7 січня чи 25 грудня? Як виникла дискусія про дату святкування Різдва і чи планує ПЦУ перехід на «західний» календар
6 січня Святвечір святкує частина східних православних церков, які відзначають Різдво 7 січня. Православна церква України цьогоріч дозволила своїм вірянам відсвяткувати Різдво або 25 грудня разом з більшістю західного світу, або традиційно 7 січня.
7 січня предстоятель ПЦУ митрополит Єпіфаній вперше проведе різдвяну службу в Успенському соборі — головному соборному храмі Києво-Печерської лаври, який тривалий час використовувала для богослужінь УПЦ МП. Тепер основні храми лаври, Успенський собор і Трапезна церква, повернули державі.
NV нагадує про те, чому християнський світ відзначає Різдво в різні дати і чи може Україна остаточно перейти з 7 січня на святкування 25 грудня.
Де і чому святкують Різдво 7 січня, а де — 25 грудня
День народження Ісуса Христа — дата умовна, оскільки ані історики, ані релігієзнавці не мають достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме він народився.
Перші розрахунки, які б вказували на 25 грудня як на дату народження Христа задокументовані в історичних джерелах ще від IV ст. н.е, тобто часів Римської імперії. Остаточне ж рішення про святкування Різдва Христового саме 25 грудня було прийнято в 431 році на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі.
Досі саме в цю дату, 25 грудня, Різдво відзначають усі християнські конфесії світу, зокрема католики й православні — різниця лише в тому, за яким календарем церкви ведуть обрахунки часу. «Коли говорять, що православні святкують Різдво 7 січня, то це таке побутове сприйняття, бо насправді православні святкують 25 грудня», — пояснював ще раніше DW співробітник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.
Зокрема низка православних церков (з ними і Православна церква України), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти послуговуються юліанським календарем — він був запроваджений Юлієм Цезарем і використовувався в християнстві ще від часів Римської імперії. Утім, календар виявився астрономічно неточним. Через некоректні розрахунки тривалості року Різдво з часом почало зміщуватися ближче до фактичного дня весняного рівнодення. Нині це «відставання» досягло 13 днів (це і є різниця між 25 грудня і 7 січня) і з роками лише зростатиме: в такому варіанті у 2101 році Різдво припадатиме вже на 8 січня.
Неточність помітили давно, тому в XVI столітті папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Запроваджений ним новий календар — саме його тепер називають григоріанським — ліквідував відставання юліанського, яке на той момент сягало 10 днів. Відтоді саме за цим календарем, відповідно до якого «церковне» і фактичне 25 грудня збігаються, Різдво святкують Римо-католицька та протестантські церкви. Так само 25 грудня головне свято християн відзначають і більшість православних помісних церков світу — бо святкують за новоюліанським календарем (Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська, Болгарська церкви). Новоюліанський календар — модифікована та більш сучасна версія астрономічного застарілого юліанського обчислення часу, яку запропонував у 1923 році сербський астрономом, професор математики Белградського університету Мілутін Міланкович. До 2800 року цей календар буде повністю збігатися із григоріанським.
Тому саме 25 грудня Різдво відзначають у більшості країн світу: Південній і Північнй Америці, більшості держав Європи та Африки, в Австралії та Індії тощо. Натомість 7 січня Різдво святкує частина східних православних церков: Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України (ПЦУ). А ще 7 січня Різдво відзначає Українська греко-католицька церква (УГКЦ). Крім того, відповідно до інших календарів чи власних релігійних особливостей 7 січня Різдво святкують у деяких країнах Африки, а 6 січня — у Вірменії.
Загалом на сьогодні дев’ять автокефальних православних церков дотримується новоюліанського календаря (відзначають Різдво 25 грудня), а інші шість (зокрема і ПЦУ) — юліанського календаря, святкуючи Різдво 7 січня.
Як війна і час вплинули на дискусію щодо дати святкування Різдва в Україні
Відтоді, як на початку 2019 року було відновлено автокефальний статус Православної церкви України, її предстоятелеві митрополиту Епіфанію щороку доводиться коментувати дискусію про те, чи варто Україні повністю перейти на святкування Різдва 25 грудня.
Так, у грудні 2020 року Епіфаній відзначив що відповідне рішення може бути ухвалене лише тоді, коли «церква дозріє, коли віруючий народ до цього дозріє». «Загалом я не проти, але я опираюся на думку наших вірних. І ми знаємо чітко соціологію, яка засвідчує, що більше 60% українців проти святкування 25 грудня. І ми як церква опираємося на своїх вірних, бо ми тільки утверджуємося як визнана помісна ПЦУ», — пояснював предстоятель ПЦУ в інтерв'ю Радіо Свобода два роки тому.
У грудні 2021-го митрополит Епіфаній припустив, що перейти на святкування Різдва 25 грудня Україна могла б впродовж 10 років, якщо для цього будуть відповідні умови.
Утім, повномасштабне вторгнення Росії внесло свої корективи і в жовтні 2022 року Православна церква України (ПЦУ) дозволила своїм вірянам цьогоріч святкувати Різдво за «західним» стилем. На одному із засідань Священний Синод ПЦУ ухвалив спеціальне рішення (№ 19) про можливість звершення богослужіння на честь Різдва Христового за новоюліанським календарем — тобто 25 грудня 2022 р.
