Люті дні. Напад РФ «запізнився», а точному прогнозу Буданова побоялися вірити — 10 фактів про вторгнення з нового розслідування УП
Російська армія початково планувала розпочати повномасштабне вторгнення в Україну 22 лютого, а найточніший сценарій нападу мав голова ГУР Міноборони Кирило Буданов, однак його голос в останні дні перед вторгненням не мав вирішального впливу.
Про це йдеться у новій публікації Української правди, яка відновлює хід подій і найважливіших рішень української влади 22−24 лютого — в останні дні перед вторгненням і в перший день нападу Росії.
Журналісти УП поговорили з понад тридцятьма співрозмовниками в Офісі президента, Кабінеті міністрів, Верховній Раді, силових відомствах і з представниками великого бізнесу.
НВ зібрав найважливіші з нових фактів, оприлюднених у цьому матеріалі.
Наступ Росії мав розпочатися 22 лютого
Про це стало відомо лише згодом, коли під час боїв за Київ українські захисники здобули трофейні карти псковських десантників. Подібні документи командири підрозділів отримують за два дні до початку наступу.
«На мапі написано: «Видати 20 лютого» — тобто наступ мав початись 22-го. Але щось змінилось, і 20 число там перекреслено і написано «[видати] 22 лютого», — розповів УП секретар РНБО Олексій Данілов, не уточнивши причин перенесення вторгнення на два дні.
За його словами, того ж дня, увечері 22 лютого, Україна вперше отримала від західних розвідок дані про високий ризик фізичного знищення Володимира Зеленського. «Партнери нам часто казали, що от, хлопці, „якщо війна, то це для вас означає знищення керівництва, фільтраційні й концентраційні табори“. Але в той вечір — було перше повідомлення про реальну підготовку до вбивства Зеленського», — зауважив Данілов.
Буданов озвучив найточніший прогноз вторгнення менше ніж за дві доби до нападу. Але йому не повірили
Увечері 22 лютого президент Зеленський уперше за всю каденцію Ради 9-го скликання запросив на Банкову голів усіх фракцій Верховної Ради.
Про загрозу вторгення депутатам — лідерам фракцій, які мають доступ до державної таємниці, доповідали керівники як цивільної, так і військової влади: окрім Зеленського, були присутні прем'єр-міністр Денис Шмигаль, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, голова СБУ Іван Баканов і керівник ГУР МО Кирило Буданов.
Тональність їхніх доповідей була різною:
- Залужний розповів про роботу ЗСУ, пояснивши, що армія готується до всіх можливих сценаріїв;
- Баканов і Резніков були схильні відкидати можливість повномасштабної війни та «вірили хіба в можливі психологічні спецоперації з боку Росії і як максимум — у загострення ситуації на Донбасі», пише УП;
- Буданов доповідав останнім, хоча саме його виступ виявився найбільш важливим і точним. Голова ГУР Міноборони дістав карту і розповів, що росіяни можуть почати війну за межами Донбасу, під загрозою Херсон і Харків, є загроза для Києва, росіяни можуть спробувати зайти з Чорнобиля.
«Буданов розповідав страшні речі. Але через те, що інші топи влади якось так ледь не роздратовано реагували на те, що він говорив, то й інші не сприймали його серйозно. Знаєте, таке ставлення до заяв Кирила було, як до молодшого брата», — згадує атмосферу після виступу Буданова один з учасників зустрічі.
Думка про те, що визнання псевдореспублік «Л/ДНР», про яке Володимир Путін оголосив 21 лютого, може нічим і не закінчитись — «не просто риторична формула у виступі президента». «Це було спільне переконання всієї його команди», — пише УП про позицію Офісу президента та звернення Зеленського до українців у ніч на 22 лютого.
Залужний і Резніков пропонували ввести воєнний стан іще 23 лютого
Після того, як 21 лютого Путін провів показове засідання Радбезу і визнав «незалежність «Л/ДНР», РНБО України перейшла в режим роботи 24/7. Уранці 23 лютого всі його члени зібралися, щоб вирішити складну дилему: чи запроваджувати воєнний стан, не чекаючи нападу.
