Путін за крок до рекорду Сталіна. Що важливо знати про фарс «виборів» у РФ і чому вони фактично делегітимізують диктатора
У Росії сьогодні розпочалися т.зв. «вибори президента» — електоральний фарс, за визначеними наперед підсумками якого російський диктатор Володимир Путін розраховує подовжити своє правління ще на шість років, тобто щонайменше до 2030-го. «Вибори» триватимуть 15−17 березня.
NV нагадує найголовніше, що важливо знати про ілюзію «виборів» у РФ.
Вибори без вибору: як Путін наближається до Сталіна
71-річний диктатор Володимир Путін претендує на свій п’ятий президентський термін, однак насправді він керує країною з 2000 року (з формальною перервою на президентство Дмитра Медведєва у 2008−2012 роках). Якщо Путін залишиться керувати Росією до 2030 року, то за терміном перебування при владі (30 років) він фактично зрівняється з диктатором СРСР Йосипом Сталіним — єдиним з російських і радянських очільників, який поки перевершує Путіна за тривалістю правління. Сталін керував Радянським Союзом трохи більше ніж три десятиліття, у 1922−1953 роках.
Конституція РФ забороняє бути президентом Росії понад два терміни, однак прийняті кілька років тому поправки де-факто оформили виняток для Путіна, дозволивши йому балотуватися і в 2024-му, і навіть у 2030 році.
Хоча цьогоріч Путін формально балотується у статусі кандидата-самовисуванця, публічну та адміністративну підтримку йому забезпечив увесь політичний апарат Росії, зокрема правляча партія Единая Россия та низка інших прокремлівських сил.
У бюлетенях Путін буде не єдиним кандидатом. Декоративну ілюзію «конкуренції» йому складуть ще три кандидати, усі вони підтримують війну Росії проти України:
- Владислав Даванков, партія Нові люди
- Леонід Слуцький, ЛДПР (Ліберально-демократична партія Росії)
- Микола Харитонов, КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації) — він вже балотувався в 2004 році, посівши тоді друге місце.
Однак ця ілюзія вибору — не більше ніж формальність. Як нагадує агентство АР, «будь-які опозиційні діячі, які могли б кинути виклик Путіну, або перебувають у в’язниці, або вислані за кордон», а незалежні ЗМІ, які могли б критикувати політику диктатора, у Росії давно знищені чи заблоковані. Олексій Навальний — найвідоміший російський опозиційний політик — помер у колонії за місяць до виборів, 16 лютого 2024 року. До участі у президентських виборах його не допустили навіть у 2018-му.
«Результат фактично визначений наперед, і заклики деяких опозиційних груп використати вибори для висловлення незгоди з диктатурою Путіна обернуться не більше ніж статистичним збоєм», — наголошує політолог Павло Баєв, професор Інституту досліджень миру (Осло). А Олександр Хара, експерт українського Центру оборонних стратегій, у своїй колонці назвав ці псевдовибори «ритуалом легалізації Володимира Путіна на ще один строк». Аббас Галлямов, політичний аналітик, який раніше був спічрайтером Путіна, у коментарі AP зауважив, що ці «вибори» фактично перетворені на безальтернативне запитання «Ти за чи проти Путіна?» і стануть «референдумом про війну, де [кожен] голос за Путіна стане голосом за війну».
За даними російського сайту Медуза, у Кремлі планують «намалювати» Путіну рекордний рівень підтримки за всю історію його участі у «виборах» — понад 80%. У 2018 році диктатор нібито виграв «вибори» із результатом у 76,69% - це також рекордний показник для Росії після розпаду СРСР.
Електоральні декорації: як організовано голосування і що є полем для фальсифікацій
У більшості регіонів Росії вибори триватимуть три дні, з 15 до 17 березня (п’ятниця, субота та неділя). На президентських «виборах» у РФ такий формат багатоденного голосування ще ніколи не застосовувався. Вперше триденну роботу виборчих дільниць «протестували» на референдумі 2020 року, за підсумками якого було затверджено зміни до конституції, що дозволили Путіну балотуватися ще на два терміни.
Право голосу у РФ має будь-який громадянин Росії старше 18 років, який не перебуває у місцях позбавлення волі за кримінальною статтею. Російська Центральна виборча комісія нарахувала 112,3 млн виборців (незаконно включивши в цю цифру населення захопленого Криму та інших окупованих територій України), а ще 1,9 млн росіян можуть голосувати за кордоном.
