Державне бюро розслідувань пояснило, що Ігоря Мазепу затримали по кримінальній справі, яка стосується виділення земельних ділянок, загальною площею 2,4 га, які начебто були виділені з порушенням законодавства. ДБР називає Мазепу "організатором схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури — Київської ГЕС". Відповідне провадження було відкрито ще в 2014 році. Йдеться про землі для котеджного містечка преміумкласу Goodlife під Києвом.

ДБР вимагає встановити для Мазепи заставу в 700 млн грн. Брату бізнесмена Юрію Мазепі вимагають встановити заставу у 500 млн грн. При цьому загальна сума збитків, начебто завданих державі, які інкримінують підприємцям, становить 7 млн грн.

NV зібрав найрезонансніші реакції громадських і політичних діячів, лідерів думок і журналістів на останні події в Україні. Деякі з них вже проводять паралелі між нинішніми ознаками тиску на бізнес та медіа і атмосферою в Україні до 2011−2013 років, коли при владі був Віктор Янукович.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, нагадав, що Ігор Мазепа «не білий і пухнастий, так само як і будь-який український підприємець з досвідом 20−30 років». «Але якщо ви вважаєте, що це достатні підстави для обшуків та арешту без ухвали суду та інших порушень прав людини, то у мене для вас погана новина: ви можете бути наступним», — зауважив Пекар.

Те саме, за його словами, стосується і кампанії проти журналістів-розслідувачів, хоча вони «також не янголи».

«Якщо не маєте розуміння глобального розкладу щодо підтримки України демократичним світом, якщо не маєте уявлення про Конституцію та права людини, то хоча би інстинкт самозбереження у вас є?» — звернувся Пекар з риторичним запитанням до тих, хто може стояти за подібними кампаніями тиску.

Пекар також відзначив, що затримання Мазепи схоже на «політичний сигнал бізнесу». Так він прокоментував пост Всеволода Кожемяки, засновника групи Агротрейд та добровольчого підрозділу, а нині бригади Хартія та радника командувача Нацгвардії.

Кожемяка, своєю чергою, підкреслив, що справа Ігоря Мазепи «очевидно, має або корупційне, або політичне підґрунтя».

Головний редактор Європейської правди Сергій Сидоренко теж нагадав, що Ігор Мазепа «точно не святий, як і будь-який бізнесмен вище середньої руки». Але якщо бізнесмена дійсно затримали за порушення 11-річної давнини, «то це не про право, а про переслідування», вважає журналіст.

«Якщо існують інші докази та претензії, а справа [котеджного містечка] Goodlife — то просто прикриття, то ті, хто ці претензії приховують, завдають державі шаленого удару. Якщо щось про РФ абощо — повідомте це, якнайшвидше. Зробіть ці дії суспільно легітимними. Бо наслідки довільного замовного затримання (а ДБР зробило йому саме такий імідж) з грою у маски-шоу — шалені», — наголосив Сидоренко.

Він також припустив, що «ця війна з Мазепою» не може відбуватися «без схвалення цивільного держкерівництва високого рівня». «А от хто саме санкціонував або замовив цю битву — гадки не маю», — додав Сидоренко.

Ярослав Железняк, народний депутат від фракції Голос, звернув увагу на те, як затримання Ігоря Мазепи вже висвітлюють у західних ЗМІ.

Він оприлюднив фрагмент матеріалу, що вийшов у Bloomberg під заголовком: «В Україні затримали інвестбанкіра, який скаржився на корупцію».

В іншому пості Железняк підкреслив, що дискусії про те, чому останнім часом в Україні відбувається такий тиск на бізнес та журналістів — «точно не та репутація країни, яка нам потрібна, особливо зараз».

Він також здивувався, що не бачить реакції на ці резонансні події від представників органів різних гілок влади. «Я бачу багато бізнесменів, які навіть зараз публічно включилися проти тиску правоохоронців на бізнес. Бачу багато представників медіа. Бачу багато лідерів думок. Кого я не бачу, так тих, кому народ України дав портфель члена уряду або мандат депутата, і які точно чудово розуміють, що відбувається. І ці люди точно більше захищені, ніж той самий бізнесмен який пише пост у підтримку Мазепи. Але замість того, щоб публічно виступити на захист бізнесу, обирають просто тихо промовчати, і тремтять від страху, отримуючи зарплату з податків того самого бізнесу, який мають захищати», — зауважив Железняк.

