Міноборони України називало затоплення крейсера Москва однією з десяти найбільших перемог України в перший рік вторгнення. А за оцінкою Forbes, це найдорожча одномоментна військова втрата Росії у війні проти України: вартість корабля на момент знищення складала близько 750 млн доларів. Знищення крейсера стало величезною перемогою української зброї і військового планування.

«Я можу підтвердити, що крейсер Москва був знищений за допомогою сил і засобів Військово-морських сил України від початку і до самого кінця: від виявлення і до його знищення», — розповів віцеадмірал Олексій Неїжпапа, командувач ВМС України, в інтерв'ю УП у січні 2024 року, незадовго до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії.

Через два роки після знищення крейсера Москва NV нагадує головні факти про цю подію, її значення, а також про подальші удари України по російському флоту в Чорному морі.

І Чорного моря мало: чому корабель був особливою гордістю ЧФ РФ

Російський крейсер збудували на суднобудівному заводі в українському Миколаєві: його спустили на воду в 1979 році, ввели в стрій в 1982-му. Спочатку він мав назву Слава, а нову назву успадкував після того, як у листопаді 1996 року був списаний попередній флагман ЧФ РФ — протикорабельний крейсер-вертольотоносець Москва.

Затоплений крейсер мав довжину 186,5 м, на ньому було до 16 крилатих ракет.

«Це була гордість Чорноморського флоту. Крейсер брав участь у всіх конфліктах пострадянського періоду: у війні з Грузією, з нього управляли всі сили флоту біля її узбережжя, він знаходився в Сирії і в районі інших конфліктів», — нагадував Олексій Неїжпапа.

Зокрема у війні в Сирії корабель своїми засобами ППО прикривав російську авіабазу Хмеймім. Вилітаючи звідти, російські бомбардувальники знищували міста по всій сирійській провінції Ідліб. Ця «бойова служба» флагмана ЧФ РФ завершилася у січні 2016 року. У 2018−2020 корабель пройшов тривалий і доровартісний ремонт та модернізацію.

Крейсер мав водотоннажність 11,5 тис. т і був здатний розвивати швидкість до 32 вузлів, а запас його ходу становив до восьми тисяч миль. Він фактично був військовою базою на воді і мав на озброєнні:

• артилерійську установку АК-130,
• шість зенітних артилерійських установок АК-630,
• вісім пускових установок протикорабельних крилатих ракет П-1000 Вулкан,
• вісім зенітних ракетних комплексів С-300Ф Форт,
• два ЗРК Оса-МА,
• два торпедних апарати калібру 533 мм,
• комплекс далекого радіолокаційного огляду, призначений для виявлення повітряних та надводних цілей МР-800 Флаг
  
• на палубі базувався вертоліт Ка-27.

Інфографіка: NV

«З військової точки зору крейсер цей призначений для океану, він не призначений для Чорного моря, воно для нього занадто мале. Тому що ті сили і засоби, які на ньому були встановлені, це в першу чергу крилаті ракети з дальністю 500 кілометрів», — підкреслював командувач ВМС Росії особливу іміджеву роль і значення російського крейсера. За його словами, відповідно до початкового задуму часів холодної війни такі кораблі закладалися для того, щоб знищувати американські авіаносці в океані.

Натомість у Чорному морі, окрім своїх ракетних та ППО спроможностей, крейсер Москва був ще й ідеальною базою для командного пункту. Він був обладнаний великими флагманськими каютами, ліфтом на сім поверхів від головного командного пункту до ходового мостика, басейном. Тобто корабель забезпечував дуже комфортні умови проживання особового складу, нагадував Неїжпапа.

Як ЗСУ вдалося влучити по крейсеру Москва

24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, саме екіпаж крейсера Москва висунув українським захисникам на острові Зміїний вимогу здатися. У радіопереговорах російські моряки називали себе «русским военным кораблем» і погрожували завдати по Зміїному «бомбовый удар». Відповідь українських прикордонників («Русский военный корабль, иди нах*й») стала одним із символів українського опору у цій війні.

Тож для українських захисників крейсер став не лише бажаною військовою, але й принциповою символічною ціллю.