Найбільшою проблемою для російської влади цього разу може стати явка: результат псевдовиборів настільки передбачуваний, що участь у них втрачає сенс. «Навіщо кудись іти, якщо результат вирішено наперед? А вона [явка] має бути високою», — цитувала нещодавно Медуза своє джерело в Адміністрації президента РФ. За її даними, російська пропаганда намагатиметься роздмухати «інтригу» довкола другого місця, а забезпечити явку на виборчих дільницях мають провладні партійці, бюджетники, співробітники лояльного владі РФ бізнесу, а також їхні рідні та друзі.
АР нагадує, що явка на парламентських виборах у 2021 році нібито склала 51,7%, а на попередніх «виборах президента» в Росії 2018 року була оголошена на рівні 67,5%. Хоча тоді спостерігачі та окремі виборці повідомляли про масові порушення, «включаючи вкидання бюлетенів у виборчі скриньки та примусове голосування», додає агентство.
Як очікується, ці та інші порушення і засоби фальсифікації голосів застосовуватимуться в Росії й цього року. До них також додалися нові інструменти виборчих маніпуляцій. «Незалежні спостерігачі розкритикували продовження голосування на кілька днів і дозвіл на онлайн-голосування, заявляючи, що така тактика ще більше зашкодить прозорості виборів», — підкреслює АР.
Це дійсно перші президентські «вибори» у РФ, на яких запроваджено можливість дистанційного електронного голосування (ДЕГ), хоча її вже застосовували на виборах у Держдуму в 2021 році. Російський ЦВК оголосив про те, що такий спосіб буде доступний в 27 регіонах Росії, а також незаконно нав’язує його в окупованому Криму. Як нагадує Радіо Свобода, у РФ ця система є непрозорою, а на дільницях з дистанційним голосуванням «результати часто відрізняються від очної явки на користь кандидатів, підтриманих владою». А DW пише про «величезні можливості для фальсифікації результатів» через систему онлайн-голосування через низку причин:
- систему дистанційного електронного голосування (ДЕГ) неможливо перевірити на наявність «електоральних ботів»;
- оскаржити результати онлайн-голосування в суді практично неможливо;
- держслужбовців у РФ масово змушували реєструватися в системі ДЕГ;
- онлайн-голосування запровадили в регіонах з великою кількістю населення.
Загалом у російському ЦВК стверджують, що заявки на онлайн-голосування подали 4,5 млн виборців. Якщо вони передумають в останній момент, то проголосувати на дільниці вже не зможуть (окрім виборців у Москві): після 12 березня можливість відкликати заявку на дистанційне голосування заблокована.
Фейкові «вибори» на окупованих територіях України
Фарс «виборів Путіна» Росія намагається провести і на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України, а також в українському Криму. В окремих окупованих росіянами районах на сході України фіктивне «дострокове голосування» розпочалося ще 10 березня, а у деяких прифронтових районах воно нібито триває з 25 лютого. Окрім того, на захоплених окупантами територіях 15−17 березня росіяни створять і картинку роботи т.зв. «стаціонарних виборчих дільниць».
При цьому росіяни, вочевидь, планують «намалювати» позахмарну явку на знищених їхнім вторгненням окупованих територіях України. Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, повідомив 10 березня, що вже на той момент окупаційний псевдо-«виборчком» заявив про нібито готовність 92,4% мешканців захоплених районів взяти участь у фейковому «голосуванні».
В Інституті вивчення війни наголошували, що в такий спосіб Кремль і російська окупаційна «влада» має намір фальсифікувати голоси на підтримку Путіна та сфабрикувати велику явку виборців, намагаючись легітимізувати окупацію України Росією в очах міжнародної спільноти.
У Міністерстві закордонних справ України плани Росії провести т.зв. «вибори президента» назвали «незаконними й нікчемними», адже цей фарс «грубо порушує Конституцію та законодавство України, норми та принципи міжнародного права, зокрема Статут ООН». При цьому «включення голосів, які були отримані на тимчасово окупованих територіях, поставить під сумнів легітимність всього результату виборів президента Росії», наголосили в МЗС.
Саме тому українські дипломати закликали міжнародну спільноту засудити ці наміри РФ, накласти санкції на причетних до організації й проведення виборів, а світові держави — не надсилати своїх громадян як нібито «спостерігачів» на псевдовибори.
