Походження назви Рудий ліс

Потужного радіоактивного забруднення зазнали десятки тисяч гектарів лісу загальною протяжністю близько двох кілометрів на захід від станції та у безпосередній близькості від ЧАЕС. В основному, це були насадження сосни звичайної. Причому забруднення сталося в період активного росту дерев, коли їхня радіочутливість збільшується в 1,5-3 рази порівняно з іншими періодами.

Крона сосен виявилася досить щільною, щоб стати ефективним фільтром, що затримав значну кількість радіоактивного пилу та аерозолів. Період оновлення хвої сосни - 2-3 роки, що посилило ураження насаджень цих дерев.

У першій, найбільш ураженій зоні, після аварії дерева хвойних порід повністю загинули, а дерева листяних порід були частково пошкоджені. Причому хвоя набула кольору цегли, тому цю територію стали називати Рудий ліс (також Іржавий ліс і Червоний ліс). Площа зони - 500 га.

Виділяють ще три зони ураження. У другій зоні загинуло від 25 до 40% дерев та більша частина підліску. У 90-95% дерев у цій зоні були пошкоджені та відмерли молоді пагони і бруньки. Площа зони - 12,5 тис. га, у тому числі соснових лісів - 3,8 тис. га.

У третій зоні були уражені, в основному, молоді пагони, а хвоя пожовкла лише на окремих ділянках гілок. У рості сосни відбулися невеликі відхилення, але дерева зберегли життєздатність. Площа цієї зони складала 43,3 тисячі га, у тому числі соснових лісів - 11,9 тисячі га.

У четвертій зоні відзначалися окремі аномалії у ростових процесах, але видимих ​​пошкоджень у дерев не було.

Захоронення загиблого лісу

Загиблий ліс становив значну небезпеку як джерело вторинного забруднення, наприклад, під час пожежі, а також погіршував радіаційну ситуацію біля дороги, яка була однією з основних транспортних магістралей Чорнобильської АЕС.

У 1987 році навколо загиблого лісу був насипаний вал висотою 2,5 метра і загальною довжиною близько 3,5 км.

Аерофотознімок траншей з радіоактивною деревиною / Фото: chornobyl.in.ua

Потім було проведене захоронення загиблих дерев, підліску та верхнього шару ґрунту. Дерева повалили, підлісок зрізали і разом з верхнім шаром ґрунту згребли в траншеї глибиною півтора-два метри, після чого засипали шаром землі товщиною близько метра. Всього поховали понад 4 тисячі кубічних метрів радіоактивних матеріалів. В результаті у другій половині 1987 року доза гамма-випромінювання на цій території зменшилася в 4-50 разів.

Однак, оскільки поховання радіоактивних залишків лісу було здійснене на глибині залягання ґрунтових вод, це призвело до їх тривалого забруднення.

Рослини і тварини в Рудому лісі

У пошкоджених радіацією дерев сталося порушення в ритмі ростових процесів, орієнтації паростків і т.п. Так, за доз 300-400 рад вдвічі знизився приріст по діаметру стовбура у берези, ялини і сосни.

Однак в уражених дерев спостерігалися і активні відновлювальні процеси. Наприклад, у ялини сформувалася гігантська хвоя до 4-4,5 см, у сосни - 12-14 см. У 1989-1992 роках загальна маса хвої на молодих паростках збільшилася порівняно із 1986 роком в 3-3,5 рази. Збільшилося і проростання насіння.

У другій зоні Рудого лісу відразу після опромінення на окремих деревах верхівкові пагони частково продовжували ріст, хоча їхня довжина не перевищувала 10-12 см, тоді як приріст за попередні роки досягав 40-50 см і більше. Хвоя на них збереглася лише частково, найчастіше біля основи або верхівки пагона, або лише одного боку, а на верхівкових пагонах в окремих випадках залягали верхівкові бруньки, розташування яких носило невпорядкований характер, частина з них до осені відмерла.

У третій зоні у обстежених дерев загинула велика частина молодих пагонів, хоча на багатьох з них заклалися заміщувальні бруньки. Найбільш ураженими виявилися верхівкові пагони, більшість із яких мала аномальну будову. Як правило, вони відрізнялися сильно вкороченим приростом - 5-15 см, викривленою формою, іноді з потовщенням біля основи.

У низці випадків на верхівці дерева утворювалися щітки сильно вкорочених пагонів, з густим охвоєнням. На більшості верхівкових пагонів залягали численні бруньки, найчастіше з порушенням характерної для сосни орієнтації, серед яких важко виділити домінуючу верхівкову бруньку.

Незважаючи на значний рівень радіоактивного забруднення, у Рудому лісі живуть такі ж тварини, як і на сусідніх, менш забруднених ділянках зони відчуження.

Покинуті траншеї, призначені для поховання загиблого лісу, перетворилися на невеликі водойми. У цих водоймах водяться болотні черепахи і ставкові жаби.

На території Рудого лісу живуть також представники виду велика синиця і мухоловка.

Іноді на територію Рудого лісу заходять і коні Пржевальського.

За матеріалами сайту Сергія Паскевича chornobyl.in.ua - Рыжий Лес, Рыжий лес: Ликвидация, Хроника появления морфозов у сосны возле ЧАЭС, Экосистема Рыжего леса