Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжені до 15 листопада 2023 року. Під час воєнного стану всі чоловіки від 18 до 60 років вважаються військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані до Сил Оборони. Проте, тривалість служби під час воєнного стану відрізняється від служби в мирний час, а підстав для звільнення законодавство передбачає значно меньше.

Крім того, влітку 2023 року в Україні змінили терміни служби для деяких категорій військовослужбовців, а також змінили умови для звільнення, додавши деякі нюанси до існуючих статей, відмінівши або надавши нові підстави для звільнення.

Скільки служити в Україні з осені 2023

Під час воєнного стану та в мирний час різні роди військ та військові різних званнь передбачають не однакові терміни для служби в Силах Оборони України. Крім того, законодавство враховує умови служби для випускників ВВНЗ, військових кафедр та інших випадків.

Строк служби для різних категорій військових такий:

• до 12 місяців ― особи, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра;
• до 18 місяців ― солдати і матроси, сержанти і старшини, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях;контрактники ЗСУ служать до трьох років рядовими, від трьох до п’яти ― сержантами і старшинами;
• від 24 до 60 місяців ― громадяни, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу;
• 5 років ― для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу;
• 12 ― 60 місяців ― інші громадяни.

Після останні змін, військовослужбовцям, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу строк служби встановили не менше 5 років. До цього військові цієї категорії могли служити від 24 до 60 місяців (від 2 до 5 років) в залежності від місця служби.

Під час воєнного стану військові строкової служби залишаються на військовій службі до кінця воєнного стану, до демобілізації або поки не з’явиться підстава для звільнення.

З 31 липня вступили в дію зміни до законодавства, які дозволяють строковикам підписати контракт на службу після того, як закінчується термін строкової служби.

Крім того, вони отримали право на мобілізацію ― тоді подальшу службу вони проходять у статусі мобілізованих.

Військові, які служать за контрактом у разі його закінчення автоматично продовжують служити по тому ж контракту до закінчення воєнного стану, наказу про демобілізацію або появи підстав для звільнення.

Зазначимо, що за законодавством, усі військовослужбовці, які були на службі або яких мобілізовано з 24 лютого 2022 року, служать до закінчення воєнного стану або оголошення демобілізації. Вони можуть звільнитися, якщо матимуть підставу, передбачену законом.

Звільнення військовослужбовців ― список підстав

Для військових, які служать за контрактом та для мобілізованих військових частково співпадає частина підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

Крім основних чотирьох категорій, військові за контрактом мають право на звільнення за власним бажанням ― якщо вони громадяни або піддані іншої країни.

Під час воєнного стану військові можуть звільнитися за такими підставами:

1) за станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;

2) через досягнення граничного віку несення служби;

3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

4) за сімейними обставинами;

Найбільше підстав для звільнення військових ― за сімейними обставинами.

За сімейними обставинами

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• військовослужбовці, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Військові контрактної служби не можуть звільнитися, якщо:

• у них є дружина (чоловік) з інвалідністю;
• один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи;
• на утриманні військовослужбовця перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. У разі якщо частина дітей народжені в іншому шлюбі і проживають з матір'ю, то факт їх утримання підтверджується довідкою про сплату аліментів на рідних дітей.

Законопроєкт № 8169 вніс комплексні зміни до закону України Про військовий обов’язок і військову службу. Зокрема, дозволив звільняти у запас військових, яких ВЛК визнає тимчасово непридатними із дообстеженням через 6−12 місяців. Після дообстеження після 6−12 місяців вони можуть бути пбо повернуті на військову службу в дійсному статусі чи в статусі обмежено придатного, або виключені з військової служби ― якщо хвороба невиліковується.

Це стосується військових за мобілізацією й на контракті під час воєнного та особливого стану.

Порядок звільнення з військової служби

В Україні процес звільнення відбувається «за командою», від безпосереднього командира до особи, яка має право приймати рішення щодо звільнення військовослужбовця.

Для звільнення необхідно зібрати усі необхідні документи та дотримуватися алгоритм дій:

1) отримання документів, які підтверджують підставу для звільнення зі служби, передбачені статтею 26 закону України Про військовий обов’язок і військову службу;

2) підготовка завірених нотаріально копій документів;

3) написання рапорта на звільнення з військової служби;

У рапорті на звільнення з військової служби зазначаються:

• підстави звільнення з військової служби;
• думка військовослужбовця щодо бажання/небажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
• погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків (необов’язково, за бажанням);
• ТЦК за місцем проживання, куди буде надіслана особова справа військовослужбовця і де він стоятиме на військовому обліку.

4) рапорт на звільнення надається «по команді» ― у порядку підпорядкування безпосередньому командиру. Командир має поставити підпис та направити рапорт із документами далі «по команді».

Така процедура до того моменту, поки рапорт дійде до посадової особи, яка приймає рішення щодо звільнення.

5) військовому погоджують звільнення і надсилають відповідь в частину, або не погоджують та надсилають відповідь;

6) у разі погодження, військовий здає спорядження та зброю, отримує виплати та документи. У разі відмови на звільнення, військовий може повторити процедуру.

У разі, коли у звільненні відмовляють, юристи радять отримувати письмову відмову і звертатися в Міноборони та Генштаб зі скаргами, а у разі затягування строків ― до суду. Для цього варто мати підтримку адвоката.