«Дискусія на засіданні йшла досить жваво. Головком ЗСУ Залужний і міністр оборони Резніков відстоювали позицію, що запровадження по всій країні надзвичайного стану може бути не достатньо. Вони пропонували одразу вводити воєнний стан, щоправда, тільки у двох-трьох областях на сході країни», — пише УП.
Однак більшість присутніх на засіданні вирішили не провокувати Москву — побоюючись, що таким чином Україна дасть росіянам козирі в руки. Російська пропаганда на той момент уже кілька тижнів заявляла, що Україна буцімто готується до великого наступу на Донбасі. Тож було вирішено запровадити лише надзвичайний стан по всій країні.
Затвердити це рішення мала Верховна Рада, але лідери фракцій витратили на це весь день 23 лютого, сперечаючись про деталі законопроєкту в кабінеті спікера Руслана Стефанчука. «Петро [Порошенко], Тимошенко і Голос вимагали забрати з указу пункти про партії й обмеження роботи ЗМІ. Але Смирнов [заступник глави ОП] вперся, що указ має бути в тому вигляді, як це написано в законі», — згадує співрозмовник УП у керівництві парламенту.
Зрештою Рада спромоглася проголосувати за надзвичайний стан ледь не о 22:00 середи, 23 лютого. «Усе це виглядало досить гротескно, особливо на тлі переданих Штатами в Київ нових розвідданих: Росія остаточно завершила приготування і може напасти», — зауважує УП.
ЗСУ дієво готувалися до російського вторгнення
Ще до вторгнення ЗСУ в режимі суворої секретності розосереджували склади боєприпасів, готували запасні аеродроми для бойової авіації, виводили вертольоти в поля, передислоковували ППО, готували структуру ТрО, перекидали під виглядом навчань військові з'єднання з заходу країни в центр і на схід і здійснили чимало інших підготовчих дій, пише УП.
«Але ніколи не можна підготуватися до війни повністю. Бо ти не знаєш, як люди себе поведуть у критичний момент: хто буде героєм, а хто зрадить і здасть плани оборони ворогу», — резюмує Данілов.
Суркіси знали про напад о 4:00, Ахметова «таким іще не бачили», але всі пішли заспокоєними: що олігархи почули на зустрічі з президентом за кілька годин до нападу РФ
Увечері 23 лютого майже до 19:00 на Банковій тривала зустріч Володимира Зеленського й інших представників влади і силових структур із власниками та керівниками 50 найбільших компаній України.
«Чи не вперше за всю історію Незалежності в холі Офісу [президента] одночасно зібралася така величезна група олігархів і топменеджерів країни. Представники держохорони на вході в кожного перепитували прізвище і по одному вишукували гостей у роздрукованому списку. Ніби це не олігархи, а група школярів приїхала на екскурсію», — пише УП.
У черзі до рамок металошукачів можна було зустріти Геннадія Боголюбова, Бориса Кауфмана, Галину Герегу, Андрія Ставніцера, Геннадія Корбана, Томаша Фіалу, Сергія Таруту, Бориса Колеснікова, Василя Хмельницького, Степана Івахіва, Максима Тімченка, Олега Гороховського та інших. З-за кордону на зустріч із Зеленським прилетіли Рінат Ахметов і Віктор Пінчук — їх, на відміну від інших, впустили у внутрішній двір ОП.
Що прозвучало на цій зустрічі:
- Зеленський попросив великий бізнес «допомогти державі», підтримувати «економіку та свої колективи», а також запевнив, що ОП «використовує всі канали», щоб уникнути вторгнення і розв’язати напругу «дипломатичним шляхом».
- Залужний «упевнено і досить жорстко» доповів про підготовку ЗСУ та наголосив, що «армія готова до будь-якого розвитку подій» («Після зустрічі деякі з її учасників погоджувалися між собою, що найбільше їх заспокоїв Залужний своєю впевненістю», — зауважує УП).
