Чи зможе Макрон знову здолати Ле Пен? Сьогодні у Франції — вирішальний тур виборів президента: що важливо знати про шанси кандидатів та прогнози
У неділю, 24 квітня, відбудеться другий тур виборів президента Франції. У ньому президенту Еммануелю Макрону протистоїть лідерка ультраправої партії Національне об'єднання Марін Ле Пен.
У першому турі, який відбувся два тижні тому (10 квітня) перше місце посів Макрон (27,84%), друге — ле Пен (23,15%). Кандидат від ультралівих Жан-Люк Меланшон, який посів третє місце (21,95%), закликав французів у другому турі «не дати мадам Ле Пен жодного голосу».
НВ розповідає головне, що важливо знати про вирішальний тур виборів президента Франції і вплив його результату на ситуацію в країні та в Європі, а також на відносини з Україною і Росією.
Які шанси на перемогу мають Макрон і Ле Пен
Марін Ле Пен бере участь у президентських виборах уже втретє. Голосування 24 квітня фактично є повторенням її протистояння з Макроном у другому турі попередніх президентських виборів у травні 2017 року. Тоді Макрон здобув впевнену перемогу, обігнавши Ле Пен удвічі (66,1% проти 33,9%) і ставши наймолодшим президентом Франції.
Зараз суперники підійшли до другого туру зі значно меншим розривом. Хоча всі 16 опитувань, результати яких були відомі менше ніж за тиждень до голосування, все одно віддавали перевагу Еммануелю Макрону з відривом на 7−12% від Ле Пен, писала The Guardian. Наприклад, опитування Ipsos для Le Parisien/Aujourd'hui en France станом на 19 квітня показувало, що за чинного президента Франції готові голосувати 56,5%, тоді як за його суперницю — 43,5%.
Британське видання прогнозує, що на виборах, «ймовірно, переможе той кандидат, який зможе достукатися до виборців поза межами свого табору та переконати їх у тому, що інший варіант буде набагато гіршим».
Як пройде другий тур виборів президента Франції
Для перемоги у першому турі було необхідно набрати більше ніж 50% голосів, однак жодному французькому політику не вдалося цього зробити, тому французи сьогодні прийдуть на виборчі дільниці ще раз. Таке правило почало діяти 1965 року, відтоді жодні президентські вибори у Франції не обходилися одним туром — завжди був потрібний другий.
24 квітня дільниці відкриються о 8:00 за місцевим часом (09:00 за Києвом) і завершать свою роботу в різний час. У більшості населених пунктів вони закриються о 19:00 (20:00 за Києвом), а у великих містах, наприклад, Парижі, Ліллі, Бордо та Тулузі голосування триватиме до 20:00 (21:00 за Києвом)
Перші прогнози та результати екзит-полів почнуть оприлюднити після 20:00 (21:00 за Києвом).
У першому турі Макрон отримав найбільшу підтримку на заході, південному заході та сході Франції, тоді як північ, північний схід, південь та південний схід країни віддали перевагу Ле Пен.
Якщо цього разу Макрон зможе завоювати симпатії всієї країни та перемогти на виборах, він стане першим за 20 років французьким президентом, переобраним на другий термін. Востаннє це вдавалося у 2002 році Жаку Шираку.
Що Макрон і ле Пен думають про відносини з Росією та її вторгнення в Україну
Багато років Марін Ле Пен залишалася послідовною прихильницею зближення Франції з Росією та підтримувала Володимира Путіна. Схожій риториці вона залишилася вірною і після першого туру виборів — навіть на тлі повномасштабної війни, яку РФ веде з Україною, та звірств російської армії на українській землі.
Наприклад, нещодавно Ле Пен заявила, що готова підтримати стратегічне зближення НАТО з Росією. «Щойно російсько-українська війна закінчиться і буде врегульована мирним договором, я підтримаю здійснення стратегічного зближення між НАТО і Росією», — сказала лідер французьких ультраправих.