Такого рішення Синод дійшов з кількох причин:
- з урахуванням «численних запитів»;
- враховуючи дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві;
- передбачаючи загострення у публічному просторі календарних суперечок — зокрема через обставини війни;
- з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін.
Тому ПЦУ вирішила дозволити 25 грудня 2022 року провести різдвяні богослужіння з нагоди Різдва Христового там, де «для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних [вірян ПЦУ]». Опісля церква просила подати через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмову інформацію про кількість учасників такого богослужіння — щоб врахувати, чи зробити такий календарний перехід остаточним.
«У разі звершення такого богослужіння [25 грудня] його учасники в цей день звільняються від обмежень посту», — пояснили також у ПЦУ.
Утім, віряни ПЦУ зберігають і можливість святкувати Різдво 7 січня.
25 грудня 2022 року митрополит Епіфаній озвучив спеціальне звернення з приводу теми календарних змін. Він нагадав про необхідність збереження єдності та пояснив: «Всім слід ясно розуміти: йдеться не про одну лише дату святкування Різдва Христового, яка для всіх православних християн є спільною і вшановується 25 грудня, однак за двома різними способами обчислення календаря. Йдеться про можливість і доцільність саме зараз повної календарної реформи, зі зміною всього календарного циклу».
За словами Епіфанія, ПЦУ має свою календарну традицію, а всі зміни і доповнення до церковного календаря «вносяться виключно Священним Синодом після попереднього вивчення». «Чи є однодумність в церкві щодо цього? Опитування свідчать, що зберігається різне ставлення, хоча з року в рік число прихильників реформи зростає. Однак і число її опонентів залишається значним. Частина аргументів для реформи є слушною, частина — нецерковною і спекулятивною», — визнав предстоятель ПЦУ. За його словами, цього року певна частина громад ПЦУ все ж скористалася можливістю відсвяткувати Різдво 25 грудня, служіння відбулося і в трапезній церкві Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Тому, пояснив Епіфаній, на наступному засіданні Синоду ПЦУ «вивчить отриманий досвід — як позитивний, так і негативний». «І надалі ми виключно соборно будемо визначатися щодо подальших кроків, маючи на меті головне: не дозволити супротивникам чи нерозумним ревнителям різних ідей примножити поділи в церкві», — запевнив митрополит київський.
Голова Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) раніше зазначав, що календарна реформа — «це завжди випробування на міцність». Влітку 2021 року він детально прокоментував ідею переходу на святкування Різдва лише 25 грудня і розповів, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях уже давно живе за григоріанським календарем.
Ще до початку вторгнення РФ він зауважував, що якщо час такої реформи прийде, то УГКЦ лише разом з ПЦУ переходитиме на новий календар — святкування Різдва та Великодня одночасно з більшістю світу.
Цьогоріч Українська греко-католицька церква в Україні святкуватиме Різдво Христове, як і раніше — 7 січня.
Утім, наприкінці 2022 року ПЦУ та УГКЦ домовилися створити спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар. Для цього предстоятелі двох церков зустрілися у резиденції Епіфанія на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Спільну групу започаткують з нагоди відзначення 1700-річчя Першого Вселенського Собору, що відбувся в Нікеї у 325 році. На цьому Соборі, зокрема, було визначено календарні принципи церковного життя.
Скільки українців нині святкують Різдво в січні
Наприкінці листопада 2022 року соціологічна група Рейтинг провела опитування щодо ставлення українців до ідеї перенесення дати святкування Різдва.
За останній рік зросла кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня (з 4% до 11%), та тих, хто відзначає його в обидві дати (з 18% до 25%).
У 2022 році більшість українців (55%) будуть святкувати Різдво 7 січня, хоча це набагато менше, аніж торік (у 2021 — 71%). 8% взагалі не святкують Різдво (найбільше таких серед молоді, мешканців півдня та столиці). Частіше про подвійне святкування Різдва (як і про святкування лише 25 грудня) говорили мешканці заходу, Києва, молодші опитані та греко-католики.
За рік повномасштабного вторгнення Росії значно побільшало і тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня: з 26% до 44%. Проти такої ідеї, навпаки, тепер висловлюються менше респондентів — 31% (у 2021-му було 58%). Ще 23% зазначили, що їм байдуже це питання і 2% — не змогли відповісти.
Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва серед мешканців заходу і Києва, де понад половина мешканців підтримують цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44%) також не проти цієї ініціативи.
Окрім того, спостерігається значна підтримка ідеї перенесення святкування Різдва серед греко-католиків. Серед прихожан ПЦУ — таких майже половина (46%), водночас третина з них проти такої ідеї.
Натомість серед мешканців півдня та сходу відносна більшість не підтримують ідею перенесення дати святкування Різдва. У віковому розрізі найбільше суперечностей спостерігається у старшій та середній вікових групах, де відносна більшість (більше 40%) підтримують ідею з перенесенням дати, водночас також значна кількість (не менше третини) — проти. Серед молоді третина — за перенесення, третина — проти, і ще стільки зазначили, що їм це байдуже.