- Ахметов, «на відміну від інших бізнесменів, які перебували в хорошому гуморі, виглядав знервованим». («Я такого Ріната ще не бачив. Він розчервонівся і кілька разів повторив: «Найважливіше — це зберегти наших людей», — поділився спогадами з УП представник великого бізнесу);
- Новинський запевнив президента та присутніх, що «робить усе можливе, щоб віднайти мирне рішення»;
- брати Суркіси, які сиділи практично навпроти Зеленського, за даними УП, «тихо передали кільком своїм сусідам» за круглим столом, що «о четвертій ранку все почнеться», однак «у мікрофон цього не повторили»;
- співзасновник Monobank Олег Гороховський запропонував якомога швидше підняти грошове забезпечення для військовослужбовців принаймні до 100 тис. грн;
- власник Rozetka Владислав Чечоткін іще до початку зустрічі став об'єктом жарту, який дещо розрядив атмосферу. «Владе, знаєш, чому росіяни не прорвуться на Київ? Тому що застрягнуть на складах Rozetkа», — пожартував один із присутніх, «і всі, включно з Чечоткіним, від душі розреготалися», пише УП.
Після зустрічі на Банковій ніхто з олігархів не проявляв стурбованості — навпаки, здавалося, що бізнесмени виходили заспокоєними. «Нам тоді ніхто не сказав, що буде повномасштабна війна. Навіть натяку не було! Ви думаєте, ми б так вальяжно і радісно виходили з Офісу тоді? Я б не витрачав часу на розмови під ОПУ чи якісь другорядні справи, а сім'ю вивозив би», — пригадав вечір 23 лютого один із відомих топменеджерів у розмові з УП.
Керівник ГУР МО Буданов згодом пояснив УП, що на зустрічі з бізнесменами він не озвучив усю інформацію розвідки про плани Путіна, оскільки олігархи, на відміну від депутатів, не мають доступу до держтаємниці. «Але [на зустрічі 23 лютого] я досить прямо говорив, так що рівень загрози було нескладно зрозуміти», — переконував Буданов.
Утім, за інформацією УП, Рінат Ахметов після зустрічі на Банковій «поїхав не в аеропорт, а в лазню». Щоправда, у коментарі виданню він це заперечив: «Вечеря була, лазні не було. Вечорами до лазні я взагалі не ходжу. І нікого я не переконував, що вторгнення не буде».
Депутати мали конверти «на випадок війни»
Ішлося про тих парламентарів, які мали доступ до державної таємниці. Такі конверти «на випадок війни» їм роздали буквально за кілька днів до нападу РФ. Однак, як розповів УП один із нардепів, коли почалося вторгнення, користі з них було мало. «Там не було нічого! Лише якась загальновідома фігня. Ні слова про те, що мені робити!» — розповів один із упливових депутатів зі Слуги народу.
Зрештою питання подальшої роботи міністрів і депутатів у день нападу РФ «вирішували в ОП з коліс». Апарат ВР буквально за день до вторгнення надав інструкції головам фракцій, що у випадку атаки народні обранці мають приїхати на свої місця в комітети парламенту.
«Усі переживали, що першим ділом упаде мобільний зв’язок. А в кожного депутата у кабінеті є телефон із захищеною лінією. Так звана „сотка“. Тому нам сказали сидіти біля телефонів і чекати подальших вказівок», — пояснив УП один із нардепів. Потім керівництво Ради планувало проведення виїзного засідання — через загрозу ракетних ударів по будівлі парламенту його вирішили провести в Музеї історії України у Другій світовій війні, у приміщенні під монументом Батьківщини-матері. Однак, коли після 7:00 24 лютого там уже почали збиратися депутати, план було змінено: нардепів попросили повернутися на засідання в Раду. «По-перше, апарат не встигав забезпечити нормальне голосування на виїзді. По-друге, якби на відео засідання Ради було якесь інше приміщення, ніж сесійна зала, це могло б стати ідеальним матеріалом для російської пропаганди на тему «українська влада уже втекла зі столиці», — пише УП.
Зрештою Раді знадобилося лише кілька хвилин, аби в сесійній залі проголосувати за введення воєнного стану. Загалом депутати перебували під куполом не більше чверті години.
Ошелешений Новинський дзвонив патріарху Кирилу вранці 24 лютого
Уранці в день нападу РФ у своєму будинку під Києвом від вибухів прокинувся депутат Вадим Новинський. Він набрав митрополита Київського Онуфрія, а після нього московського патріарха Кирила. «Святейший, началась война!» — сказав схвильований депутат.
