Знову мечеть. Ердоган змінив статус Святої Софії, хоча проти цього виступали Вселенський патріарх і ЮНЕСКО
Президент Туреччини Реджеп Ердоган змінив статус одного з найдавніших християнських храмів у світі - собору Святої Софії у Стамбулі. Згідно з його указом, тепер собор знову використовуватимуть як мечеть.
Раніше Верховний суд Туреччини постановив, що Ердоган має на це право. А за кілька годин до президентського указу Держрада Туреччини скасувала рішення Ради міністрів від 1934 року про перетворення собору Святої Софії у Стамбулі з мечеті на музей.
НВ розповідає про історію собору Святої Софії і про те, як реагувало світове співтовариство на плани Ердогана повернути йому статус мечеті.
1500-річна історія
Собор Святої Софії є найдавнішою християнською архітектурною пам’яткою. Його будівництво було завершене у 537 році, після чого він став резиденцією патріарха Константинополя. У цьому соборі відбувалися коронації візантійських імператорів.
Протягом майже 900 років Собор Святої Софії був головним собором Східної православної церкви. У XIII столітті на короткий період часу він був перетворений на католицький після того, як європейські загарбники під час Четвертого хрестового походу розграбували і захопили Константинополь.
У 1453 році османський султан Мехмед II захопив Константинополь, остаточно знищивши Візантійську імперію. З ініціативи Мехмеда II собор Святої Софії був перетворений на мечеть. Перші мусульманські п’ятничні молитви відбулися в соборі Святої Софії вже за кілька днів після його захоплення. Християнські зображення на стінах собору були закриті штукатуркою. Крім того, османські архітектори звели навколо будівлі мінарети. До завершення будівництва Блакитної мечеті у Стамбулі в 1616 році собор Святої Софії був головною мечеттю міста. Його архітектура надихала будівельників Блакитної мечеті та інших мечетей по всьому світу.
Після знищення в ході Першої світової війни Османської імперії і появи сучасної Туреччини її перший світський президент Мустафа Кемаль Ататюрк наказав перетворити собор Святої Софії на музей. Для публіки він був відкритий у 1935 році і став однією з найбільш відвідуваних визначних пам’яток Туреччини. Християнські мозаїки собору були після цього реставровані.
У 1985 році собор Святої Софії був внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Заклики перетворити собор Святої Софії на мечеть
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляв про те, що собор Святої Софії може знову стати мечеттю ще у березні 2019 року. У своїй промові під час передвиборчої кампанії перед місцевими виборами він заявив, що перетворення собору Святої Софії на музей було «дуже великою помилкою», і він доручив помічникам дізнатися, як це можна змінити.
29 травня, у чергову річницю падіння Константинополя, в соборі Святої Софії відбулося читання Корану.
На користь того, щоб він знову став мечеттю, висловлювалися міністри юстиції і закордонних справ Туреччини Абдулхаміт Гюль та Мевлют Чавушоглу.
Асоціація підтримки стародавніх пам’ятників і навколишнього середовища подала петицію, щоб з’ясувати, чи був підпис Ататюрка, який перетворив собор на музей, справжньою.
2 липня Верховний суд Туреччини визнав, що відповідний указ Ататюрка справжній і дійсний, але при цьому статус собору може змінити своїм указом нинішній президент Ердоган.
Видання Hurriet також повідомило, що Державна рада — вищий адміністративний суд Туреччини 2 липня завершила слухання про те, повинен собор Святої Софії залишатися музеєм чи повинен бути перетворений на мечеть. До 17 липня суд має винести письмовий вердикт.
За повернення собору Святої Софії статусу мечеті виступає ініціативна група, яка вимагає скасування відповідного рішення Ради міністрів від 1934 року. Водночас прокурор рекомендував суду відхилити цю вимогу, оскільки питання про статус собору має вирішувати уряд.
Протести проти перетворення собору на мечеть
Імовірність того, що собор Святої Софії знову перетворять на мечеть, викликала низку протестів.
30 червня Вселенський патріарх Варфоломій направив Туреччини повідомлення про те, що перетворення Святої Софії на мечеть «налаштує мільйони християн по всьому світу проти ісламу». Він також згадав це питання у своїй проповіді.
«Собор Святої Софії належить не лише тим, хто володіє пам’ятником, а й усьому людству. І турецький народ зобов’язаний наголосити на цій універсальності пам’ятки», — сказав патріарх в той самий день.
За його словами, будучи музеєм, собор може служити місцем і символом зустрічі, діалогу і мирного співіснування народів і культур, взаєморозуміння і солідарності між християнством і ісламом.
Вірменський патріарх Туреччини Саак II запропонував, щоб собор Святої Софії став місцем молитви як для християн, так і для мусульман.
Міністр культури і спорту Греції Ліна Мендон звинуватила Туреччину у відродженні «фанатичних націоналістичних і релігійних настроїв», наполягаючи на тому, що ніякі зміни в об'єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не можуть бути проведені без схвалення її міжурядового комітету.
Грецькі ЗМІ повідомляли про листа Туреччині від понад 300 вчених з усього світу із закликом не змінювати статус собору.
Заступник директора ЮНЕСКО Ернесто Оттоне Рамірес погодився з необхідністю більш широкого схвалення (перетворення собору Святої Софії на мечеть — ред.) в інтерв'ю грецькій газеті Ta Nea. За його словами, ООН написала Туреччині, але відповіді не отримала.
Зберегти нинішній статус собору закликав також держсекретар США Майк Помпео.
«Ми закликаємо уряд Туреччини і надалі зберігати собор Святої Софії в якості музею, як зразок своєї прихильності повазі різноманітних релігійних традицій та історії Туреччини і забезпечити його доступність для всіх», — заявив він.
3 липня, коментуючи критику у зв’язку з можливим перетворенням собору Святої Софії на мечеть, Ердоган заявив, що така критика «є посяганням на суверенітет Туреччини».
«Нападки на адресу нашої країни через собор Святої Софії спрямовані проти наших суверенних прав», — сказав він.
