Україна вперше відзначає Різдво 25 грудня: як ПЦУ та УГКЦ прийшли до цього кроку
Цьогоріч віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви вперше відзначають Різдво 25 грудня — за новоюліанським календарем. На цю дату з 7 січня перенесено і державне свято з нагоди Різдва Христового.
24 грудня президент України Володимир Зеленський привітав українців з Різдвом Христовим біля Києво-Печерської лаври. Він відзначив, що вже другий рік Різдво в Україні має «інший настрій, контекст, інший присмак» через повномасштабну війну Росії.
«Наразі важливіше не те, які страви стоять на столі, а те — які люди за столом, тому що не всі вдома і не всі мають дім. […] Зрештою темрява програє. Зло програє. Сьогодні це наша спільна мета, спільна наша мрія, і саме за це сьогодні наша спільна молитва», — сказав Зеленський, побажавши українцям перемоги і миру, а також надії, віри, любові та достатку.
NV нагадує про те, як провідні християнські церкви України пришли до історичного кроку — зміни церковного календаря — і як вони вперше відзначають Різдво 25 грудня.
Дискусії щодо дати Різдва до вторгнення РФ
Про ідею відзначення Різдва саме 25 грудня, як його святкує значна частина західного світу, в Україні дискутували ще до повномасштабного вторгнення РФ. На тому етапі більшість вірян християнських церков в Україні відзначати Різдво 7 січня, послуговуючись старим римським юліанським календарем.
Ще в 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня — аби ті українці, які відзначали Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями, могли повноцінно його відсвяткувати.
Відтоді, як на початку 2019 року було відновлено автокефальний статус Православної церкви України (ПЦУ), її предстоятель митрополит Епіфаній щороку коментував запитання про те, чи варто Україні повністю перейти на святкування Різдва 25 грудня замість 7 січня.
Трохи більше ніж за рік до російського вторгнення, у грудні 2020-го, Епіфаній відзначав, що відповідне рішення може бути ухвалене лише тоді, коли «церква дозріє, коли віруючий народ до цього дозріє».
А голова Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук) у 2021 році зауважував, що календарна реформа — «це завжди випробування на міцність». Водночас він нагадував, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях, включно з Латинською Америкою, уже давно живе за григоріанським календарем, святкуючи Різдво 25 грудня. Тоді ж Святослав зауважував, що якщо час такої реформи прийде і в Україні, то УГКЦ переходитиме на новий календар лише разом з ПЦУ.
«В Україні ми разом із нашими православними братами святкуємо Різдво і Пасху. І як будемо змінювати календар, то робитимемо це разом», — запевнив голова УГКЦ.
Історичне рішення ПЦУ та УГКЦ про перехід на новий календар
Повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України, суттєво прискорила і трансформації церковного календаря в Україні. Адже російська пропаганда роками використовує наративи про «православні цінності» для закріплення міфу про єдність нібито «братських слов’янських народів».
Тож вже наприкінці першого року вторгнення УГКЦ та ПЦУ спільно розпочали рух до переходу на новоюліанський календар. Зокрема рік тому, 24 грудня 2022-го, глава УГКЦ Святослав зустрівся з предстоятелем ПЦУ Епіфанієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі, після чого обидві церкви створили спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар.
Результат їхньої роботи втілився в історичних рішеннях про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023-го, дня початку нового церковного року в Україні.
УГКЦ прийняла відповідне рішення в лютому 2023-го «через численні прохання вірян, а також після проведення консультацій з духовенством та монашеством церкви». Такий крок затвердили на архиєрейському синоді УГКЦ. При цьому для парафій чи поодиноких громад, не готових до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року.
Рішення ПЦУ про перехід на новий календар було прийнято спочатку на Архієрейському соборі під головуванням Епіфанія 24 травня 2023 року, а потім його остаточно затвердили на Помісному соборі 27 липня 2023-го.
Обґрунтовуючи свій крок, Православна церква України підкреслила, що в сучасних умовах [зокрема на тлі війни РФ проти України] соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. «Нині він більшістю сприймається не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті православні церкви [світу], які підтримують ПЦУ, натомість її опоненти — і в першу чергу Російська православна церква — дотримуються старого календаря», — йдеться в рішенні Архієрейського собору ПЦУ.
Водночас церква визнала, що фактори з минулого, які досі стояли на перешкоді календарних змін, нині втратили актуальність. «Тому прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії „русского міра“, вимагають назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий», — наголосили в ПЦУ.
