З ГПУ звільнений прокурор Кулик. Він вів справи Burisma, Курченка та Саакашвілі і потрапляв у скандали з нерухомістю
27 листопада генпрокурор Руслан Рябошапка повідомив про звільнення скандального прокурора Костянтина Кулика з Генпрокуратури через те, що він не пройшов атестацію.
Водночас екс-нардеп Сергій Лещенко повідомив у своєму каналі в Telegram, що «впливові люди» лобіюють призначення Кулика в СБУ — на посаду заступника голови Головного слідчого управління.
НВ розповідає, чим Кулик встиг прославитися за час роботи в ГПУ.
Справа про незаконне збагачення
У серпні 2015 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос оголосив про створення військової прокуратури сил АТО. Її очолив Костянтин Кулик, про якого на той момент повідомлялося, що він — кадровий військовий прокурор і рік провів в зоні АТО на Донбасі.
У грудні того ж року журналісти видання Донецкая правда з’ясували, що Кулик і його близькі родичі володіють кількома дорогими квартирами в Києві, а в січні 2016 року Національне антикорупційне бюро підтвердило, що проводить у зв’язку з цим розслідування. Справу порушено за статтею «незаконне збагачення» — дорогу нерухомість Кулик придбав, поки працював у прокуратурі.
У червні 2016 року детективи НАБУ провели у квартирі Кулика обшук. Причому начальник військової прокуратури сил АТО відмовився отримати письмове повідомлення про підозру, але все одно став підозрюваним, оскільки при цьому були присутні поняті. 1 липня Кулик не з’явився на допит у ГПУ.
4 липня 2016 року суд відсторонив Кулика з посади і обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. У відповідь прокурор заявив, що буде оскаржувати своє звільнення з посади, а в НАБУ і САП «не було ніяких доказів».
Вже 13 липня Апеляційний суд Києва відновив Кулика на посаді. В той самий день у Генпрокуратурі заявили, що проводять щодо начальника військової прокуратури сил АТО службову перевірку і пообіцяли «забезпечити його явку в НАБУ» для проведення слідчих дій, «незважаючи на його участь у важливих кримінальних процесах у „справі Курченка“».
14 липня НАБУ опублікувало запис кількох розмов Кулика, на якому чути, як він намагається домовитися про заходи для уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, 1 червня начальник військової прокуратури сил АТО просить свого співрозмовника підготувати якусь резонансну справу, яка б продемонструвала ефективність його роботи.
14 липня 2016 року НАБУ також опублікувало відео допиту Кулика, на якому зафіксовано, що Кулик сам не назвав свою адресу проживання в Києві, після чого співробітник НАБУ попросив його підтвердити, що він проживає по вул. Жилянській. Пізніше начальник військової прокуратури сил АТО різко реагує на питання слідства.
Незважаючи на протидію Костянтина Кулика, 7 жовтня 2016 року розслідування справи про його незаконному збагаченні було завершено і 23 жовтня 2016 року НАБУ передало його до суду. Йому загрожувало позбавлення волі від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Проте 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав статтю про незаконне збагачення неконституційною і всі справи, відкриті за нею, були закриті. На той момент жодного підозрюваного за цією статтею не притягнули до відповідальності.
У квітні 2017 року, не зважаючи на те, що розслідування щодо нього ще тривало, Кулика призначили на нову посаду в Генпрокуратурі - він став заступником начальника департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ.
Костянтин Кулик і справа Курченка
На брифінгу 14 липня 2016 року голова НАБУ Артем Ситник заявляв, що Кулика «впихнули у групу по Курченку» після того, як було вирішено питання про оголошення йому підозри.
«23 травня ми направляємо підозру, а через чотири дні вносяться зміни в цю групу», — заявив Ситник.
За його словами, це було зроблено для того, щоб у подальшому можна було звинуватити НАБУ в реалізації політичного замовлення.
Ситник заявив, що рішення «впихнути» Кулика в розслідування справи Курченка прийняло керівництво Генпрокуратури, але не став уточнювати, хто саме за цим стоїть, посилаючись на таємницю слідства.
У передвиборчий період роль Кулика у цій справі стала дуже помітною. 28 березня 2019 року він підтвердив інформаційному агентству УНІАН, що належить олігархові Ігорю Коломойському, що Генпрокуратура, завершивши розслідування щодо Курченка, повідомила про підозру 98 особам. Серед них 12 вищих посадових осіб центральних органів виконавчої влади, а також Національного банку України, шість керівників ОДА, 14 осіб керівного складу державних підприємств.
Підозрюваними виявилися, зокрема, екс-голова Адміністрації президента Борис Ложкін, екс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева, заступник голови АП Олексій Філатов, співвласник інвесткомпанії ICU, яка управляє активами Петра Порошенка, Костянтин Стеценко.
