«Путіну потрібна здобич, а її і не видно». Чому відновлення кордонів України 1991 року ще можливе і на що розраховують у Кремлі — інтерв'ю
Політолог, політтехнолог Аббас Галлямов в інтерв'ю Radio NV — про настрої в Кремлі напередодні президентських виборів в США; чому диктатор Володимир Путін не може завершити війну, якщо не захопить чотири області України, і що при цьому варто робити Україні для перемоги.
— Чи розумієте ви, які настрої або які очікування панують у Кремлі? Чи впевнені там, що Дональд Трамп — їхня людина або людина, з якою можна буде домовитися на вигідних для себе умовах?
— У мене немає стовідсоткової впевненості, що вони вважають Трампа своєю людиною. Хоча, звісно, іноді він поводиться так, наче він справді є їхньою людиною.
Але навіть якщо вони не вважають себе «господарями» Трампа, в усякому разі, звісно ж, вони вбачають у ньому союзника, тобто політичну силу набагато вигіднішу для Путіна, ніж демократи.
Розумієте, у Трампа є найголовніше, що потрібно Путіну. На відміну від основного західного політичного мейнстриму, який ставиться до Путіна, як до маргінала… Так, він господар великої країни з ядерною зброєю, тому треба з ним рахуватися, треба вести з ним переговори, треба намагатися уникнути ескалації. Проте він маргінал: ставши на шлях авторитаризму, ставши на шлях війни, він робить щось ненормальне, чого нормальна людина, нормальний політик робити не повинен. Тому він парія.
А Трамп ставиться до Путіна, як до абсолютно нормального політика. Тобто нібито Путін такий самий, як [президент Франції Еммануель] Макрон. Начебто він виграв демократичні вибори, начебто не знищив опозицію, начебто в країні є свобода слова, начебто він не веде агресивних воєн.
І ось із цієї базової передумови нормалізації Путіна випливає велика кількість приватних наслідків. Наприклад, можна претендувати на те, щоб організувати нову «Ялту», про що в стратегічному плані мріє Кремль, — розділити світ на зони впливу і, відповідно, правити так, як це було довгі роки після Другої світової війни. Ми на своїй території, ви — на своїй, один до одного не ліземо, а конкуруємо в країнах третього світу.
Звісно, для українців це абсолютно невтішна новина. Тому що за такого поділу, звичайно, Україна потрапить у зону інтересів Росії. І Трамп, так би мовити, умиє руки. Скаже: «Хлопці, будь ласка, там ви господарі тепер». Тому Трамп вигідний Путіну, це очевидно.
— Останні кілька місяців дуже часто з’являлися повідомлення про те, що готуються якісь переговори або що вони можуть відбутися. Але як з боку України, так і з боку Росії весь час йшли якісь заперечення. І офіційні були заяви, що ніякі переговори не готуються. У Кремлі говорили: «Ми в переговорах не зацікавлені». Але це все офіційно. А неофіційно: чи бачите ви якісь ознаки, що Кремль зацікавлений у переговорах? Ми знаємо, що в переговорах на кшталт тих, що були в Стамбулі, вони завжди зацікавлені. Але я зараз говорю про трохи інші переговори — ті, які їм не зовсім вигідні.
