Другий білоруський фронт. Чи готовий Лукашенко долучитися до вторгнення в Україну: що відомо про ризики нападу Білорусі

20 червня, 12:08
Сюжет
Олександр Лукашенко на військовому полігоні в Білорусі (Фото:president.gov.by)

Олександр Лукашенко на військовому полігоні в Білорусі (Фото:president.gov.by)

Місяць військових навчань у Білорусі та нові войовничі випади білоруського диктатора Олександра Лукашенка провокують дедалі більше запитань про те, наскільки далеко готовий піти Мінськ і чи може Білорусь вторгнутися в Україну під тиском Москви.

НВ розповідає, що відомо про можливе активне втручання Білорусі в бойові дії на боці Росії та гіпотетичний білоруський напад на Україну.

Хвиля «навчань» у Білорусі та нові погрози Лукашенка: що відбувається

Відео дня

Від початку червня Білорусь проводить серію різнопланових військових навчань. 7 червня розпочалися «заняття з бойової готовності» у білоруських Збройних силах. Згідно з повідомленням Міноборони Білорусі, до таких «тренувань» залучено всі категорії військовослужбовців окрема строковиків), підрозділи, військові частини, з'єднання та органи військового управління. Офіційна мета таких навчань — відпрацювання заходів «щодо переходу з мирного на воєнний час». З 14 по 16 червня у Білорусі відбулися додаткові командно-штабні навчання, якими керував заступник міністра оборони, начальник тилу Збройних сил Білорусі генерал-майор Андрій Бурдико.

Крім того, за даними Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, з 22 червня по 1 липня у Гомельській області заплановано «проведення мобілізаційних навчань з військовими комісаріатами». А з 28 червня по 16 липня у Жлобинському районі Гомельської області заплановано проведення військових зборів із військовослужбовцями новостворених територіальних військ.

Генштаб ЗСУ повідомляв, що під час навчань білоруська армія виконує «бойові інженерні завдання щодо посилення блокпостів та розгортання додаткових засобів радіоелектронної боротьби в районах поблизу кордону між Білоруссю та Україною».

Також наприкінці травня у Білорусі заявили про плани створити «народне ополчення». «Згідно з конфіденційною неопублікованою доповіддю Центру стратегічних та зовнішньополітичних досліджень, на початку червня Лукашенко зустрівся з колишнім міністром внутрішніх справ Ігорем Шуневичем, який наразі очолює Білоруське товариство мисливців та рибалок, і наказав йому надати для цього ополчення п’ять тисяч людей. У доповіді також наголошується, що російські приватні військові компанії, такі як група Вагнера, останнім часом активно вербують білорусів», — нагадав у нещодавньому матеріалі про активізацію армії Білорусі Брайан Уітмор, позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Atlantic Council.

При цьому Росія продовжує завдавати ударів по Україні з території Білорусі, а приблизно в десяти білоруських містах станом на 10 червня були дислоковані російські війська.

На цьому тлі білоруський диктатор Олександр Лукашенко останніми тижнями нарощує войовничу риторику, хоча часом робить двозначні заяви.

10 червня він заявив чиновникам, що якщо «не дай Боже почнеться якась заварушка, ви ж розумієте, що ми підемо попереду». «І не факт, що я з автоматом ось тут бігатиму — ви побіжете попереду. Ви цього хочете? Я ні», — заявив Лукашенко.

Водночас, користуючись ідеологічними штампами російської пропаганди, він регулярно погрожує втручанням Білорусі у війну в Україні.

Так Лукашенко безпідставно заявив, що Захід нібито прагне «вирівняти фронт, щоб він проходив Смоленськ-Псков, Смоленськ-Брянськ-Курськ і туди до Ростова», а Білорусь нібито може стати жертвою такої мети, і тому допустив війну за західні регіони України. «Зайдуть вони [Захід — прим.ред.] з України західної чи ще звідкись… Ще, може, за Західну Україну доведеться воювати, щоби не відтяпали. Тому що це для нас смерть, не лише для українців», — заявив диктатор.

Він також попереджав, що «те, що відбувається в Україні, — це початок» і нібито «один з елементів великого переділу світу». А ще — загрожував Україні «миттєвим» ударом у відповідь на уявні загрози. «Вчора мені ставили це запитання, вже негласно: а як, що, ви зайдете в Україну — ваша армія? Я кажу: ми не збираємося нікуди заходити, доки ви не перейшли червону лінію. Як тільки ви перейдете наш кордон або націлитеся на Мозирський нафтопереробний завод (у них така шалена думка була), ми миттєво відповімо… Якщо вони вдарять по Мозирю, то ми вдаримо по Києву, не заходячи в Україну», — погрожував Лукашенко 17 червня.

