Наводимо головні заяви генпрокурора з цього інтерв'ю.

Про перспективи власної відставки: Закон не передбачає можливості президенту зняти генпрокурора одноосібно. Якщо комусь хочеться негайно, то для цього є два способи: моя заява або недовіра в парламенті. Якщо парламент ухвалить недовіру, то сприйму це нормально. Для політичної культури України важливою є спадкоємність влади. У відставку у свій час піду. Але не через ультиматуми. З відставкою генпрокурора важливі провадження часто «губляться».

Про справу UMH: Я так і не зміг добитися від прокурора [Костянтина] Кулика пояснень — в яких діях Бориса Ложкіна є ознаки кримінальних порушень. Теза про те, що Ложкін не міг не знати, що продає компанію [UMH] за «брудні кошти», не витримує жодної критики. З іншого боку, сам актив Курченка UMH явно підлягає конфіскації.

Про заяву на Петра Порошенка та Олександра Турчинова від Нестора Шуфрича: 22 травня народний депутат Нестор Шуфрич звернувся до Генпрокуратури із заявою про злочин, в якій вимагає притягнути до кримінальної відповідальності Олександра Турчинова та Петра Порошенка за те, що вони почали звільнення українського Донбасу від сепаратистів. Вдумайтеся — за державну зраду.

Про зустріч з Володимиром Зеленським: Це була зустріч, де я напівофіційно звітував про три роки в Генпрокуратурі і що ще потрібно зробити. А також поговорили про основні завдання боротьби з корупцією, як перекрити головні її джерела — держсектор, митницю, рейдерство, афери із землею. Ми обговорили й інші питання, не тільки пов’язані з Генпрокуратурою. Але тільки він може прийняти рішення про їх розголошення.

Про те, як ходив на концерти Кварталу 95, коли був головою МВС: Мене дуже запрошували приходити, щоб не було лячно жартувати над вищими посадовцями. Спочатку я був потрібен, а потім мені було цікаво. Мені не все подобається в останніх роках діяльності 95-го, але у нас нормальні людські стосунки.

Про Юлію Тимошенко: Ми все більше розходимося в політичних питаннях. Але людські стосунки, принаймні, з мого боку, є добрими. Юлія Тимошенко приїжджала у грудні до мене у цей кабінет, вітала з днем народженням, а я приїжджав до неї додому і поздоровляв її. При цьому я не сповідую її підходи до політики — ультрапопулізму і нереальних обіцянок. На цих виборах вона мене атакувала крупно чотири рази.

Про участь у парламентських виборах: Я ще не прийняв остаточного рішення, чи буду брати участь у парламентській кампанії.

Про справу Гандзюк: Наразі всі виконавці пішли в суд, а організатори… Все впирається в те, що головний підозрюваний пан Мангер використовує політичне прикриття і тиск на суди, які досі не призначили передбаченого законом арешту. Другий підозрюваний — пан Лєвін — ховається за кордоном. Їхні адвокати з'єднані між собою. Жодних доказів, що є інші замовники, слідчі не отримали. А вимагати від мене «посадити для балансу» когось із БПП, це ж абсурд. Ми розглядаємо версію, що до злочину причетні керівники державної обладміністрації. Ідеться про голову і його заступників. За останній час проведена робота, наприклад, є висновок Рахункової палати і Держлісгоспу про 230 млн грн збитків від незаконної вирубки херсонських лісів, про що писала Катерина. Ймовірно керівники місцевих правоохоронних органів зливали інформацію, що дозволило Лєвину залишити Україну.

Про народного депутата Сергія Лещенка: Лещенко буде відповідати за розголошення таємниці слідства шляхом оприлюднення так званої «чорної каси» Партії регіонів, бо він не був журналістом. Народний депутат несе за це відповідальність.