Він додав, що особисто для нього приклад справи Ігоря Мазепи є «черговою задачею покарати». «Коли ДБР бере справу 2014 року і різко у 2023 році проводить обшуки у компанії і дома, шукають „руській слід“, і потім за начебто збитків державі в розмірі 7 млн грн вимагається застава для Ігоря Мазепи і його брата 700 млн грн та 500 млн грн… Для мене тут очевидно, що стоїть чергова задача покарати. Думаю, юристи потім багато цікавих креативів знайдуть, як туди додавалися факти. Про те, яким чином взагалі ДБР займається бізнесом навіть по цих статтях, я навіть коментувати не буду. Як і про те, що там через 10 років на обшуках можна було знайти. А вилучали все», — нагадав депутат.

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, нагадав, як ще кілька місяців тому разом із журналістом Юрієм Ніколовим дискутував про те, «що [заступник керівника Офісу президента Олег] Татаров і ко гарантовано активізують тиск на бізнес».

«Юра називає це „корупція з доходів“, на противагу „корупції з видатків“ (закупівлі і т.д.). […] Політика переважно рухається за грошима. В Україні, на жаль, за грошима корупційними. І ще одне: виживе або „правоохоронна татарівщина“, або бізнес (а значить і вся економіка). Це зрозуміло вже всім, включно із західними партнерами», — констатував Шабунін, коментуючи події довкола Ігоря Мазепи.

Соломія Марчук-Зінченко, директорка юридичної компанії Main Business Partner та член Ради директорів Спілки українських підприємців, підкреслила, що останніх два три-місяці її «переслідує відчуття дежавю 2014 року» [фінальні місяці влади Віктора Януковича].

«Окремі слідчі в присутності наших клієнтів пропонують їм відмовитися від адвокатського захисту („бо це їх не врятує“) .Силовики зустрічають наших клієнтів в коридорах перед допитами і називають себе їхніми „друзями“, а потім рекомендують переговорити „за сигареткою“. Умисно порушуються фіктивні справи що стосуються нібито майнової шкоди, у ситуаціях де таким навіть не пахне, аби мати можливість робити обшуки в домах. А я нагадую, серед наших клієнтів немає ні грабіжників, ні вбивць, ні, навіть, шахраїв. Виключно бізнесмени», — навела приклади Марчук-Зінченко.

«Це знов виклик на війну?» — звернулася вона до Офісу Генерального прокурора України та правоохоронних структур.

Марк Савчук, член Ради громадського контролю НАБУ і представник громадської організації Антикорупційна сокира, підсумовуючи події останніх тижнів, зауважив: «Все що відбувається у нас в країні - це наша з вами відповідальність. Отримати перемогу над ворогом коли реформи саботуються, а тиск на бізнес та громадське суспільство стає пріоритетом держави — неможливо».

«Якщо про все це мовчати — завтра держави вже не буде і Росія переможе», — вважає Савчук.

Він також навів приклади публікацій у західних ЗМІ, які вже пишуть про резонансне затримання Ігоря Мазепи і ознаки тиску на журналістів-розслідувачів.

Юрій Назарук і Андрій Худо, співзасновники мережі холдингу емоцій !FEST підкреслили вплив останніх подій на імідж та репутацію України за кордоном.

«Неважливо, наскільки яскраві та літературні були промови про Україну на Давоському економічному форумі. Бо таки по факту тепер наша країна, окрім жахливої війни, відома ще й традиційною корупцією, гебістським тиском на незалежних журналістів і черговим та системним наїздом правоохоронців на ключовий бізнес країни. Нам мало було одного фронту, то тепер маємо твердо два. І саме з такими реаліями ми входимо в новий рік. Але незалежність — це перш за все незалежні медіа та вільний бізнес — і як наслідок вільні країна та люди. І ніяк інакше. І вибір ми зробили. Навіть якшо дехто цього ше не зрозумів», — написали Назарук та Худо.