«Припиніть, нарешті, тиснути на гальма». Як Олаф Шольц перетворюється на антигероя Німеччини, блокуючи поставки важкої зброї в Україну
Туманна позиція Олафа Шольца щодо поставок важкого озброєння з Німеччини в Україну вже вартувала йому політичної репутації: навіть усередині ФРН канцлера критикують його прихильники, опоненти та преса, посилюючи тиск українських дипломатів.
Війна Росії проти України — головні події 3 червня
«Дискусії про внесок Німеччини в озброєння української армії останнім часом набирають обертів, оскільки навіть представники коаліційних партій [які сформували уряд Олафа Шольца] дедалі частіше висловлюють своє невдоволення курсом канцлера. Водночас, враховуючи новий наступ Росії, потреби України, схоже, стають все більш невідкладними», — узагальнив ситуацію німецький журнал Spiegel у своєму матеріалі від 21 квітня, де пише також про нові ризики фактичного вотуму недовіри Шольцу.
НВ нагадує, які претензії до Олафа Шольца накопичилися в німецьких політичних та суспільних колах, і як це може позначитися на його кар'єрі та поставках зброї в Україну.
Що не так із поставками озброєнь з Німеччини в Україну? Хіба ФРН не обіцяла пакет допомоги на 2 млрд євро?
Після вторгнення Росії в Україну німецький канцлер Олаф Шольц 27 лютого задекларував «епохальну» зміну позиції Німеччини щодо експорту зброї та витрат на оборону. До того ФРН категорично відмовлялася постачати озброєння українській стороні.
«Однак критики в Європі і в самій Німеччині стверджують, що канцлер, який представляє соціал-демократів, так і не зміг підкріпити свої гучні заяви твердими кроками, необхідними для того, щоб надіслати сигнал Кремлю та запевнити союзників по НАТО, що Німеччина відійшла від своєї політики зближення [з РФ]», — написала британська The Guаrdian 14 квітня, через півтора місяця після перших обіцянок Шольца допомогти Україні.
Таке враження щодо позиції Німеччини підкріплює низка фактів, передусім суперечлива позиція німецького уряду та його голови.
За перший місяць вторгнення (станом на кінець березня) Німеччина поставила Україні озброєнь та оборонних товарів на суму 186 млн євро. Серед них були гранатомети, зенітні ракети, кулемети та боєприпаси до них, проте не було важкого озброєння: танків і бронетехніки, вертольотів та винищувачів, артилерії. При цьому Україна озвучувала готовність придбати в Німеччині 100 самохідних артилерійських установок Panzerhaubitze 2000 (обладнані гарматою калібру 155-мм). Передбачалося, що у випадку такої закупівлі Бундесвер згодом замінить цю техніку для себе на нові броньовані гаубиці. Аналогічно, Україна розраховувала закупити німецькі бойові машини піхоти Marder безпосередньо у їхнього виробника — німецької компанії Rheinmetall.
Проте уряд Шольца прохолодно поставився до таких ідей, озвучивши за останні тижні цілу низку причин, які нібито перешкоджають поставкам важкої зброї в Україну:
- у разі поставок в Україну партії Panzerhaubitze 2000 Міноборони Німеччини зможе заповнити цю прогалину лише в 2024 році;
- німецькій армії самій потрібні бронемашини Marder як на східному фланзі НАТО, так і для навчань та тренувань, а також для Сил швидкого реагування Альянсу — про таку мотивацію фактичної відмови Україні повідомляв німецький таблоїд Bild;
- постачання зброї в Україну не повинно ставити під загрозу зобов’язання Німеччини перед НАТО в інших регіонах, таких як країни Балтії, наголошував Шольц;
- Німеччина не повинна постачати важке озброєння Україні доти, доки союзники по НАТО не ухвалять спільного рішення про це («Федеральний уряд діє у тісній координації з нашими міжнародними партнерами. Німеччина не повинна робити кроки сама», — заявляв Рольф Мютценіх, голова парламентської групи СДПН, партії Шольца, у німецькому Бундестазі. «Ми надаємо таку військову підтримку в однаковий спосіб, і щоб ніхто не поспішав, включно з Німеччиною», — говорив і сам Олаф Шольц);
- стриманість Німеччини розрахована на те, щоб запобігти «більшому злу» («В усьому, що ми робимо, ми дуже обережні, щоб не робити якихось необдуманих кроків, які можуть зробити Німеччину мішенню для Росії, — заявляв на початку квітня міністр економіки та віцеканцлер Німеччини Роберт Габек, припускаючи, що Україні важко зрозуміти таку позицію.- Але в політиці немає морально бездоганної позиції. Але завжди є роздуми про запобігання більшому злу»).