Про те, як Артем Ситник зіпсував стосунки Дональда Трампа та Петра Порошенка: Ситник, всупереч забороні прокурора, розголошував у 2016 році дані «чорної книги» (Партії регіонів), знаючи, що там немає підпису Манафорта. Він заявив напівправду, чим підлив олії до полум’я виборчої кампанії США. Як великий геополітик він каже: я хотів допомогти Хіларі Клінтон, бо Трамп, може, добре для американців, але для нас — Хіларі. Це підтверджено не тільки аудіозаписами, які виконані без судового рішення, а значить юридично нікчемні, але й показами людей. В цьому українського злочину немає, але це дуже напружило ситуацію, а коли до цього доєднався ще наш невгамовний Лещенко, то між президентом Трампом і президентом Порошенком виникла дуже серйозна проблема. І їхні відносини стали прохолодними.

Про те, чому і про що спілкувався з адвокатом Дональда Трампа Рудольфом Джуліані: Він хотів дізнатися про справу Burisma. Не те, що стосується таємниці слідства, а загальні речі. Я йому розповів. Наскільки я розумію пана Джуліані, він вважає, що справа проти фірми Злочевського (Burisma) гальмувалася, а потім була передана в НАБУ і закрита під впливом Байдена-старшого. На його запитання я давав чесні відповіді. У мене був сенс спілкуватися з паном Джуліані, бо він людина, яка має прямий доступ до президента США. Я хотів активізувати відносини з правоохоронною системою США щодо повернення $7 млрд, які ОПГ Януковича завели на територію США. Було моє прохання до Джуліані активувати цей процес. Другий інтерес контактів з ним — перспектива України членства в НАТО. Наскільки я розумію, в США піднімаються питання морально-етичного змісту щодо сумісності сина віце-президента США з компанією, щодо якої вів справу екс-генпрокурор Шокін і якого вимагав відставити Байден-старший. Для мене рішення Джуліані не приїжджати в Україну було дуже несподіваним. Я з ним зв’язався, поговорив, сказав що його лист до пана Зеленського із проханням провести зустріч до нього не потрапив. Впевнений, що Джуліані приїде і зустрінеться з високими посадовими особами.

Про олігарха Ігоря Коломойського: Якщо треба буде, поспілкуємось, немає проблем. На цей момент пан Коломойський не є підозрюваним чи обвинуваченим, а тому у певних обставинах може спілкуватися з генпрокурором. Якщо буде необхідна зустріч [з Коломойським], то один на один каву з ним пить я не буду.

Про справу ПриватБанку: По Привату — 2700 томів.

Разом з державним ПриватБанком ми пішли в суд по п’ятьох кредитних лініях, які явно не обслуговуються. У відповідь отримали лист міністра фінансів Олександра Данилюка: я не вірю в українські суди, відкликайте позови, бо я хочу судитися у Лондоні. В Лондоні, як відомо, пан Данилюк програв.

Про корупцію в Укрборонпромі, пов’язану з Олегом Гладковським: У їхній справі дві складові: розкрадання і несплата податків. Розкрадання — компетенція НАБУ. На Харківському бронетанковому Оптимумспецдеталь провела кримінальну обородку: керівництво заводу зняло оптичні приціли з танків на консервації і поставили їх на танки, які йшли на фронт, а їх пропустили як нібито закуплені в Оптимумспецдеталь. Кожен оптичний приціл — приблизно 1 мільйон гривень. 15 прицілів. Цю справу НАБУ поклало під сукно. Йдеться саме про детектива. ДБР стосовно цього скандалу зареєструвало провадження про бездіяльність НАБУ у справі Оптими. Скоро вручать підозру детективу Литвиненку. Рогозі та керівникам військового заводу загрожує кримінальна відповідальність, інших мають встановити САП і НАБУ,

В компетенції ГПУ і ДФС — епізод із несплатою податків. Було не сплачено близько мільйона доларів податків. Ми з ДФС провели податкову перевірку і виставили їм суму недоїмки. Щойно він сплатив податки — суд закрив цей епізод.

Про справу Шеремета: Минулого тижня я провів заслуховування цієї справи. У нас є серйозний прогрес. Ми бачимо певних осіб. Коли відбудуться певні процесуальні дії, я скажу про це. Але я дуже задоволений результатом, які отримала Нацполіція і прокурори. Більше нічого сказати не можу.

НВ