«Сатисфакція». Чим унікальне остаточне рішення ЄСПЛ щодо Криму і чому Росія має його виконати — інтерв'ю з Тамілою Ташевою
Постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева в інтерв'ю Radio NV — про рішення Європейського суду з прав людини щодо позову України проти Росії щодо Криму, бавовну в Севастополі та відпочинок в Криму, попри небезпеку.
— Остаточне рішення винесено ЄСПЛ в позові України проти Росії щодо Криму. Можете трішки детальніше розповісти, чому така довга була процедура, адже ще у 2014 році почалися ці справи і у 2024 році є фінальне рішення. Що це рішення означає для нас і для цивілізованої частини світу?
— Дійсно, це рішення дуже важливе, визначальне. І за низкою порушень — унікальне рішення. Ми подали позов ще у 2014 році.
Проміжне рішення було 2021 року, коли визнали, що РФ має ефективний контроль над територією кримського півострова щонайменше з 26 лютого 2024 року. За всі порушення, які відбувалися, починаючи щонайменше з 26 лютого, мала [нести] відповідальність Росія.
Це ті переслідування Автомайдану, хлопців і дівчат, які поїхали до Криму для того, аби якимось чином допомогти кримській громаді. Це і насильницькі зникнення, переслідування журналістів, ваших колег, їх була просто маса навесні 2014 року і після того. ЄСПЛ визнав уряд Росії відповідальним за адміністративну практику цих системних порушень прав людини на території АРК і міста Севастополя. Це остаточне рішення ЄСПЛ, переглядатися воно вже не буде.
Серед порушень, які судом були встановлені, що дуже важливо, — незаконне поширення російського законодавства. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, країна-окупант не має права запроваджувати своє законодавство на окупованій території. Це питання примусової паспортизації громадян — ЄСПЛ визнав це порушенням.
Заборона мирних зібрань, адже на території півострова не можна проводити мирні зібрання, а якщо люди і намагаються щось зробити, до них застосовується або адміністративне, або кримінальне законодавство РФ. Це закриття українських і кримськотатарських медіа, неможливість функціонування української та кримськотатарської мов як мов викладання та навчання.
Переслідування релігійних лідерів, діячів, які не належали до керівної РПЦ. Конфіскація майна, яке ми бачили на прикладі ПЦУ. Раніше її називали [УПЦ] Київського патріархату, а після набуття Томосу — Православна церква України, яка діяла ще деякий час на території півострова, а зараз фактично припинила свою діяльність там.
Експропріація майна — ми бачили це, починаючи з 2014 року, як націоналізація українського державного майна, так і націоналізація або відчуження від справжнього власника цього майна. Чи заборона володіння майном на території півострова, бо Росія та [диктатор Володимир] Путін видали цей наказ 2020 року, 2021 року він уже повністю запрацював. Крим фактично вважають прикордонною територією, іноземці не мають права володіти майном на території півострова.
І безліч інших прав людини [була порушена Росією]. Політичні переслідування, велика кількість політичних в’язнів, щонайменше 218, про яких ми говоримо. Це дуже важливо, що міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за цю політику масштабних і системних порушень різних прав.
— Що робити, якщо Росія не реагує на рішення міжнародних інстанцій, вийшла і не визнає рішень ЄСПЛ? Якими мають бути наступні кроки з боку цивілізованих країн?
— Чому рішення міжнародних судів є важливими? Тому що міжнародна судова інстанція визнає РФ (незважаючи на те, що вона бреше на міжнародних майданчиках) правоту за українською державою.
Росія через якісь свої маріонеткові, агентурні мережі по всьому світу намагається показати, що «ми не переслідуємо кримських татар», а переслідуємо буцімто «екстремістів і терористів». Меджліс — це буцімто не просто представницький орган, він не представляє кримських татар, а є «екстремістською організацією». «На території півострова ми побудували соборну мечеть», а поряд із цим вони порушують права релігійних громад і діячів, забороняючи проводити свій релігійний культ. І цього дуже багато.
Для нас [важливі] будь-які рішення, а особливо таке унікальне. Повторюся: це унікальне рішення.
Я згадувала про поширення російського законодавства на тимчасово окупованій території і зміна громадянства. У цій частині ЄСПЛ прийняв таке рішення вперше у своїй практиці.
Чим більше буде таких рішень на міжнародному рівні, [тим краще], — чи це Міжнародний суд ООН, чи Міжнародний кримінальний суд, або ЄСПЛ. Незважаючи на те, що РФ може не визнавати рішень цих судів, але чомусь вони дуже активно змагаються в тих судах, це дуже показово. Це означає, що для них це важливо, бо вони розуміють, наскільки такі рішення впливають на міжнародну адженду. І навіть на ті держави, які можуть не дуже активно підтримувати Україну і, можливо, навіть прихильніше ставитися до РФ, бо активна пропаганда з їхнього боку теж іде.
Незважаючи на те, що це європейський суд, але все ж на такі рішення звертають увагу наші партнери з країн Глобального Півдня, які формують свої політики не лише через те, що вони мають якісь тісні економічні зв’язки з РФ, а тому, що там тотальна масова пропаганда того, що вони «нічого не порушують», буцімто «захищають» і навіть говорять, що «захищають кримських татар».