При цьому і ПЦУ, і УГКЦ перейшли на новий календар «зі збереженням традиційної Пасхалії [розрахунку дати Великодня]». Це означає, що переважна більшість церковних свят починаючи з 1 вересня 2023 року змістилися на 13 днів назад. Винятком став лише Великдень і залежні від його дати свята (Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього). Усі свята Великоднього циклу як ПЦУ, так і УГКЦ й надалі відзначатимуть разом з православним, а не з католицьким світом. Таким чином, православний Великдень у 2024 році буде відзначатися 5 травня (в Україні саме цю дату святкуватимуть ПЦУ та УГКЦ), а католицький — 31 березня.
А от Різдво стало одним з тих свят, які вже в 2023 році ПЦУ та УГКЦ вперше святкують 25 грудня, тобто за новоюліанським календарем.
Це рішення закріплено і на державному рівні. У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який синхронізує святкування окремих держаних свят з новим церковним календарем:
- Різдво Христове в Україні відтепер відзначають 25 грудня замість 7 січня;
- День Української Державності (збігається з днем вшанування пам’яті Святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого і Днем хрещення Київської Русі) — 15 липня замість 28 липня;
- День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.
Українське суспільство підтримало такі кроки щодо переходу на нові дати церковних свят. За даними опитування соціологічної групи Рейтинг, результати якого були оприлюднені в червні 2023 року, 63% респондентів в Україні підтримали перехід на новий церковний календар. 18% опитаних виступили проти такої ідеї, а ще 17% заявили, що байдуже ставляться до цього питання.
При цьому підтримка переходу на новий календар, який передбачає і відзначення Різдва у нову дату, в червні була навіть вищою, аніж підтримка перенесення цього свята у грудні 2022 року. Так, якщо рівно рік тому перенесення Різдва на 25 грудня підтримали 44%, а не підтримали 31% респондентів, то влітку рішення перейти на новий календар схвалили вже 63% опитаних, а лише 18% виступили проти.
Загалом найбільше прихильників календарних новацій церкви виявилося серед мешканців заходу України (78%) та особливо греко-католиків (92%). Серед прихожан ПЦУ також понад 60% підтримують цю ініціативу. Дещо меншою є підтримка переходу серед мешканців східних й південних областей, але і там близько половини підтримують такий крок. Найбільше тих, хто проти цієї ініціативи (35%), серед прихожан проросійської УПЦ (МП), законопроєкт про заборону якої Верховна Рада ухвалила в жовтні 2023 року в першому читанні. Однак навіть серед українських вірян УПЦ МП прихильників церковного календарного переходу більше (40%), аніж противників (35%).
Як відзначають Різдво 25 грудня 2023 року і чи святкуватимуть його 7 січня
Саме на Різдво, яке ПЦУ в минулому церковному році відзначала ще 7 січня, предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній вперше провів різдвяне богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. На той момент собор тільки-но повернули державі з оренди Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).
Цього року відзначати Різдво 7 січня зможуть ті парафії, громади і монастирі УГКЦ та ПЦУ, які поки не готові до зміни календаря. Українська греко-католицька церква дала час на адаптацію до 2025 року, Православна церква України не встановлювала часових обмежень. «Архієрейський Собор визнав за необхідне забезпечити тим парафіям і монастирям, які бажають дотримуватися старого календаря, цю можливість. У календарній реформі ми не будемо нікого примушувати, даючи можливість прийняти необхідні зміни поступово і усвідомлено», — наголосив Епіфаній у своїй промові на історичному Помісному соборі в липні 2023 року.
Однак основні богослужіння за участі предстоятелів церков ПЦУ та УГКЦ цього року відбулися саме 24−25 грудня.
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній провів головні різдвяні богослужіння в Києві: у Святвечір — в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, в день Різдва — у Софійському соборі.
24 грудня, Всенічне бдіння напередодні свята Різдва Христового у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві — відео
25 грудня, Божественна літургія з нагоди свята Різдва Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа — відео
26 грудня
09:00 — предстоятель ПЦУ проведе Божественну літургію у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві у день свята Собору Пресвятої Богородиці.
27 грудня
09:00 — Епфіаній очолить Божественну літургію в день вшанування памʼяті першомученика та архідиякона Стефана.
Українська греко-католицька церква проводить свої головні богослужіння на різдвяні свята у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві:
Неділя, 24 грудня, навечір'я Різдва Христового — відео
Понеділок, 25 грудня, Різдво Господа нашого Ісуса Христа, Різдвяна утреня та Архиєрейська Божественна Літургія — відео
Вівторок, 26 грудня, Собор Пресвятої Богородиці
- 07:30 — Божественна Літургія.