Після цих слів заступник міністра оборони Білорусі Андрій Жук змушений був зробити «заспокійливу» заяву, запевнивши, що білоруська армія не збирається вступати у війну". «Можу вас заспокоїти: не треба шукати ніяких бомбосховищ, наша країна не збирається воювати, ми готові захистити свою державу, але воювати ні з ким ми не збираємося. Ні на кого нападати і так далі», — заявив Жук.

Він також повідомив, що створення Південного оперативного командування в Білорусі обумовлене «розвитком держави». «Можете не переживати. Все нормально, держава розвивається, держава живе мирним життям. Збройні сили готові та здатні її захистити, якщо в цьому буде потреба», — додав Жук.

Другий фронт у західних областях? Як аналітики оцінюють імовірність вторгнення Білорусі та яким воно може бути

Демонстративна активність Білорусі та риторика Лукашенка підживили дискусію щодо того, наскільки високим є ризик вторгнення білоруської армії в Україну.

Український військовий експерт Олег Жданов вважає, що основними напрямками білоруського вторгнення могли б стати Волинський та Рівненський, а головними цілями — відкриття другого фронту та атака на канали постачання західної допомоги. «Думаю, що далі вони не підуть. Чому? Тому що основна мета цього [гіпотетичного] вторгнення — по-перше, спроба відкрити другий фронт. Щоб ми воювали на два фронти. Будь-який військовий вам скаже, що це дуже тяжко. Ще ніхто не вигравав війну на два фронти. А друге, і не менш важливе завдання — це спроба відрізати Україну від західної допомоги», — пояснив Жданов.

Він констатував: основна загроза полягає в тому, що білоруські сили «реально готуються до початку війни». «Усі ті дії з підготовки до війни, які здійснює Лукашенко, не треба сприймати як пускання пилу в очі Путіну, на жаль. Лукашенко підвищує градус напруги, і вже ігнорувати та казати, що це гра — стовідсотково неможливо», — вважає військовий аналітик.

Олег Жданов описав і можливий сценарій вступу Білорусі у війну. На його думку, вторгнення наземного угруповання може відбуватися в напрямку Луцьк — Львів, або Рівне — Львів, або Рівне — Тернопіль і здійснюватиметься військовими колонами, як це робили росіяни у лютому. «На Волині та на Рівненщині місцевість така, що особливо в передбойовому порядку не підеш, і вони будуть змушені в колонах висуватися та заходити на територію України», — зазначив Жданов.

Він також нагадав, що наземному вторгненню, як правило, передує масований ракетно-авіаційний удар. Потім, наскільки це можливо, вступає артилерія, і лише потім висуваються війська. «Але війська вже йтимуть під прикриттям авіації та ракетних військ», — пояснив експерт. При цьому він висловив упевненість, що у ЗСУ «є чим „зустрічати“ і ракетні війська, і авіацію». «Ну, а вже сухопутні війська вирішуватимуть основну долю військ вторгнення», — підсумував Жданов. Аналітик переконаний, що такий напад на Україну може стати «кінцем Лукашенка», тому він намагається максимально відтермінувати дату вторгнення.

Народний депутат Сергій Рахманін, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ще на початку червня зазначив в інтерв'ю НВ, що Росія «не викинула зі своїх планів можливість примусового залучення Білорусі до участі у війні проти України, хоча Лукашенко пручается цьому настільки, наскільки може». «Але, на превеликий жаль, такі ризики залишаються», — визнав Рахманін.

Водночас він зазначив, що наступ з боку Білорусі може бути зімітований для того, щоб привернути увагу ЗСУ, змусити перекинути частину сил та засобів на північний напрямок, щоб розв’язати руки росіянам на Донбасі. «Такий варіант можливий. Наскільки я розумію, наші військові такий варіант враховують та готові», — додав Рахманін.

Журналіст Білоруської служби Радіо Свобода Валерій Калиновський в інтерв'ю Радіо НВ також визнав, що риторика Лукашенка «загострилася», хоча поки що лише на словах. Калиновський нагадав про його погрози щодо удару по Києву та ведення бойових дій на заході України, додавши, що «ці два моменти справді викликають занепокоєння, такого раніше не було».

Водночас журналіст зазначив, що Лукашенку доведеться серйозно подумати та зважити можливості своєї армії перед вступом у війну в Україні, «навіть якщо таке буде бажання чи завдання з Кремля». «Я все ж таки думаю, що він далі залишатиметься в такому [стані] — язиком воювати, аніж конкретні накази [віддавати] для того, щоб білоруси перетнули український кордон», — припустив Калиновський.

https://www.youtube.com/watch?v=xpGeVqrJE5Y&feature=emb_imp_woyt

Він також зіставив номінальну чисельність білоруської армії (близько 45 тис. осіб) з тими викликами, які на неї чекають в Україні. Серед них білоруський журналіст назвав:

  • жорсткий опір високомотивованого населення західних регіонів України у разі вторгнення Білорусі;
  • нестача навичок та мотивації воювати з Україною у білоруській армії («Вони розуміють, що йде війна, обслуговували російські війська, які побиті поверталися з-під Києва, вишкрібали з танків загиблих. Тобто вони розуміють, яка ситуація та якогось бажання у них немає», — пояснив Калиновський).
  • негативне ставлення до вторгнення в Україну «абсолютної більшості білоруського народу».

