Озвірілі борці за мир. Як 65 років тому тисячі москвичів мало не рознесли посольство США
У 1958 році політична криза в далекому Лівані, про який в СРСР знали мало або нічого, стала підставою для масової ходи москвичів проти «американських розпалювачів війни».
«Кілька годин будівля посольства на вулиці Чайковського була обложена криками, свистом москвичів, які кидали каміння, цеглу, залізяки та пляшки з чорнилом», — писала газета The New York Times про нечуваний досі протест багатотисячного натовпу під стінами свого дипломатичного представництва в Москві 18 липня 1958 року. — Десятки тисяч москвичів сьогодні вилили свій гнів через дії Сполучених Штатів на Близькому Сході".
Фотографії у цьому матеріалі зробив тоді Всеволод Тарасевич, і звісно не для публікації. Бо маніфестація починалася, як мітинг на площі Повстання. З годину виголошувалися звинувачення у бік США. Майже кожен виступ закінчувався вигуком Ми за мир!
А йшлося столичному люду про кризу в крихітному Лівані з півторамільйонним на той час населенням. Там вибухнула громадянська війна, і президент країни Камілл Шамун скористався пропозицією американського лідера Двайта Ейзенхауера, яку той зробив за рік до цих подій.
Вона відома як доктрина Ейзенхауера, і згідно з нею, будь-яка країна може попросити у США економічної чи військової допомоги. І уточнювалося про готовність американських військ «забезпечувати та захищати територіальну цілісність та політичну незалежність країн, які потребують допомоги проти військової агресії будь-якої нації, контрольованої міжнародним комунізмом».
Саме так і оцінив ситуацію Камілл Шамун. Бо повстанці, які не хотіли, аби він лишався на другий термін, мали зброю від Єгипту та Сирії. А ті отримували її з Радянського Союзу, щоправда, тоді Кремль ще ховався, і йшло туди все — від автоматів до танків — через Чехословаччину. Звісно, мітингарі-погромники знати про це не могли.
Відтак, 15 липня під Бейрутом висадилася морська піхота США. З умовою: щойно криза залагодиться, американці заберуться, бо прийшли вони туди як миротворці. За три місяці так воно і станеться: Шамун погодиться зробити перерву у своїй політичній кар'єрі, повстанський запал ущухне, зірково-смугасті морпіхи полетять додому.
А поки що московські миролюбці склали письмову декларацію, яку хотіли вручити представникові посольства США. І ось репортаж з газети Правда про ту ходу:
