Вийняток, виняток чи виключення. Як правильно назвати відхилення від норми українською мовою
Мова змінюється з плином часу, набуває нових слів, змінює сенс вже наявних та позбавляється застарілих виразів. Розповідаємо, яким словом правильно назвати відхилення від звичайного, від загального правила.
Виняток чи вийняток — як сказати правильно
У словнику Григорія Голоскевича від 1929 правильними були обидва варіанти. Однак українська мова видозмінювалась під впливом різних мов народів, з якими межували етнічні кордони українців, та під впливом держав, до яких входили сучасні території України.
Фахівці, які створюють академічні словники, мають на меті унормувати мову, тому вони обирають один варіант із можливих, щоб уникнути неоднозначності та плутанини. В українській мові, як і в багатьох інших, цей процес триває і не зупиняється.
Отже, згодом слово виняток віддалилося від дієслів вийняти і виймати. Тому в чинному правописі зафіксований саме варіант виняток. Форма вийняток вже рахується за помилку, хоча й колись вона існувала та вживалась паралельно з актуальною.
Виняток чи виключення — як правильно та яке значення
Ці слова помилково вважаються синонімами, однак вони мають різне значення в українській мові:
- виняток — відхилення від звичайного, від загального правила;
- виключення — дія за значенням виключити, виключитися, коли когось звідкись виключають.
Наприклад, правильно казати виняток з правил, а слово виключення підходить для таких словосполучень, як виключення з фракції або виключення зі спілки.