- посставки озброєнь в Україну досягли межі ресурсів Бундесверу (слова голови Міноборони ФРН Крістіни Ламбрехт); Німеччина більше не має зброї, яку вона могла б «доставити швидко і без затримок прямо зараз». (Таку заяву зробила 20 квітня глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, заявивши, що Берлін натомість готовий навчати українських військових роботі з новими типами зброї, яку дають інші країни, та обслуговувати техніку).
Крім того, повідомлялося, що особисто Шольц відкладав і затягував рішення про поставки Україні бронемашин Marder, оснащених протитанковими ракетами. Хоча такий крок підтримували кілька інших високопосадовців, писав Politico з посиланням на чотири обізнаних джерела.
15 квітня агентство Reuters повідомило, що Шольц все ж таки планує виділити додаткові 2 млрд євро на нову військову техніку, «в основному для допомоги Україні». Однак незабаром стало зрозуміло, що на практиці це рішення виглядає зовсім інакше: Україні призначався б лише 1 млрд євро, причому надання зброї передбачало складну схему. Як пояснив Шольц, «ми попросили німецьку військову промисловість повідомити, що саме вона може поставити найближчим часом», а Київ отримав право зробити вибір із цього списку. «Ми надаємо кошти, необхідні для покупки», — заявив канцлер 19 квітня після зустрічі з лідерами країн НАТО, уникнувши в цій промові слів про важке озброєння.
Посол України у Німеччині Андрій Мельник швидко пояснив, що у наданому списку (Україна отримала його кілька тижнів тому) взагалі немає важкого озброєння.
Його слова 20 квітня фактично підтвердив таблоїд Bild у своєму матеріалі Танковий блеф канцлера. Журналісти видання отримали можливість ознайомитися з київським списком-запитом та з його німецькою «відповіддю» — списком зброї, яка готова надати Україні для закупівель ФРН. Таблоїд стверджує, що «за наполяганням канцелярії» Шольца максимально можливий список для України скоротився вдвічі: з 48 до 24 сторінок. З переліку доступних озброєнь, на які розраховував Київ, «зникло все важке озброєння», яке німецька промисловість була готова продати Україні.
«Звинувачення Мельника в тому, що ймовірний 1 млрд євро, який нібито виділяє федеральний уряд на військову підтримку, взагалі неможливо витратити, схожі на правду. Загальна вартість усіх „консолідованих“ німецьких озброєнь для України становить лише 307 млн євро», — зазначили журналісти Bild.
Раніше Україна просила в Німеччини танки Leopard, бронемашини Marder, Puma, GTK Boxer та TPz 1 Fuchs, а також реактивні системи залпового вогню, протикорабельні ракети, протитанкові комплекси Milan та Spike. За інформацією Bild, майже все це озброєння, запрошене Україною, фігурувало у списку можливих поставок від німецької промисловості, включаючи танки Leopard 2.
Поки що Німеччина погодилася лише на варіант компромісного обміну: Словенія передасть Україні кілька своїх танків Т-72, а Німеччина надасть Словенії більш сучасну техніку, включаючи бронемашини Marder і Fuchs. Також ФРН готова навчити українських військових поводитися з німецькою моделлю САУ Panzerhaubitze 2000 — цю техніку можуть передати Україні Нідерланди.
«Для перемоги Україні потрібні не гроші, а зброя»: як Шольца критикують соратники, опозиція та преса ФРН
На тлі того, що чимало інших країн НАТО (від Чехії до США) вже погодилися і постачають в Україну важкі озброєння, позиція уряду Олафа Шольца викликала хвилю подиву та засудження навіть серед його соратників щодо коаліції. Нагадаємо, до неї крім Соціал-демократичної партії Німеччини самого Шольца входять також «зелені» та німецькі «вільні демократи».
Голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн (заступник голови Вільної демократичної партії) 18 квітня розкритикувала Шольца і заявила, що чекає від нього більшої ясності в питанні поставок важкого озброєння Україні. «Я просто думаю, що ми не маємо часу на дискусії з цього питання», — заявила Штрак-Циммерманн, яка нещодавно відвідала Львів у складі делегації німецьких парламентаріїв. Вона нагадала, що для перемоги Україні потрібні не гроші, а зброя. «Я хотіла б, щоб канцлер ще раз ясно сказав, що гроші є. І, з іншого боку, Німеччина готова поставити важке озброєння», — наголосила голова профільного комітету Бундестагу.
Таку позицію в інтерв'ю DW висловив і Антон Хофрайтер, один із провідних політиків німецьких Зелених: «Ми маємо нарешті почати постачати в Україну те, що їй необхідно, а саме важке озброєння, — прямо заявив Хофрайтер. — Я можу лише здогадуватися, чому канцлер тисне на гальма. Я не бачу жодних розумних причин для цього. Але своїми діями канцлер Німеччини шкодить не лише Україні, а й іміджу Німеччини в Європі та в усьому світі, причому дуже серйозно. Тому я можу тільки закликати канцлера: припиніть нарешті тиснути на гальма і дайте зелене світло».
Навіть глава МЗС Німеччини Анналена Бербок (партія Зелених) нещодавно висловилася на підтримку поставок Україні важкого озброєння. «Ми дбаємо про це разом із нашими європейськими партнерами. Україні потрібно більше військової техніки, особливо важкої зброї. Зараз не час для відмовок, зараз час креативу та прагматизму», — сказала вона перед зустріччю голів МЗС країн ЄС у Люксембурзі 11 квітня.
Ще різкіше Шольца критикує найбільша політсила парламентської опозиції — партія ХДС, яка раніше протягом 16 років формувала уряд Ангели Меркель. Її лідер Фрідріх Мерц заявив 16 квітня в інтерв'ю FAZ, що згоден із позицією глави МЗС Анналени Бербок і що затримкам поставок .«більше немає виправдань», хоча і його політсилі закидають багаторічні спроби Берліна знайти порозуміння з Москвою.
«Своєю поведінкою він [Олаф Шольц] ставить під загрозу згуртованість усієї [європейської] спільноти держав щодо Росії, — заявив Мерц. — Ми хочемо знати, що поставляється, і, перш за все, з яких причин уряд Німеччини не хоче постачати те, що є».
Окремо Мерц обрушився з критикою на багаторазові заяви уряду Шольца про те, що з міркувань безпеки Берлін точно не повідомлятиме, які саме озброєння надаються Україні. Лідер ХДС заявив, що Україна та німецька громадськість мають право знати, що саме передається Києву, навіть якщо конкретних термінів передачі зброї та місця виробництва не буде названо. Натомість має місце «постійний потік припущень, тверджень, чуток та вимог», зазначив голова ХДС.
Мерц нагадав, що Росія здатна ще довго вести війну, тому Володимира Путіна необхідно зупинити та відтіснити зараз. «Ми маємо виходити з того, що ця війна триватиме довше і що українська армія має бути цілком здатною повернути завойовану територію», — заявив лідер ХДС.
Постачання важкої зброї в Україну загалом підтримує навіть німецька громадськість. Опитування, оприлюднене в середині квітня соціологічною фірмою Infratest dimap, показало, що 55% німців віддають перевагу експорту важких озброєнь в Україні, а не енергетичному ембарго Росії, яке може вдарити по економіці Німеччини (за 37%). Очевидне невдоволення ідеєю експорту зброї було зафіксовано лише серед прихильників ультраправої партії Альтернатива для Німеччини.
Тим часом туманні відмовки Шольца та його небажання говорити про тяжке озброєння для України обурили навіть німецьких журналістів.
Телеканал ARD, суспільний телемовник Німеччини, 20 квітня оприлюднив різку колонку під назвою Шольц плутається замість того, щоб давати відповіді. Її автор нарікає, що у більшості випадків відповіді канцлера на запитання журналістів щодо постачання зброї Україні звучать як «димова завіса» і рясніють неясними складними реченнями. Журналіст наводить приклад, коли на одній із нещодавніх пресконференцій після 15-хвилинної заяви Шольца кореспондент був змушений перепитати: «Так постачає Німеччина важку зброю чи ні?»
«Зараз війна, а канцлера важко зрозуміти. Олафу Шольцу потрібно краще комунікувати. І просто зараз», — наполягає автор колонки на сайті ARD. Він також нагадує, що Шольц здатен говорити просто і чітко — коли захоче цього і що було видно під час минулорічної передвиборчої кампанії у ФРН. Однак тепер «метод Шольца» в коментарях про Україну перевершив навіть максимально стримані заяви Меркель, робить висновок журналіст. Цитуючи слова Шольца, він навіть виділяє особливості цього «методу»:
- каскади придаткових пропозицій замість ясних меседжів
- ухилення від прямих відповідей
- симуляція ясності, коли у відповіді насправді її немає
- поблажлива позиція щодо журналістів, які ставлять запитання.
А в соцмережі Twitter понад 12 тис. ретвітів зібрала добірка суперечливих заяв Шольца за останні два місяці, які щоразу суперечили діям інших західних країн, чия підтримка України виявилася рішучішою.
Ось переклад цієї серії постів у Twitter українською мовою:
Чи справді Шольцу може загрожувати відставка?
Як написав Spiegel 21 квітня, тепер перед лідером опозиційної партії ХДС Фрідріхом Мерцем стоїть «фундаментальне питання»: чи варто членам Бундестагу від блоку ХДС/ХСС винести на розгляд німецького парламенту ініціативу щодо постачання важких озброєнь в Україну? Пленарним у Бундестазі буде наступний тиждень, і лідер фракції ХДС у Бундестазі Йохан Вадфуль уже заявив, про готовність його політсили зробити такий крок, «якщо Шольц продовжить виступати проти поставок важкого озброєння».
Це може знаменувати собою «певний сигнал до повалення канцлера», пояснює Spiegel. Видання нагадує, що після початку вторгнення РФ у лютому ХДС пообіцяла підтримати курс Шольца на допомогу Україні та «не чіплятися до дрібниць». Проте тепер ситуація змінюється — особливо на тлі того факту, що «з урахуванням критики Шольца, яка звучить з його власних лав [від членів коаліції]», ініціатива ХДС на підтримку озброєння України може навіть отримати більшість у Бундестазі, вважає Spiegel. Журнал також описує можливі процедурні нюанси розгляду питання в німецькому парламенті, вважаючи, що так чи інакше Шольц може зіткнутися з необхідністю голосування щодо вотуму довіри уряду, адже предмет суперечок прямо стосується курсу його кабінету. Своєю чергою, це загрожує Німеччині «суттєвою державною кризою — причому в розпал найбільшої за останні десятиліття кризи зовнішньополітичної», робить висновок Spiegel.
Позиція України у скандалі навколо Шольца та поставок з Німеччини
Українські дипломати та офіційний Київ тим часом наполягають на тому, щоб Німеччина дала «зелене світло» поставкам або продажу важкої зброї для ЗСУ.
Посол України у Німеччині Андрій Мельник заявив, що позиція Шольца викликає у Києва «велике розчарування». Він закликав уряд Німеччини «грати з відкритими картами в цьому дуже важливому питанні, а не ходити коло навколо».
«Незрозумілим залишається твердження про те, що Бундесвер більше не зможе нічого постачати в Україну», — сказав Мельник і додав, що за його даними, на озброєнні німецької армії перебуває понад 400 бойових машин піхоти Marder, з яких близько сотні використовуються лише для навчань та тренувань, а отже, їх можна було б одразу передати Україні. «Постачання самохідних гаубиць 2000 (Panzerhaubitze) також могли б мати вирішальне значення», — додав Мельник, зазначивши, що на озброєнні ФРН знаходиться близько 120 одиниць далекобійної артилерійської зброї. Він нагадав, що для України «кожна наступна затримка [зброї] буде коштувати великої кількості життів».
Глава МЗС України Дмитро Кулеба 19 квітня також розкритикував Німеччину за недостатню допомогу Україні. «Німеччина може зробити набагато більше. Ми очікуємо, що уряд Німеччини ухвалить рішення, що дозволяє постачання важкого озброєння в Україну», — підкреслив Кулеба, закликавши ФРН і Францію наслідувати приклад США. Вашингтон уже оголосив про кілька пакетів допомоги Україні, що включають важку артилерію, гелікоптери, безпілотники, броньовану техніку та інші види озброєнь.