«Не может быть», — нібито не повірив йому патріарх Кирил.
«Ну как не может, если у меня окна дрожат от взрывов», — наполягав Новинський. «Патріарх обіцяв „з'ясувати“, хоча все і так було очевидним», — пише УП.
«Ми будемо битися, Борисе»: 24 лютого Зеленського вперше сховали в бункері під час наради з депутатами
24 лютого Зеленський першим приїхав в ОП відразу після 5:00, за ним на Банкову почали приїжджати члени РНБО, пише УП. «Усе відбувалося моментально. Усі приїхали, була коротенька доповідь, й одразу повезли документ через підпис президента до парламенту», — пригадує в розмові з УП міністр оборони Резніков.
Близько 6:40 ранку, коли в кабінеті Зеленського перебували голова МВД Денис Монастирський, секретар РНБО Данілов і спічрайтер Костюк, президент зателефонував Борису Джонсону. «Ми будемо битися. Борисе, ми не збираємося здаватися», — кричав у слухавку Зеленський, увімкнувши розмову на гучномовець. Джонсон енергійно переконував Зеленського у повній підтримці.
Близько 9:00 зустрічі з президентом в ОП домоглися лідери парламентських фракцій, які вже були тут 22 лютого: додався тільки колишній спікер Ради Дмитро Разумков, і замість Юлії Клименко від Голосу прийшов Сергій Рахманін. «Президент привітався з присутніми за руку, виглядав не так утомленим, як злим», — пише УП. Зеленський закликав усіх присутніх «зберегти легітимність влади». Він запропонував керівництву Ради переїхати на захід країни, однак проти цього різко виступили Разумков і Порошенко, закликаючи не потурати тезам Москви про «втечу влади».
Урешті дійшли компромісу: Стефанчук залишався в Києві, перший віцеспікер Корнієнко мав вирушити в одну із сусідніх областей, а віцеспікерка Кондратюк — на захід України. «У разі загибелі старшого керівника, молодший мав перебирати повноваження на себе», — пише УП.
Під час цієї зустрічі до ситуативної кімнати забіг керівник президентської охорони: з’явилася інформація, що на Печерську за кілька кварталів від ОП уже орудують ворожі ДРГ. Зеленського «ледь не під руки забрали з наради в безпечне місце», пише УП — так він уперше опинився в бункері, з якого керуватиме державою кілька наступних тижнів.
«Прийде час, і ви зрозумієте»: як нардепам видавали зброю
Упродовж 24 лютого в головному управлінні Нацполіції на Володимирській депутатам, які не втекли з Києва, поліцейські видавали автомати та пістолети. У них перевіряли паспорти та депутатське посвідчення. Коли пістолети почали швидко закінчуватися, їх вирішили видавати лише жінкам-депутаткам.
«В одній із депутатських черг на зброю хтось раптом запитав поліцейського, що відповідав за видачу, для чого депутаткам дають пістолети? Утомлений чоловік багатозначно видихнув і тихо промовив: «Прийде час, і ви зрозумієте», — описує ситуацію УП.
Машиністи евакуаційного потягу з міністрами не знали кінцевий пункт маршруту
В умовах надсекретності вдень 24 лютого з Києва вирушили два спеціальні потяги, яки мали вивезті зі столиці частину урядовців, їхні сім'ї та документацію. Було вирішено, що в Києві залишаться тільки міністри внутрішніх справ, охорони здоров’я, інфраструктури, енергетики й оборони, решта — поїдуть на захід України, де матимуть кворум для прийняття рішень. Добровільно залишилася в столиці лише віцепрем'єрка Ірина Верещук.
За евакуацію решти з узгодженого списку міністрів відповідав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Для конспірації він поінформував одразу кілька голів ОДА західних регіонів, що до них їде в евакуацію Кабмін. Ніхто не знав точно, куди саме поїде уряд. Навіть машиністам потягу відкривали маршрут короткими перегонами, просто кажучи: «Зараз — на таку-то станцію».
«Урешті перший потяг так довго петляв, що його встиг наздогнати другий евакуаційний склад, і вони разом доїхали до станції Івано-Франківськ», — пише УП.