З іншого боку, констатував Калиновський, Кремль має чимало важелів тиску на Лукашенка: від прив’язаної до Росії білоруської економіки до «оточення» з «чиновників і силовиків, залучених російськими спецслужбами та різними органами впливу».

«Чи може Лукашенко цьому чинити опір? Наразі складно сказати. Мабуть, уже не може. Хоча побачимо, як він цей тиск витримає. Все залежить від ситуації з війною в Україні», — вважає білоруський журналіст.

Подібну думку нещодавно висловив Скотт Рауланд, колишній керівник місії посольства США у Мінську. Він заявив The Daily Beast, що Лукашенко, схоже, розігрує ретельно продуману демонстрацію лояльності Путіну: «Єдине пояснення тому, що він робить якісь дії або щось задумує, це те, що він перебуває під тиском Путіна. Демонструючи лояльність, він, ймовірно, очікує на додаткову фінансову підтримку від Кремля».

Узагальнюючи подібні думки, Брайан Уітмор, позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Atlantic Council, підкреслив: «Незалежно від того, чи готується Білорусь вступити у війну, чи займається ретельно продуманим блефом, чи Лукашенко просто лізе зі шкіри, щоб продемонструвати свою лояльність Путіну, нещодавня військова діяльність свідчить про те, що білоруський диктатор зараз опинився в ситуації, вибачте за каламбур, якої ворогові не побажаєш».

Уітмор переконаний, що «Лукашенко приречений і, ймовірно, розуміє це». Адже війна Росії в Україні піде за планом Путіна, то суверенітет і незалежність Білорусі опиняться під загрозою, а Кремлю Лукашенко більше буде не потрібний. З іншого боку, якщо Росія програє війну в Україні та Путін ослабне, Лукашенко втратить свого єдиного покровителя і захисника: «А це робить білоруського диктатора вразливим перед гнівом власного народу», — резюмує Вітмор.

Як реагує на білоруську загрозу Україна та чи готується до вторгнення

Представники оборонних та силових структур України регулярно наголошують, що уважно стежать за ситуацією в Білорусі та постійно оцінюють ризики вторгнення армії Лукашенка.

Секретар РНБО Олексій Данілов розповів, що 15 червня президент України Володимир Зеленський збирав засідання щодо можливої загрози такого вторгнення.

«Проговорювалися саме це питання — питання Білорусі. Оцінювали всі наші органи, які до цього причетні — що відбувається, в якому стані перебуває сьогодні військо Білорусі, скільки там військових РФ, які плани», — розповів Данілов. За його словами, в результаті було ухвалено рішення провести у чотирьох областях України перевірку стану підготовки у випадку, якщо будуть проходити повторні виклики для нашої країни. Які саме області маються на увазі, Данілов не уточнив — вочевидь, прикордонні з Білоруссю регіони.

Радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко 18 червня назвав малоймовірним сценарій, за якого білоруська армія самостійно, без участі російських окупантів, розпочала б наступ на українські території .

«Ми знаємо про те, що зараз білоруси проводять навчання, але водночас поки що ми не бачимо концентрації російських військ, які могли б розпочати атаку на Україну, чи то на Київську область, чи на західні регіони України. Поки що це навчання Білорусі. Говорити про те, що білоруська армія самостійно, без РФ, може розпочати такі дії — чесно кажучи, це дуже малоймовірно», — вважає Денисенко.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк нагадав, що українська розвідка «активно працює в тому числі на білоруському напрямку», а Україна готується до можливого вторгнення білоруських військ.

«Ми відслідковуємо усі переміщення, ініціативи, навчання, роздачу зброї мисливцям. Зараз ми виходимо з найбільш песимістичного сценарію і до нього готуємося, резервуємо сили та проводимо оцінку наших можливостей. Для того, щоб ми були готові завдати максимальних і блискавичних втрат будь-якій іншій армії, окрім російської. Якщо Білорусь захоче побачити, що таке масова загибель військовослужбовців, то, мабуть, їм треба заходити в Україну», — сказав Подоляк в інтерв'ю Дзеркалу, проекту колишньої команди білоруського порталу TUT.ВY.

Він також висловив припущення, що білоруське суспільство активно відреагує на будь-яку спробу вторгнення в Україну. «Я думаю, якщо неадекватність політичного керівництва Білорусі переможе, то це буде дуже короткий період, коли суспільство від шоку перейде до активних дій. Можливо, для Білорусі це було б непогано», — припустив Подоляк.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X