НВ вже публікував найодіозніші висловлювання Марін Ле Пен про Україну та російську агресію, у тому числі більш ранні. Серед них були заяви про те, що європейці «не хочуть бачити Україну в Євросоюзі»; про її «захоплення Володимиром Путіним, тому що він не дозволяє іншим країнам нав’язувати йому рішення»; про незгоду з антиросійськими санкціями та про те, що «Україна перебуває у сфері впливу Росії», а «жителі Криму хотіли приєднатися до Росії, я не бачу підстав ставити під сумнів цей референдум».
Таку позицію Ле Пен та її прибічників взяла на озброєння команда Макрона, критикуючи опонентів за підігрування російській риториці та зв’язок з Кремлем, повідомило незадовго до другого туру Radio France Internationale (RFI). Саме тема відносин із РФ стала однією з центральних у політичних дебатах у Франції перед вирішальним голосуванням.
«Ми констатуємо, що Марін Ле Пен — яка в боргу перед Росією, що видала їй кредит, і якій [вже багато років] заборонено перебування в Україні, бо вона була кваліфікована українською владою […] як пропагандистка Кремля — відмовилася від того, щоб її команда в Європарламенті проголосувала за санкції проти Росії», — нагадав 18 квітня офіційний представник уряду Франції Габріель Атталь в ефірі каналу France 2.
У цьому та інших ефірах Атталь в останній тиждень перед виборами також заявляв, що в ультраправій партії Національне об'єднання «Путін — скрізь». «Він у ваших банківських рахунках, у ваших листівках й у вашій програмі, тому що ви пропонуєте альянс з Росією», — заявив представник кабінету Макрона в телевізійній дискусії з топ-представником табору Ле Пен Жорданом Барделлою (в.о. голови її партії).
Атталь також припустив, що для Марін Ле Пен «звірства, які ми констатуємо в Україні» — лише «деталь історії». Так він нагадав політику скандальні слова її батька, багаторічного лідера партії Національний фронт Жан-Марі Ле Пена. Той неодноразово заявляв, що газові камери були «лише деталлю історії Другої світової».
Утім, сам Еммануель Макрон теж неодноразово демонстрував суперечливо-«компромісну» позицію щодо Москви. На тлі загрози російської агресії протягом усього 2021 року він найчастіше з усіх західних лідерів вів телефонні переговори з Путіним та продовжив дзвонити йому навіть після вторгнення в Україну — здебільшого з марним результатом. Цей факт у квітні 2022 року був змушений окремо пояснювати канцлер Німеччини Олаф Шольц, заявивши, що таким чином французький президент намагається донести до російського диктатора правду про масштаб втрат російської армії в Україні.
А вже після першого туру виборів у Франції Еммануель Макрон відмовився назвати війну Росії проти України геноцидом і заявив, що вважає український та російський народи «братами», фактично повторюючи риторику Кремля. «Я був би обережний із такими термінами [геноцид] сьогодні, бо ці два народи — брати. Я хочу продовжувати намагатися наскільки можна зупинити цю війну та відновити мир. Я не впевнений, що ескалація риторики — це мета», — заявив Макрон в інтерв'ю каналу France 2. У відповідь МЗС України було змушене нагадати французькому лідерові, що «міф про два братніх народи Росії та України почав руйнуватися після окупації Криму та агресії на Донбасі у 2014 році».
І хоча за кілька днів до другого туру Макрон заявив, що Франція підтримує відмову ЄС від російського газу та ембарго на закупівлю російських енергоносіїв, після початку вторгнення РФ в Україну він запропонував французьким компаніям «самим вирішувати, залишатися їм на російському ринку чи ні». Крім того, Макрон вважає, що вступ України до ЄС під час війни неможливий, а ще раніше він старанно уникав різких заяв персонально проти Путіна.
Що означатиме для Франції та світу перемога кожного з кандидатів
53-річна Марін Ле Пен озвучувала та пропонувала у своїй передвиборчій програмі чимало радикальних ініціатив, здатних суттєво вплинути як на роль Франції в ЄС, так і на внутрішньополітичну ситуацію в країні.
Найрезонанснішою стала ідея, яку Ле Пен пропонує вже другі президентські вибори поспіль — прописати у законодавстві країни поняття «національної переваги» або «національного пріоритету». Як пояснює RFI, у цьому випадку іноземці, які живуть в країні, можуть стати людьми «другого сорту», оскільки Ле Пен має намір надати французам багато нових переваг перед іноземцями.