«Будь-які вибори в Росії не мають нічого спільного із демократією. Вони слугують лише інструментом утримання російського режиму при владі», — наголосили в МЗС.
МВС України закликало тих українців, які залишилися на окупованих територіях, не співпрацювати з ворогом в організації фіктивних «виборів», оскільки за допомогу колаборантам передбачена кримінальна відповідальність.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав Захід не визнавати легітимність Путіна після цих псевдовиборів. «Ми розуміємо, що вибори в Росії проходять недемократично. Не важливо як вони відбуваються — всі знають, яким буде результат… Питання до світу: це можуть бути нелегітимні вибори, які світ не визнає», — наголошував Зеленський у грудні 2023 року. «Після вбивства Олексія Навального просто абсурдно сприймати Путіна як нібито легітимного главу російської держави», — додав президент України в лютому 2024-го на Мюнхенській безпековій конференції.
Зеленський також кілька разів попереджав, що невдовзі після виборів Володимир Путін може оголосити про ширшу мобілізацію у Росії.
«Полудень проти Путіна»: чи є сенс в опозиційній акції прихильників Навального
Після смерті Олексія Навального його дружина Юлія та команда соратників опозиціонера з Фонду боротьби з корупцією (ФБК) закликали росіян, які виступають проти нової «легалізації» Путіна, до дивної форми протесту.
Нагадавши про відповідну ідею самого Навального, вони запропонували акцію, що має назву Полудень проти Путіна. Її зміст полягає в тому, щоб прийти до виборчих дільниць у Росії о 12:00 в неділю, 17 березня — тобто в останній день голосування. У такий спосіб російська опозиція сподівається продемонструвати «єдність місця та часу протесту». «Ми можемо прийти і побачити один одного, побачити, що нас багато і ми сильні», — заявила у своєму зверненні Юлія Навальна. Подальші дії учасників акції, за її словами, можуть бути такими: «Що робити далі, обирати вам. Ви можете проголосувати за будь-якого кандидата, окрім Путіна. Ви можете зіпсувати бюлетень. Ви можете написати на ньому „Навальний“. І навіть якщо ви зовсім не бачите сенсу в голосуванні, то ви можете просто прийти і постояти на дільниці, а потім розвернутися та піти додому».
Водночас вдова Навального визнала, що вибори є «повною фікцією та фальшивкою», оскільки Путін «намалює собі будь-який результат, який йому до душі, хоч 80%, хоч 180%».
Однак, як підкреслюють українські політологи, така акція може лише зіграти на руку російській пропаганді та допомогти їй продемонструвати видимість високої явки на «виборах» без жодних негативних наслідків для режиму.
«Грубо кажучи, лідери російської опозиції закликають опозиційних росіян прийти на дільниці й зробити для Путіна гарну картинку. Аби він мав змогу сказати: „Дивіться, у нас демократія. Прийшло стільки людей, і за мене проголосувало 85%“. Таким чином, російська опозиція зараз діє, допомагаючи російському режиму», — зауважує у своїй колонці Олександр Хара, експерт українського Центру оборонних стратегій. Він нагадує, що єдиним дієвим методом для опозиції РФ могла б бути активна підтримка ЗСУ, однак нині «російська опозиція не готується захопити владу силою (а це єдиний спосіб усунути Путіна), натомість недолугими закликами до своїх прихильників підтримує путінський режим».
Перед виборами Юлія Навальна також написала колонку в американській газеті The Washington Post, у якій закликала західний світ не визнавати Путіна легітимним главою РФ за підсумками голосування 15−17 березня.
«Подивіться на Путіна як на лідера мафіозного угруповання — і ви зрозумієте, як його покарати і наблизити його кінець. Для кримінальних лідерів дуже важливий статус — і всередині своєї банди, і в зовнішньому світі. На жаль, Путін захопив владу в Росії, і там може сам себе оголосити законним президентом або навіть коронуватися як спадкоємець російських царів. Але чому в демократичних країнах продовжують визнавати його злочинну владу легітимною? Чому обрані на чесних виборах світові лідери ставлять себе на один рівень із бандитом, який десятиліттями фальсифікує вибори, вбиває, тримає у в’язницях або видавлює з країни всіх своїх критиків, а тепер ще й розв’язав криваву війну в Європі, напавши на Україну?» — пише Навальна.
