НВ розповідає, чому більша частина цих злочинів залишилися безкарними і як реагує на доповідь правозахисників влада цих республік.

За що вбивали жінок

У 100% випадків, про які йде мова в доповіді, вбивцями були чоловіки - родичі вбитих. Жертвами стали 39 людей, 36 із них були жінками. У трьох випадках вбитими були чоловік і жінка, в одному випадку були вбиті відразу три жінки і ще в одному - дві. Правозахисники вважають, що реальна кількість вбивств набагато більша.

Причиною цих вбивств була або поведінка жінок, що виходила за рамки місцевих традицій, які жорстко обмежують їхню свободу і сексуальність, або нічим не підкріплені чутки про це, приховування зґвалтування або інцесту чи приховані матеріальні мотиви.

У республіках Північного Кавказу "жінка розглядається як власність чоловіка і повинна бути слухняною і пасивною", сказано в доповіді. Передбачається, що жінка відповідає за колективну "честь" сім'ї, роду, громади та нації і не є автономною особистістю.

"Вбивства честі" - це водночас покарання за порушення традиційних норм, спроба "реабілітації честі" і спосіб залякати жінок для запобігання "неслухняності".

"Вбивство честі - це справедливість і порядок. Закон нашого суспільства. Без вбивств честі не буде і порядку. Жінка - мати. Її честь - головне для роду. Не багатство, не статус, а честь важливіша", - цитують автори доповіді думку одного з опитаних імамів в Інгушетії.

Як правило, рішення про таке вбивство приймається колективно чоловіками з родини жертви, а саме вбивство планується.

При цьому вбивства честі на Північному Кавказі не здійснюють відповідно до якихось чітких норм ісламського права (шаріату) або місцевих звичаїв (адатів). У деяких адатах чоловіка і жінку наказується вбити, якщо їх застали під час статевого акту, і вони не є чоловіком і дружиною, але лише в цьому випадку. В інших адатах таке порушення звичаїв карається більш м'яко, наприклад, штрафом або вигнанням із громади. Адати розрізняються в різній місцевості і не можна стверджувати, що всі вони наказують вбивати жінок. Що стосується шаріату, то для винесення смертного вироку необхідна наявність чотирьох свідків, які можуть підтвердити, що бачили факт, наприклад, подружньої зради. Крім того, за шаріатом навіть у цьому випадку родичі жінки не можуть виносити їй вирок самостійно - це повинен зробити суд.

Прихильники "вбивств честі", як правило, посилаються саме на місцеві традиції або ісламські закони, хоча фактично такі вбивства їх порушують.

Як карають вбивць

З 33 випадків "вбивств честі", про які йде мова в доповіді, лише 14 справ дійшло до суду. У 13 випадках обвинувачених засудили, а в одному - виправдали. Вбивць засуджували до термінів від 6 до 15 років в колонії суворого режиму.

"Наприклад, за вбивство двоюрідної сестри брат був засуджений за ч. 1 ст. 105 КК РФ до 6 років колонії суворого режиму. За вбивство батьком двох дочок, одна з яких була неповнолітньою, було обрано покарання за ч. 2 ст. 105 КК РФ у вигляді 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. За вбивство вагітної дочки батько був засуджений на 12 років колонії суворого режиму за ч. 2 ст. 105 КК РФ", - сказано в доповіді.

У більшості випадків про "вбивства честі" родичі не заявляють, а якщо заходить мова про зникнення жінки, вони придумують його причину. Місцева поліція намагається не вникати в такі справи, вважаючи їх сімейними питаннями, які не варто виносити на публіку.

"З виявлених випадків слідує, що багато жінок, які зникли, оголошуються родичами зниклими безвісти або ж вони говорять, що ті виїхали, але про їх зникнення у правоохоронні органи, як правило, не заявляється. Всередині громад, як правило, у більшості випадків люди здогадуються про те, що сталося вбивство "честі". ... Ніхто не буде озвучувати свої підозри, провокуючи гнів мешканців села, а тим більше заявляти про зникнення жінки. Втручання у справи сім'ї неприпустимі", - сказано в доповіді.

Вбивство іноді маскують під нещасний випадок або змушують жінку накласти на себе руки.

У деяких випадках, якщо справа доходить до суду, захист вбивці заявляє, що він вбив родичку, перебуваючи у стані афекту.

Як реагують на доповідь на Північному Кавказі

У доповіді сказано, що 22 із 33 випадків, про які йде мова, було виявлено в Дагестані, два - в Інгушеніі і дев'ять - у Чечні. Те, що в Дагестані було найбільше вбивств, які стали відомими ЗМІ та дійшли до суду, правозахисники пов'язують з тим, що там їх більше засуджують.

"Менша кількість таких вбивств доходить до ЗМІ і суду в Інгушетії та Чечні", - сказано в доповіді.

Примітно, що лише в Дагестані влада відреагувала на доповідь обіцянкою перевірити викладену в ній інформацію.

"Я хотів би точні цифри знати. Відбувається у нас це чи ні - це ось не знаю. Не скажу, що це знайоме для нас явище і всі знають про це. Але "вбивства честі" - чув, що таке буває... Ми будемо перевіряти у себе, тому що доповідачі іноді брешуть. Після вашого запиту будемо перевіряти. Цього не повинно бути ніде і ніяк", - заявив радіостанції Говорит Москва начальник управління з інформполітики адміністрації голови республіки Зубайру Зубайруєв.

Прес-секретар глави Чечні Рамзана Кадирова Альві Карімов, коментуючи доповідь, заявив Интерфаксу, що в Чечні немає "аморальних жінок", тому там немає "вбивств честі".

Плакат, що ілюструє роль жінки в чеченської школі / Фото: goristoc.ucoz.ru

"Висновки так званої доповіді про вбивства "з мотивів честі" притягнуті за вуха. У нашій республіці немає нічого подібного. Ви просто не знайдете в нас аморальних жінок, жінок, що вживають алкоголь", - сказав Карімов.

Міністр Чечні з нацполітики, зовнішніх зв'язків, преси та інформації Джамбулат Умаров заявив Говорит Москва, що інформація правозахисників - фейк, а правозахисні організації "ловлять хайп на проблемах, які самі ж вигадують".

"У них що, є підтверджена джерелами інформація про те, що тут були якісь розправи честі? Я зараховую все це до фейкової інформації... Це чергова спроба очорнити наш регіон, виставити його якимось таким печерним суспільством, де відбуваються страти, розправи і порушуються права людини. ... Пора покласти край усім цим провокаціям. Ми з цим боролися, боремося і будемо боротися до кінця, поки цій гідрі... не позбавимо її численних голів", - сказав Умаров.

Радник глави Інгушетії Артем Перехріст заявив, що згоден з Умаровим.

"У даному випадку я з нашим чеченським колегою згоден, який уже прокоментував: не треба з Інгушетії зокрема і з усього Кавказу робити якесь печерне суспільство. Приїжджайте в Магас, приїжджайте у Грозний і подивіться, що тут живуть абсолютно нормальні люди, які живуть за законами Російської Федерації, а не за законами печери", - заявив він.

НВ