Наприклад, спірне робоче місце чи соціальне житло відповідно до такого пріоритету має апріорі отримати громадянин Франції. Сімейна допомога та доступ до державних робочих місць також будуть «зарезервовані для французів». Залишитися без французької посвідки на проживання ризикуватиме будь-який іноземець, який не працює рік чи більше. Висилати з країни буде необхідно іноземців, які вчинили правопорушення. Незареєстрованим мігрантам пропонується відмовляти у медичній допомозі.
Для того, щоб ці та інші практичні кроки стали можливими, Ле Пен у разі своєї перемоги має намір винести на референдум 18-статейний законопроект про громадянство, ідентичність та імміграцію. Він спрямований на перегляд всього законодавства щодо іноземців", і навіть включення терміну «національна перевага» в Конституцію. У цьому випадку доведеться також затвердити домінантність французького права над міжнародним і, відповідно, підписаними Францією міжнародними угодами, додає RFI. Аналітики попереджають, що такий набір «новацій» порушить принцип рівності, закріплений у конституції Франції. Домінік Руссо, французький професор конституційного права, переконаний, що ініціатива Ле Пен може порушити також європейське законодавство, «поставити Францію на той самий шлях, яким іде Угорщина чи Польща, і призвести до прогресуючого чи непрямого „Фрекзіту“ (Frexit)».
Серед інших скандальних ідей Марін Ле Пен — заклик демонтувати вітряні турбіни та заборонити встановлення нових, пропозиція заборонити носіння ісламського хіджабу у громадських місцях та «відновити нейтралітет» системи освіти, яка ґрунтується на «традиційних цінностях».
У разі перемоги на виборах вона має намір вивести Францію з інтегрованого командування НАТО, хоча обіцяє не виходити з Євросоюзу.
44-річний Еммануель Макрон у своїй кампанії наголошує на екологічній політиці, обіцяючи зробити Францію «першою розвиненою країною, яка припинила споживання нафти, газу та вугілля».
Крім того, Макрон має намір продовжити свій курс на реформи ринку праці, зниження податків та стратегічні інвестицій, що раніше сприяло росі зайнятості у Франції при збереженні системи соціального забезпечення водночас (включаючи виплату допомоги по безробіттю).
У програмі Макрона — зниження податків та скорочення видатків бюджету (на €15 млрд); підвищення віку виходу на пенсію з 62 до 64 років. Також французький президент пропонує реформувати систему виплати соціальної допомоги, вкласти €30 млрд інвестицій у «галузі майбутнього» та нові технології; розвивати безвуглецеву енергетику (сонячні та морські вітряні електростанції); відновити будівництво АЕС.
Також у разі свого переобрання Макрон має намір збільшити військовий бюджет Франції із €40 до €50 млрд; посилити заходи боротьби зі злочинністю (у тому числі з кіберзлочинністю), а також наростити обсяг коштів на охорону порядку, включаючи додаткові асигнування для поліції, жандармерії та спецслужб.
Аналізуючи перспективи обрання Еммануеля Макрона на другий термін, журнал Foreign Policy констатує, що до нинішніх виборів він підійшов зі значно меншою популярністю та серйозним ризиком програти Ле Пен. «Він так і не зміг навернути французів у свою ринково орієнтовану етику „нації стартапів“. Французів ніколи не спокушало його дивне поєднання юнацької енергії та монархічної величі. І він не мав резервів популярності, на які можна було б спертися, тоді як ціни почали невблаганно зростати в багатьох країнах світу», — пише видання. З усім тим, констатує аналітик FP, хоча «Макрон може бути на ножах зі своїм народом, вибір неліберального і, можливо, недемократичного лідера замість нього став би жахливим експериментом» для Франції та всієї Європи. Тоді як переобрання Макрона може зміцнити єдність Західної Європи — на тлі з обранням соціал-демократа Олафа Шольца канцлером Німеччини і популярністю економіста-технократа Маріо Драгі в Італії, вважає журнал Foreign Policy.
