Чому Україна не може йти на повну конфронтацію з Китаєм — пояснює експерт

10 липня, 12:31
Зустріч на той момент міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Китаю Ван Ї у Гуанчжоу, 24 липня 2024 року (Фото: mfa.gov.ua)

Зустріч на той момент міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Китаю Ван Ї у Гуанчжоу, 24 липня 2024 року (Фото: mfa.gov.ua)

Експерт із Азійсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру AdAstra Антон Ганоцький в інтерв'ю Radio NV пояснив, чому Україна не може йти на повну конфронтацію з Китаєм, незважаючи на його тісну співпрацю з Росією.

«Я би сказав, що зараз прохолодні стосунки. Але, як ви зазначили, економічний фактор все ж таки ще впливає і Україна не може йти на якусь повну конфронтацію з Пекіном через те, що є доволі серйозна економічна залежність від китайського імпорту. Вона відіграє свою роль і, на жаль, наші західні партнери не можуть якось це надолужити, тому що вони теж доволі сильно залежать від китайських товарів», — заявив Ганоцький в ефірі Radio NV.

Реклама

Експерт зазначив, що стосунки України з Китаєм перебувають на низькому рівні не лише через затримання китайських шпигунів, які намагались викрасти дані про ракету Нептун, а й через китайських найманців, які воюють на боці Росії.

«Я думаю, що без дозволу китайських спецслужб вони б не служили в російській армії, це 100%», — констатував Ганоцький.

Він нагадав, що протягом останніх років українська влада активно намагалась відновити стосунки з Китаєм, а Дмитро Кулеба, який на той момент був міністром закордонних справ, хздійснив візит в Китай, споліваючись переконати його змусити Росію змінити підхід до війни проти України.

Затримання китайських агентів, які намагались викрасти дані про ракету Нептун

9 липня СБУ повідомила, що затримала у Києві двох громадян Китаю, які намагалися вивезти з України секретні дані про українську ракету Нептун.

Один з підозрюваних — колишній студент одного з київських технічних вишів, якого у 2023 році відрахували за академічну неуспішність, після чого він залишився у Києві. За даними СБУ, він намагався завербувати українця, який має доступ до розробок зброї. Інший шпигун — його батько, який постійно проживав у КНР, але періодично навідувався в Україну, щоб особисто координувати агентурну роботу свого сина.

СБУ розповіла, що контррозвідка викрила ексстудента ще на початковому етапі його розвідактивності й затримала «на гарячому» під час передачі йому таємних документів. Після затримання його батька у них вилучили телефони із доказами шпигунської діяльності.

Фігурантам повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Їм загрожує до 15 років позбавлення волі.

Участь громадян Китаю у війні проти України — що відомо

8 квітня президент Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України в Донецькій області взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Полонені 1991 і 1998 року народження. Загалом, за словами Зеленського, Україні відомо щонайменше про 155 громадян КНР у складі армії країни-агресора. Він розповів, що росіяни вербують китайців через соцмережі, а офіційний Пекін знав про їхню участь у війні.

У МЗС Китаю відреагували на повідомлення про полонених і заявили, що КНР співпрацює з Україною для перевірки інформації. Пізніше офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь заявив, що Китай не бере участі в бойових діях і хоче мирного врегулювання у війні Росії проти України.

11 квітня російське видання Важные истории ідентифікувало 51 громадянина Китаю, який пройшов вербування в російську армію за рік.

12 квітня агентство Reuters повідомило, що на боці Росії проти України воюють близько 200 китайських найманців.

Показати ще новини