«Це ще не кінець історії». Що насправді дає Україні угода зі США і чи може Трамп її розірвати, якщо стане президентом
13 червня президент України Володимир Зеленський та президент США Джо Байден підписали історичну угоду між Україною та США про гарантії безпеки. Вона діятиме 10 років, підтверджує, що «майбутнє України — в НАТО», та передбачає скликання негайних двосторонніх консультацій протягом 24 годин у випадку нового нападу на Україну.
В угоді сказано, що безпекові гарантії ґрунтуються на стабільній безпековій та оборонній підтримці не лише під час війни, а й після неї. Документ передбачає, що США підтримують зусилля України задля перемоги.
Угода також містить пункт про відповідальність Росії, зокрема підтримку України у її прагнення стягнути з РФ компенсації за збитки, втрати та шкоду, спричинені російською агресією.
Американські ЗМІ називають серед переваг угоди для України новий і більш далекий горизонт планування допомоги США, водночас найбільшим ризиком домовленостей залишається ймовірність перемоги Дональда Трампа на виборах у США.
NV зібрав витяги з найважливіших публікацій американських ЗМІ за підсумками нової угоди між США та Україною.
***
CNN констатує, що лідери G7 та Білий Дім поспішають гарантувати довгострокову підтримку Україні, оскільки побоюються, що результати президентських виборів у США й можуть змінити позицію офіційного Вашингтона. Телеканал підкреслює, що термінова домовленість про кредит на $50 млрд для України між лідерами G7 та безпекова угода між Києвом і Вашингтоном «мали на меті продемонструвати рішучість — і певний ступінь політичної креативності - на тлі російської ініціативи на полі бою».
Утім, як підкреслює CNN, безпекові гарантії США для України за форматом є «виконавчою угодою» — тобто менш формальним документом, аніж договір. Це означає, що він не є зобов’язанням для наступних американських президентів. Безпекова угода сама по собі також не передбачає виділення жодних додаткових грошей для України і натомість «залежить від наявності коштів», йдеться в тексті.
Тож найпроблемнішою невідомою складовою щодо майбутнього дотримання цієї угоди з боку США залишається гіпотетичне друге президентство Дональда Трампа, підкреслює CNN.
«Поки Байден укладав домовленості в Італії, Трамп зустрічався з республіканцями на Капітолійському пагорбі, де ще раз чітко дав зрозуміти, що не хоче бачити виділення додаткових $60 млрд допомоги для України, за словами особи, обізнаної з його зауваженнями. Трамп, як і раніше, стверджував, що якби він був президентом, війна б уже не йшла», — повідомляє телеканал.
Тож Трамп, який до того ж відверто скептично ставиться до НАТО, може розірвати двосторонню угоду, підписану Байденом з Україною, якщо повернеться на посаду, вважає Джон Болтон, колишній радник Дональда Трампа з національної безпеки.
«Якщо інавгурація Трампа відбудеться опівдні 20 січня 2025 року, приблизно до 17:00 того ж дня він міг би повністю розірвати цю угоду, — вважає Болтон. — Отже, якщо ви не можете накласти зобов’язання на майбутнього президента, який не хоче бути зв’язаним — і це передбачає вихід з договору, який навіть не є договором — то я думаю, що в цьому насправді може бути певний недолік [безпекової угоди між Україною та США]. Коли Трамп дізнається про це і зробить висновок, що його намагаються до чогось зобов’язати, це ще більше його роздратує».
CNN нагадує, що за такий крок відповідав би зовнішньополітичним рішенням Трампа під час його попереднього терміну — зокрема він вийшов із Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, укладених адміністрацією Обами. «Мало хто з європейських дипломатів сподівається, що він змінить тактику, якщо буде обраний вдруге», — резюмує CNN.
