Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко у Facebook.

«Це розгромне рішення ЄСПЛ для агресора! Кілька хвилин тому ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі в ЄСПЛ „Україна проти Росії (щодо Криму)“», — написала вона.

Також ЄСПЛ підтвердив, що уряд РФ є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів — осіб, які переслідувалися та досі переслідуються Росією за їхню проукраїнську позицію та дії, як на тимчасово окупованих російськими військами територіях України, так і на території самої РФ.

ЄСПЛ одноголосно встановив, що Україна довела існування з боку Росії адміністративної практики:

• Зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку за статтею 2 Європейської конвенції з прав людини (далі Конвенції);
• Жорстокого поводження та незаконних затримань за статтями 3 та 5 Конвенції;
• Незаконного поширення російського законодавства, в результаті чого суди в Криму не можуть вважати такими, що встановлені відповідно до закону, за статтею 6;
• Примусової зміни українського громадянства на російське за статтею 8 Конвенції;
• Систематичних масових обшуків в порушення статті 8;
• Примусове переміщення на територію РФ засуджених в порушення статті 8;
• Нападів та переслідування релігійних лідерів, які не належали до РПЦ, обшуків та конфіскації майна у цьому зв’язку в порушення статті 9;
• Закриття неросійських медіа, у тому числі українських та кримськотатарських телестанцій, постійні переслідування та напади на журналістів в порушення статті 10;
• Заборона мирних зібрань та протестів та напади й переслідування їх організаторів в порушення статті 11 Конвенції;
• Експропріація приватного майна в порушення статті 1 Першого протоколу;
• Закриття українських та кримськотатарських класів всупереч статті 2 Першого протоколу;
• Порушення права на свободу на пересування між окупованою територією Криму та материковою частиною України;
• Дискримінація кримських татар;
• Порушення прав політичних в’язнів, неможливості їх повернення в Україну та жорстокого поводження з ними у Криму та на території РФ.

Сокоренко наголосила, що це рішення є першим, в якому міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за політику масштабних та систематичних порушень різноманітних прав та свобод людини на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополь.

«Це рішення унікальне — ряд висновків та порушень за Конвенцією сьогодні ЄСПЛ визнав вперше в своїй практиці (застосування російського законодавства, незаконні суди, примусова зміна громадянства)», — підкреслила вона.

Уповноважена у справах ЄСПЛ додала, що рішення є важливим етапом та результатом на шляху до притягнення країни-агресора до міжнародно-правової відповідальності.

Міністр юстиції України Данис Малюська, коментуючи рішення ЄСПЛ, додав: «Притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини — це складний і довготривалий процес. Однак це завдання, яке має бути виконано, щоб досягнути справедливості для постраждалих та запобігти майбутнім порушенням прав людини».

А Соколенко нагадала, що саме справа про порушення Росією прав людини у Криму стала першим позовом України, з якого розпочалася історія міждержавних справ проти РФ в ЄСПЛ.

«Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець десятирічні розповіді Росії, що права людини в Криму не порушуються», — зазначила уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.

Позов України проти Росії щодо Криму: що відомо

Україна подала скаргу проти Росії до Європейського суду з прав людини у березні 2014 року, незабаром після окупації Криму. У цій скарзі Україна просила розглянути численні порушення в окупованому Криму Європейської конвенції з прав людини.

Читайте також:

ЄСПЛ розгляне позов України проти Росії щодо Криму. У чому суть позову і як відреагували в РФ

Позиція України полягала в тому, що саме Росія була відповідальною за дотримання прав людини в окупованому Криму, оскільки з 27 лютого 2014 року фактично контролювала його територію.

На підтримку обвинувачення проти РФ у цій справі були зібрані дані про розгортання армії РФ в Криму і докази порушень у сфері прав людини. Серед цих доказів — покази десятків свідків.

У серпні 2015 року було подано другий позов України проти РФ щодо Криму. У 2018 році ЄСПЛ об'єднав обидва позови в один і передав на розгляд до Великої палати ЄСПЛ. У цій палаті розглядаються значущі міжнародні позови й особливо важливі справи.

Позиваючись проти Росії, уряд України стверджував, що після захоплення Криму Росія фактично запровадила на півострові «адміністративну практику» постійних порушень прав людини. У позові України зазначалося, що ці порушення є частиною цілеспрямованої кампанії репресій.

Росія намагалася заперечувати юрисдикцію ЄСПЛ у розгляді позову України. РФ стверджувала, що позов України нібито має не правовий, а політичний характер, тому аналізувати надані докази порушення прав людини немає сенсу.

Читайте також:

Річниця депортації кримських татар. Як 81 рік тому з Криму за три дні примусово виселили цілий народ — головні факти

Однак 14 січня 2021 року ЄСПЛ оголосив, що частково приймає до розгляду позов України проти РФ щодо Криму. Суд встановив наявність достатніх доказів, що Росія здійснювала ефективний контроль над Кримом у період з 27 лютого до 18 березня 2014 року, коли Росія спробувала незаконно легалізувати військову окупацію українського Криму. 18 березня 2014-го у Москві було підписано юридично нікчемний «договір» про нібито прийняття Криму і Севастополя до складу Росії. Суд також погодився з тим, що Крим залишився під російською юрисдикцією після 18 березня 2014 року.

Водночас тоді ЄСПЛ відхилив розгляд скарг України на адміністративну практику вбивств і розстрілів у Криму; затримання іноземних журналістів в першій половині березня 2014 року; націоналізацію майна українських військових.

ЄСПЛ провів у цій справі два головних слухання: 11 вересня 2019 року та 13 грудня 2023 року. На першому суд розглянув питання про прийнятність справи до розгляду, тоді як на другому розглянув суть частини скарг, а також прийнятність і суть додаткових скарг, поданих пізніше, зокрема щодо політичних в’язнів.