- 09:00 — Божественна Літургія.
- 18:00 — Вечірня.
Предстоятель УГКЦ Святослав оприлюднив своє послання на Різдво 2023 року (за новим стилем). «Христовою надією ми маємо жити, долаючи всі виклики і випробування. Навіть коли нам здається, що світ довкола нас валиться, коли оманлива ворожа пропаганда навіює нам, що в нас немає майбутнього, ми все ж таки проти надії надіємося — бо з нами Бог!» — йдеться в ньому.
А митрополит Епіфаній у своєму зверненні з нагоди Різдва підкреслив: «Різдво утверджує в нас віру в те, що, яку б силу і могутність тимчасово не виявляло зло, Бог неодмінно переможе. Зло зазнає поразки. Світло віджене темряву. Смерть зникне, і навіть мертві — воскреснуть, бо Христос справді, воістину народився! […] Із такими міркуваннями відзначаємо ми нині Різдво Христове. Серед горя і страждань війни, серед болю втрат ми все одно святкуємо, бо Різдво Христове для нас не тільки і не стільки час розваг і подарунків, скільки свідчення перемоги правди й добра та неодмінної поразки зла. У ці святкові дні ми з особливим почуттям підносимо молитви за наших воїнів та за всіх, хто на фронті та в тилу бореться зі злом, з російською агресією і наближає перемогу. Ми просимо для наших захисників Божого захисту й допомоги, а для всієї України та світу — перемоги правди і справедливого миру».
Коли народився Ісус: звідки взагалі дискусія про дату Різдва
День народження Ісуса Христа — дата умовна, оскільки ані історики, ані релігієзнавці не мають достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме він народився.
Утім, перші розрахунки, які б вказували на 25 грудня як на дату народження Христа задокументовані в історичних джерелах ще від IV ст. н.е., тобто часів Римської імперії. Остаточне ж рішення про святкування Різдва Христового саме 25 грудня було прийнято в 431 році на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі.
Відтоді саме в цю дату, 25 грудня, Різдво відзначають усі християнські конфесії світу, зокрема католики і православні — різниця лише в тому, за яким календарем церкви ведуть обрахунки часу. «Коли говорять, що православні святкують Різдво 7 січня, то це таке побутове сприйняття, бо насправді православні святкують 25 грудня», — пояснював ще раніше DW співробітник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.
Зокрема низка православних церков (з ними і Православна церква України), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти досі послуговувалися юліанським календарем. Він був запроваджений Юлієм Цезарем і використовувався в християнстві ще від часів Римської імперії. Утім, календар виявився астрономічно неточним. Через некоректні розрахунки тривалості року Різдво з часом почало зміщуватися ближче до фактичного дня весняного рівнодення. Нині це «відставання» досягло 13 днів (це і є різниця між 25 грудня і 7 січня) і з роками лише зростатиме: в такому варіанті у 2101 році Різдво припадатиме вже на 8 січня.
Неточність помітили давно, тому в XVI столітті папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Запроваджений ним новий календар — саме його тепер називають григоріанським — ліквідував відставання юліанського, яке на той момент сягало 10 днів. Відтоді саме за цим календарем, відповідно до якого «церковне» і фактичне 25 грудня збігаються, Різдво святкують Римо-католицька та протестантські церкви. Так само 25 грудня головне свято християн відзначають і більшість православних помісних церков світу — бо святкують за новоюліанським календарем (Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська, Болгарська церкви). Новоюліанський календар — модифікована та більш сучасна версія астрономічного застарілого юліанського обчислення часу, яку запропонував у 1923 році сербський астроном, професор математики Белградського університету Мілутін Миланкович. До 2800 року цей календар буде повністю збігатися із григоріанським.
Тож саме 25 грудня Різдво відзначають у більшості країн світу: Південній і Північнй Америці, більшості держав Європи та Африки, в Австралії та Індії тощо. Натомість 7 січня Різдво святкує частина східних православних церков: Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква. Крім того, відповідно до інших календарів чи власних релігійних особливостей 7 січня Різдво святкують у деяких країнах Африки, а 6 січня — у Вірменії.
Тепер же з урахуванням переходу ПЦУ десять автокефальних православних церков дотримується новоюліанського календаря (відзначають Різдво 25 грудня), а інші п’ять — юліанського календаря, святкуючи Різдво 7 січня.