The Washington Post акцентує на тому, що Білий дім зобов’язався співпрацювати з Конгресом для виконання безпекової угоди, що може збільшити її надійність. І хоча документ не зобов’язує США залучати американські війська для захисту України у разі нападу на неї, а також не прив’язаний до конкретних грошових сум допомоги, він гарантує, що Вашингтон проведе консультації високого рівня з Києвом протягом 24 годин, якщо Україна знову зазнає нападу в майбутньому.
Сполучені Штати також продовжуватимуть навчати українських військових, поглиблювати співпрацю в оборонному виробництві та будуть ділитися більшою кількістю розвідданих, аніж зараз. Крім того, США намагатимуться посилити Україну в різних сферах задля стримування можливої агресії в майбутньому, зокрема в повітрі, на морі та в кібернетичному просторі.
«Йдеться про перехід від циклу планування, що стосується лише ведення поточної війни, до мислення в набагато ширшій перспективі про стримування [агресора] та захист [України]», — підсумовує угоду Ерік Чьярамелла, колишній чиновник Білого дому, який зараз є науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир.
«Це ще не кінець історії, — наголошує він. — З часом будуть способи зробити ці домовленості міцнішими, включаючи координацію з союзниками».
The New York Times називає угоду США з Україною та кредит на $50 млрд «альтернативними кроками, які спрямовані на те, щоб продемонструвати Володимиру Путіну, що Сполучені Штати та їхні союзники не мають наміру зібрати речі та піти геть [від підтримки України]». «Ми не відступимо», — наголосив Байден, попередивши Путіна, що «він не зможе перечекати нас».
Однак, як підкреслює NYT, хоча Зеленський тепло дякував президенту США, безпековий пакт та кредитна позика «були далеко не такими, яких він хотів би у цей важкий момент війни». «Зеленський не приховував того факту, наскільки складно зосередитися на довгострокових перспективах України, коли він відчайдушно стурбований її виживанням у короткостроковій перспективі перед обличчям невпинного, хоча й поступового просування Росії», — пише видання.
Та найбільше занепокоєння як для лідера України, так для всієї Європи полягає в тому, що нові безпекові домовленості «можуть не пережити результати [майбутніх] виборів в Америці та нещодавніх у Європі», йдеться у статті.
NYT нагадує, що хоча безпекова угода «заснована на подібних десятирічних зобов’язаннях США перед Ізраїлем», вона не передбачає ніякого автоматичного фінансування — лише зобов’язання працювати з Конгресом, щоб забезпечити необхідні десятки мільярдів доларів. «Швидше за все, це означає ще одну жорстоку битву на Капітолійському пагорбі, де переважна більшість республіканців у Конгресі місяцями виступали проти будь-яких додаткових фінансових зобов’язань і закупівель зброї [для України]», — пише видання.
Та найбільша небезпека для України міститься у цих словах, констатує NYT: «Будь-яка сторона може вийти із цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення дипломатичними каналами іншій Стороні про свій намір вийти з неї. Вихід набирає чинності через шість місяців після дати такого повідомлення».
Тож Трамп може скористатися цією лазівкою, як зробив це, вийшовши з ядерної угоди з Іраном, нагадує NYT. Він «не приховував своєї зневаги до України», натомість наполягав, що зможе завершити війну за 24 години — ймовірно, плануючи пообіцяти Путіну, що він може зберегти за собою захоплені території України, припускає видання.
«Це угода, яка насправді фіксує момент», — аналізує її Сет Джонс, директор проєкту транснаціональних загроз у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (США), який щойно повернувся з України. «З одного боку, це корисний крок для встановлення довгострокових відносин з Україною. З іншого боку, це дуже невелика частина того, чого насправді хочуть українці: справжнього членства в НАТО», — наголошує Джонс. Адже таке членство, «на відміну від папірця», було б важко скасувати, нагадує він.
На полях саміту G7, де було підписано угоду, також майже не йшлося про те, як може виглядати реалістичний фінал війни. «У новій безпековій угоді йдеться про «справедливий і сталий мир», але не визначено, що це означає — або що станеться, якщо «справедливий» мир суперечитиме «сталому», — пише NYT.