В той самий день у Генпрокуратурі заявили, що про підозру Гонтаревій, Ложкіну, Стеценку і Філатову було оголошено з порушеннями, тому вони не вважаються підозрюваними (22 квітня їх все одно викликали на допит).
Прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган також заявила, що ДБР дасть правову оцінку діям Кулика, який надав інформацію щодо розслідування справи Курченка.
ЗМІ повідомили, що Кулика нібито збираються заарештувати, проте Сарган спростувала цю інформацію.
Вже після виборів, 6 серпня, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що докази, зібрані групою Кулика, визнані достатніми, і підозри затвердили.
Кулик проти Порошенка перед другим туром виборів
11 квітня на прес-конференції в Києві Кулик зачитав рапорт генеральному прокурору України Юрію Луценку, в якому звинуватив Порошенка, представників Адміністрації президента, деяких народних депутатів від БПП і керівництво Генпрокуратури у втручанні в розслідування «справи Курченка».
У рапорті сказано, що в розслідування низки епізодів справи про легалізацію групою бізнесмена-втікача Сергія Курченка грошей «сім'ї» Януковича втручалися як сам Порошенко, так і представники його адміністрації, народні депутати від Блоку Порошенка Ігор Кононенко, Олександр Грановський, Валерій Давиденко, заступники генерального прокурора України Євген Єнін та Анжела Стрижевська, інші посадові особи ГПУ.
Також, на думку Кулика, Єнін не мав права відкликати підозри, оголошені особам з оточення Порошенка.
У той самий день Петро Порошенко заявив, що Костянтин Кулик, перш ніж заявити про втручання президента в розслідування справи Курченка, зустрічався з оточенням Ігоря Коломойського в Ізраїлі і з юристом Коломойського у Відні. За словами Порошенка саме від Коломойського Кулик «отримав наказ» оголосити ці підозри.
Сам Кулик заявив, що «приклеїти сюди Коломойського» — дуже зручна версія, і ніяких наказів Коломойський йому не віддавав.
«По Ізраїлю і Коломойському все дуже просто: я поїхав до лікаря, який був у реанімації в моєї дитини, і він продовжив лікування там. Друга поїздка була до Відня до (українського бізнесмена Дмитра) Фірташа. Це був допит Фірташа в рамках міжнародного доручення…», — стверджував він.
Кулик і справа Саакашвілі
Костянтин Кулик був прокурором і у справі проти Міхеїла Саакашвілі. Він навіть не з’являвся до суду у власній справі про незаконне збагачення 5 грудня 2017 року, посилаючись на те, що постраждав під час затримання екс-президента Грузії. На той момент справу про незаконне збагачення Кулика суд розглядав уже рік, але відбулося лише чотири засідання.
Повідомлялося, що 8 грудня 2017 року Кулик брав участь у повторному затриманні Саакашвілі.
11 квітня Кулик звинуватив Порошенка в тому, що він «у м’якій формі» втручався у справу Саакашвілі.
Кулик і справа Burisma
До недавнього часу Кулик також вів так звану справу Burisma, яка стала відома в усьому світі через скандальну розмову президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, та ініційовану після її оприлюднення процедуру імпічменту Трампа.
Кулик особисто зустрічався з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані, щоб обговорити звинувачення проти Хантера Байдена — сина головного конкурента Трампа на майбутніх президентських виборах Джо Байдена. Це підтвердив Reuters сам Джуліані.
За його словами, Кулик повторив твердження про те, що Джо Байден у 2016 році нібито намагався звільнити тодішнього генпрокурора України Віктора Шокіна, щоб закрити справу проти Burisma.
Незаконно добудував поверх на даху будівлі в центрі Києва
На початку листопада 2019 року Bihus.Info повідомило про те, що Костянтин Кулик незаконно добудував для себе цілий поверх на сотні квадратних метрів на даху ЖК в центрі Києва.
За інформацією журналістів, в одному з будинків комплексу Дипломат-хол на Жилянській, 59 за документами має бути 13 поверхів, однак фактично їх — 14.
Представники ОСББ стверджують, що на цей 14-й поверх ніхто потрапити не може, тому що вхід на нього лише через квартиру, тобто лише у Кулика та його співмешканки Ірини Німець.
Журналісти заявили, що Кулику належать дві квартири на 13-му поверсі Дипломат-холу загальною площею понад 400 кв м. Крім них, сім'я Кулика володіє двома гаражами і приміщенням на даху, яке записано на Німець.
Площа цього приміщення, за документами, 88 кв. м, але журналісти зазначають, що «зараз вона роздулася в кілька разів».