— Кримчани якось помітили це рішення, воно обговорювалося? Чи там повне замовчування? Як це відобразилося на інформаційному полі окупаційної влади та місцевого населення?
— Ви ж знаєте, що окупаційна влада намагається будь-що, що їй невигідно, максимально замовчувати або просто перевертати наративи. Тому я думаю, що вони показуватимуть, що це фейкові рішення, що це все брехня. Вони просто намагатимуться якимось чином дискредитувати це рішення в очах людей.
Але чому ще важливе це рішення? Тому що його, дійсно, чекали сотні й тисячі людей, права яких були порушені на території півострова. Там є низка індивідуальних рішень у справах, які були подані до ЄСПЛ. По деяких із них були винесені рішення, але більшість із них не розглядалася до розгляду цієї міждержавної скарги. Тому це ще дасть нове коло для розгляду індивідуальних скарг від наших громадян проти РФ.
Однозначно, це сатисфакція для тих людей, права яких були порушені на території півострова. Тих людей, які були засуджені окупаційними адміністраціями, переведені на територію РФ для відбування покарань. Це дуже конкретне рішення, з перерахунком імен. Були дуже важливі свідчення, які давали колеги, яких я особисто знаю, які бачили, як починалась окупація, стали жертвами цієї окупаційної машини.
— Тобто перше: якщо держава порушила, то вона має цій людині або людям виплатити певну компенсацію, яку розглядає та встановлює суд. І друга частина — держава має ухвалити якісь зміни до свого законодавства, аби в майбутньому подібних порушень не траплялося. Це надія, що колись, коли компенсації будуть присуджені цим людям, потенційно можна буде стягнути їх із РФ? Я правильно розумію логіку?
— Абсолютно, безперечно. РФ із осені (здається, З жовтня) 2022 року перестала бути частиною Ради Європи, фактично вийшла з ЄСПЛ. Але щодо всіх порушень, які відбувалися до осені 2022 року, і тих позовів, які були подані проти держави РФ, вони мають виконувати рішення. Як вони їх виконуватимуть — це вже інше питання, але точно мають виконати.
— Кілька днів тому щось прилетіло біля Севастополя від російської ракети ППО, навіть загинуло кілька людей. Говорили: а чому не було сигналу повітряної тривоги? Була навіть інформація, що російська окупаційна адміністрація зараз намагається не вмикати повітряну тривогу, аби не дратувати відпочивальників. Що ми можемо розуміти про це? Чи є якісь наслідки, можливо, щось уже змінилося після цієї севастопольської події?
— Низка тез, які дуже важливо озвучити. Перше, що Крим — це військова база, ми всі це розуміємо. Але, незважаючи на те, що це територія, наближена до зони бойових дій, де відбуваються постійні системні прильоти по військовій інфраструктурі країни-агресора, вони продовжують пропагувати відпочинок на території півострова. І це злочинно щодо громадян, які проживають у Криму, або навіть до російських громадян, які прекрасно розуміють, які наслідки можуть бути. Але їх шляхом якихось стимулюючих низьких цін закликають їхати до Криму, чого не треба було би робити.
Але для російської пропаганди це важливо — до Криму, бачте, буцімто відпочивальники їдуть.
Сама окупаційна адміністрація, зокрема Севастополя, постійно говорить, що «наша ППО майже всесильна, все перехоплює - будь-які дрони, системи». Говорили про те, що ППО в Севастополі працює. І в той же день чомусь буцімто перехоплення не відбулось і тривога не спрацювала.
Загалом до цього інциденту дуже багато питань: чому не працювала повітряна тривога; чому «всесильна ППО» не перехопила; чому на території, яка дуже наближена до аеродрому Бельбек, пляж знаходиться у п’яти кілометрах від Бельбека, були відпочивальники; чому ця територія не закрита?
Таке відчуття, якщо підсумувати це все, що окупаційними адміністраціями таке було вчинено навмисно як провокація для того, аби потім публічно на всіх можливих майданчиках говорити, буцімто Україна винна в загибелі цивільного населення.
По-перше, це потрібно ще довести. На жаль, доступу до правдивої інформації у Криму ми не матимемо, але, думаю, наші міжнародні партнери шляхом супутникових знімків та іншої перехопленої інформації зможуть знати це достеменніше.
— Напередодні була пожежа на мисі Чауда, причому на позиції військового полігону. Це публікує моніторингова група Кримський вітер. Публікують навіть супутникові знімки. Це мис, із якого постійно запускаються шахеди по Україні. Чи такі речі потрапляють у кримські пабліки, у взагалі кримську публічну сферу?
— Безперечно, але вони дуже швидко затираються. Окупаційні адміністрації намагаються замовчувати ці факти. Але з усієї інформації, яку ми знаємо, — як публічної, так і непублічної, — безліч військових об'єктів є або пошкодженими, або знищеними.
В той же день (це публічна інформація) ввечері були вибухи на російському військовому об'єкті в селі Вітине. Там розташований 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс — це центр дальнього космічного зв’язку, який входить до Повітряно-космічних сил РФ. Тоді, до речі, повітряна тривога спрацювала.
