Грім-2 — це не стільки сама балістична ракета, а оперативно-тактичний ракетний комплекс, який має випускати цю балістичну ракету. У Грому було дві дальності - 280 кілометрів для експортного варіанту, 500 — для внутрішнього, українського.

До початку повномасштабного вторгнення було відомо про існування двох установок. Одна була в Україні, гарно їздила Хрещатиком на парадах. Але чи вона здатна була до роботи, про це невідомо, ніхто ж не знає ні сном, ні духом. Та й врешті-решт, щоб вона могла працювати, потрібна відповідна балістична ракета, яку можна було би запускати по території противника.

Інша була експортного варіанту — в руках Саудівської Аравії. Я пригадую, що з саудитами на початку повномасштабного вторгнення у нас були відповідні зустрічі, контакти. Тоді багато аналітиків та експертів припускали, що, можливо, ми зробили запит на повернення цієї пускової установки. Цілком можливо, що саме так воно і було, і ми побачимо в перспективі цей оперативно-тактичний ракетний комплекс.

Я би на це питання дещо ширше подивився: про що взагалі йдеться? Зараз, слухаючи нас, хтось може сказати: «Ну ви що, крейзі (шалені - Ред.), про яку балістику ви говорите? Нащо ви нам забиваєте баки? Насправді на фронті у нас величезні проблеми — фронт сиплеться, як каже генерал Марченко. Росіяни майже щодня беруть якісь населенні пункти, просуваються до якихось міст, формують небезпечні ситуації для наших військ».

Насправді це все так. Насправді на фронті, особливо у південно-східній частині Донбасу, все далеко не найкраще, навіть скажу, погано.

З одного боку, це було зрозуміло після Вугледару, що оборона наша в цій частині фронту буде потроху згортатися і посуватися до таких великих населених пунктів, на кшталт Курахове або Велика Новосілка, так воно є. Тому що так ми найкраще можемо утримувати на Донбасі, на східному напрямку рубежі оборони — поближче до великих населенних пунктів, якими були і Вугледар, і Мар'їнка свого часу, і Бахмут, і Авдіївка. Усі населенні пункти так чи інакше є хорошими інфраструктурними об'єктами через те, що там можна і розквартируватися, там можна і під'їхати, укріпитися… І тому це було логічно, що оборона буде потроху просуватися до великих населенних пунктів, якими є Велика Новосілка та Курахове, куди це все і рухається.

Читайте також:

«Путіну потрібна здобич, а її і не видно». Чому відновлення кордонів України 1991 року ще можливе і на що розраховують у Кремлі — інтерв'ю

Але коли відбуваються такі, може здатися, каскадні втрати фронту, паралельно аналізуючи ті підсумки жовтня, які зараз є на папері, по втратах росіян…А це рекордні втрати особового складу — 42 тисячі осіб, рекордні втрати бойових броньованих машин, рекордні втрати автомобілів. То складається враження, що росіяни просто все ставлять зараз на карту — за покерною термінологією, вони йдуть в all-in.