Максимальна людиноцентричність. Які нові сенси мають відображати відбудовані міста — головні тези дискусії про повоєнне містопланування
Українці вже взялися за відбудову деокупованих населених пунктів. Важливо, аби під час цього процесу міста не повернулися до «радянщини» та хаотичної забудови, натомість стали максимально людиноцентричними. Саме тому перш за все змін потребують містобудівні документи з урегулювання будівництва, що максимально відповідали б потребам громад. Про це йшлося під час другої онлайн-дискусії Відбудова міст як відбудова суспільства: урбаністи, яка відбулася 7 вересня з ініціативи Міжнародного саміту мерів та за підтримки НВ.
Учасники обговорення зійшлися у тому, що міста і громади — це саме те осердя суспільства, яке важливо відбудувати в першу чергу. Організаторка дискусії Ірина Озимок наголошує: місто — це відображення його мешканців, а тому необхідно, аби кожен долучився і став учасником повоєнної відбудови.
Міста мають індивідуальність, яка формує цілі покоління, додає архітекторка Ганна Бондар. «Місто у фізичному вимірі — це будівлі. Однак воно має індивідуальність. Архітектура та дух міста впливають на особистості людей, які в ньому живуть», — каже вона.
Архітектор та урбаніст Юліан Чаплінський відзначив, що за 30 років незалежності українцям не вдалося виховати традиції «партисипативних» практик — у людей просто немає досвіду керування містами в такій парадигмі. За його словами, радянська практика «всього спільного і всього нічийого» більше не працює, а приватна власність стала культом — і це природний процес.
«Суть суспільства, людської цивілізації — у правилах. Міста поділяються на такі, де є правила, і де правил немає. Розвиток міст відбувається за синусоїдою: створюються домовленості, з часом їх стає все більше, місто стає зарегульованим і обов’язково з’являється хтось, кому це не підходить», — наголошує він.
Зокрема, Київ відомий своєю хаотичною та неврегульованою забудовою. Ухвалений ще 22 роки тому план міста вже не відображає реальну картину. Відтак назріла необхідність ухвалення нового документу, який би створювався у взаємодії влади і людей та враховував усі напрацювання сучасного світу щодо сталого розвитку. До повномасштабного вторгнення Києву приписували порівняння «новий Берлін», але на фоні бетонних районів це визначення викликало дивні відчуття, йшлося під час обговорення.
«Місцеве керівництво має заохочувати містян до дискусії і з повагою ставитися до їхнього бачення, а мешканцям міста варто формулювати свої вимоги конструктивно. Протест не повинен закінчуватися протестом — громада повинна вносити конкретні пропозиції», — зауважив Юліан Чаплінський.
У суспільних змінах важливий рух знизу вгору, діалог, у якому напрацьовуються спільні рішення, переконаний ідеолог та керівник Promprylad.Renovation Юрко Филюк. «Важливо змінити презумпцію на ініціативу: раніше, як тільки якась ініціатива звучала в публічному просторі, вона отримувала шквал критики через підозри в шкідливих мотивах. Коли ми це трішки перебороли, почався перехід від боротьби проти чогось до зацікавленості і плідної роботи», — каже підприємець.
Експерти переконані, що Україна має інфраструктурний потенціал, утім, бракує координації між представниками різних секторів. Щобільше — аби українські міста змінилися, потрібно зберегти поступ децентралізації, до якої громади йшли тривалий час.
«Громади повинні бути лідерами в ухваленні рішень на місцях. Однак відбудова — це не питання централізації чи децентралізації. Повинен бути розроблений механізм комунікації між державною та місцевою владою. Відновлення міст запускається на локальному рівні, але із зовнішньою підтримкою», — стверджує мiстопланувальник бюро Van de Wetering і співзасновник CANactions School Урс Томан.
Фінансування відбудови міст планують брати з різних джерел. Наразі вона відбувається перш за все за рахунок держбюджету та підтримки партнерів. Як йшлося під час професійного обговорення, аби ухвалювати рішення та розставляти пріоритети щодо розподілення коштів, центральній владі слід зібрати повну інформацію про руйнування.
«Держава повинна давати гроші туди, де є спільнота. Захотіли люди об'єднатися і відновити будинок — треба дати можливість. Мені здається, що дуже корисно було б, якби мери могли напряму вести переговори з іноземними партнерами. Це стимулювало б сусідні громади. Мовляв, у них вийшло — чим ми гірші?» — каже Юліан Чаплінський.
Невід'ємним фактором у відбудові, вважають фахівці, стануть вимушені переселенці. Наразі спостерігаються хвилі міграції зі східних областей до центральних і західних. Там люди інтегруються у місцеву громаду, відтак культури різних міст змішуються. Завдяки цьому українське суспільство має шанс стати ще більш консолідованим, зійшлися експерти.
