«Критичний момент тривав 14 годин». Як українська енергосистема долає наслідки чергової атаки РФ — Лана Зеркаль
Лана Зеркаль, радниця міністра енергетики, розповіла в ефірі Радіо НВ про те, як українська енергосистема долає наслідки чергової терористичної атаки Росії, що спровокувала масові відключення енергії практично по всій Україні.
— Як ви вважаєте, чи взагалі існують рішення, які дозволять нам подолати нам цей ракетний тероризм? Тому що я собі можу так передбачати, що далі буде робити Росія. Вони почекають трошки, коли ми оговтаємося, відновимо свою інфраструктуру, і завдадуть наступного удару. Що ви думаєте про це?
— Я думаю, що, як ви правильно зазначили, простих рішень не існує. І крім того, ми дійсно не можемо передбачити наступні кроки країни-терориста. Чому Росія це робить, вже всі розуміють. Вони намагаються примусити всіх до початку переговорів. Це вже зрозуміло. Про це говорив президент на Раді безпеки ООН.
Ми є з одного боку заручниками, а з іншого боку ми також розуміємо, що бути без світла і тепла в якомусь сенсі краще, ніж бути під тиском і пресом російської влади, і бути частиною того репресивного суспільства. Я думаю, що ми маємо бути свідомими тому, за що ми, в принципі, зараз страждаємо, і що це те, що дійсно є нашим свідомим вибором. В нас немає іншого шляху, ніж пережити цю зиму і стати сильнішими.
— Як ви вважаєте, чи доречно вимовляти це слово «якби»? Якби трошки раніше наші партнери повірили нам, що нам потрібно високо ефективні засоби ППО. Якби повірили, що насправді потрібно допомогти.
Не перекрити, ми не наївні люди, а допомогти нам перекрити небо над важливими інфраструктурними об'єктами, ситуація була б іншою? Це навіть не питання, питання в іншому, що робити далі? Чи буде адекватною реакція цивілізованого світу фактично на спробу Росії чинити геноцид проти українців?
— Я би закликала всіх забути про «якби». Ми не можемо собі це дозволити, нам треба виходити з того, що є і що ми можемо досягти, і як ми можемо себе поводити. Розраховувати на партнерів, звичайно, варто, але переоцінювати їхні можливості і їхнє розуміння ситуації не варто. Вони також відкривають для себе дуже багато в зв’язку з війною в Україні, вони також розуміють свою вразливість. Вперше розуміють її.
Вони вперше розуміють, що навіть зараз знайти протиповітряні засоби трохи легше, ніж, наприклад, трансформатори для України, які не можна знайти просто так на виробництві, які виробляються штучно. Тому ми говоримо про зрозумілу і цілеспрямовану політику Росії, яка знає, по чому вона б'є, яка знає, до чого це може призвести, і яка дуже цинічно говорить, що вони будуть продовжувати це робити до тих пір, поки ми чинимо супротив.
— Скажіть, існують технічні рішення, якими ми можемо зараз скористатися для розгортання якихось мобільних елементів інфраструктури? Ще ми чули про те, що йдеться про розробку таких малогабаритних атомних реакторів, які можуть забезпечити Україну електроенергією.
— Ви ж самі зазначили щойно, що йдеться про розробку. Від розробки до впровадження завжди проходить дуже багато років, особливо в атомній енергетиці. Ці малі атомні реактори ще ніде не працюють, вони не пройшли випробування. Я би дуже хотіла всім сказати, що вони завтра з’являться, але це буде брехнею, а я завжди уникаю брехні. Тому я би не закликала очікувати легких рішень. Ми з вами вже свідомі того, що легких рішень не існує.
Зараз ми маємо забезпечити наших громадян якимись принаймні умовами для проходження цієї зими. В мене в самої в квартирі немає світла вже другу добу, температура не перевищує 16 градусів, тому що опалення також немає. Тільки з’явилася вода. І виходжу я на зв’язок зараз з вами з Укренерго, де всі продовжують працювати без перерви також другу добу.
І думаю, що нам всім треба звикнути до думки, що зі своєю нервовою системою треба розмовляти і вмовляти її спокійніше реагувати на всі виклики, хоча я сама знаю по собі, що коли другий день без води і без опалення, це трошки важко себе вирівнювати.
Звичайно, я посміхаюся, але тут не до сміху. Нам всім важко. І людям, які зараз пораються з нашою системою і фактично її зшивають вручну, також дуже важко. Вони вже в цьому режимі знаходяться дев’ять місяців. Але останній місяць дуже особливий. Вони героїчно допомагають нам отримувати електричну енергію в наших домівках і забезпечують критичну інфраструктуру.
— Що відомо про стан українських АЕС? Йдеться про те, що вони мають запрацювати. Себто інфраструктура є цілою, я так розумію. І можливо, в вас є інформацію про те, що відбувається на Запорізькій АЕС? Чи вдасться її підключити до української енергетичної мережі?
— Наскільки я знаю, то Запорізька атомна станція вже підключена до української мережі і отримує живлення. Тому критична небезпека вже зараз усунута. Що стосується інших атомних станцій, то вони поступово нарощують своє виробництво, і вони підключені до мережі. Звичайно, в мережі зараз не достатньо всіх можливостей для того, щоб забезпечити українців електричною енергією. Наразі ми маємо тільки половину від необхідної генерації.
Наскільки швидко зможе підніматися атомна генерація, зараз важко сказати, тому що вони також працюють в цих надзвичайних умовах, і дуже важливо забезпечити безпеку. І це найголовніше. Вже підключена вся майже критична інфраструктура, яку підключають в першу чергу. Заживлюються споживачі. Тобто ми піднімаємося.
І ми піднімаємося досить швидко. Цей критичний момент в Україні тривав тільки 14 годин. За 14 годин нашим фахівцям вдалося з'єднати систему. Це, в принципі, дуже добрий результат, на який росіяни не розраховували. Вони розраховували, що вони повністю покладуть систему, і ми не зможемо відновитися.
— Я хочу у вас запитати, як в людини, яка займається міжнародною політикою. Ви були заступницею міністра закордонних справ. Те, що роблять росіяни, наскільки це потрапляє під визначення масштабного воєнного злочину? Як їх притягнути за це до покарання? <...> Яким чином на це реагувати правильно, щоб притягнути все це путінське кодло і РФ до відповідальності?
— Знаєте, це дійсно воєнний злочин, і ми вже неодноразово з вами про це говорили. Звичайно, що дуже хотілося б, щоб відразу до всіх були застосовані якісь засоби відповідальності. Водночас міжнародне право не настільки розвинено, і міжнародне кримінальне право тим більше.
В той же час я вважаю, що дуже важливо фіксувати це все, і ми працюємо над створенням відповідної бази даних по тому, які наслідки мають ці атаки для української енергетичної інфраструктури, для того, щоб фіксувати це все, документувати, і щоб потім це не лишилося безкарним.
Дійсно дуже важливо забезпечити, щоб в майбутньому всі ці пошкодження і наш подальший розвиток були сплачені, і щоб ці рахунки, які ми маємо виставити, РФ були профінансовані. Я думаю, що це дійсно займе певний час, і ми маємо бути також свідомими тому, щоб це не було миттєво. Але я вірю в те, що ми зможемо це досягти. І я вірю в те, що в нас є всі шанси на відновлення і на більший успіх, ніж у РФ.