13 квітня Військово-морські сили ЗСУ завдали удару по ракетному крейсеру Москва. Корабель був уражений двома крилатими протикорабельними ракетами Нептун з однойменного українського берегового протикорабельного комплексу (РК-360МЦ Нептун).

Вже значно пізніше історичний відеозапис моменту цього удару оприлюднив Юрій Бутусов:

Крейсер отримав серйозні пошкодження, а наступного дня, 14 квітня 2022 року затонув у Чорному морі. Спочатку інформації про те, наскільки серйозно пошкодили корабель, не мали навіть українські командири.

«Знаєте, за добу, а він майже добу тонув, мені зателефонували просто всі. „Потонув чи не потонув? Потонув чи не потонув?“. Я кажу: „Я не можу відслідковувати, я не знаходжуся поруч із ним“ — згадував Неїжпапа в інтерв'ю УП. — Ми знали, що він іще на плаву. Ми намагалися відслідкувати, але не мали повної інформації. Дещо було в пресі, у відкритих джерелах самої Росії, деяку інформацію ми отримали з радіоперехоплень. Але в першу чергу ми зрозуміли, що все ж таки є ураження, коли мені доповіли, що всі кораблі, які були поряд з крейсером, дуже швиденько почали рухатися до нього. А він сам, скажемо так, став в дрейф, тобто перестав рухатися. Тоді ми зрозуміли, що влучили».

На борту крейсера Москва могли перебувати до 500 осіб, точну кількість жертв Росія так і не озвучила, визнавши загиблими лише 17 осіб — нібито внаслідок «детонації боєкомплекту» і «пожежі» з подальшим затопленням через «шторм».

Інфографіка: NV

Пізніше американське видання The New Yorker стверджувало, що місцезнаходження російського крейсера Москва в момент удару допомогла уточнити розвідка США. Нібито на прохання України американці підтвердили попередню інформацію ЗСУ: що корабель перебуває у певному проміжку координат південніше Одеси. При цьому США не пропонували цю ціль, а у Вашингтоні дізналися про удар по Москві з новин, уточнював The New Yorker. У командуванні ВМС Україні не підтверджували й не спростовували жодну з озвучених на Заході версій. «Це чудово, що у всіх різні історії. Знаєте, я б так сказав: у кожного правда своя, а істина одна. Тому я не буду розповідати, як це відбувалося», — зауважив згодом Неїжпапа, додавши лише, що крейсер була знищено суто силами і засобами ВМС України.

Український ракетний комплекс Нептун, який відправив на дно флагман ЧФ РФ — один із найновіших зразків озброєння, які були розроблені та поставлені на озброєння ЗСУ вже після початку війни з Росією у 2014 році. Комплекс був розроблений конструкторським бюро Луч (Київ). Перші випробування його елементів відбулися в 2018 році, на озброєння був прийнятий в 2020 році. У ракетний комплекс входять чотири установки: мобільно-пускова установка УСПУ-360, транспортно-зарядна машина ТЗМ-360, транспортна машина ТМ-360 та пересувний командний пункт.

Крилата ракета Нептун (Р-360) — перша українська ракета, запуск якої можливий із різних типів носіїв: берегових комплексів, кораблів чи літаків. Вона має бойову частину масою 150 кг і здійснює політ на надмалих висотах (кілька метрів над рівнем моря). Загальна вага однієї ракети складає 870 кг, а максимальна дальність пострілу — до 280 км.

Інфографіка: NV

Чому затоплення Москви стало однією з найважливіших перемог України у війні з РФ

Затоплення Москви стало надзвичайно символічною перемогою України, хоча Росія досі намагається всіляко приховати або применшити справжні наслідки цієї події.

Це перше знищення корабля такого розміру в бою з 1982 року, коли британська субмарина HMS Conqueror потопила аргентинський крейсер Генерал Бельграно під час Фолклендської війни. Це також найбільша втрата російського військового флоту з 1941 року, коли німецькі бомбардувальники знищили лінкор Марат.

Знищивши той самий «русский военный корабль», Військово-морські сили ЗСУ також забезпечили стратегічно важливий успіх, який мав величезне значення на подальший хід війни, підкреслив у першу річницю затоплення Москви Олексій Резніков, тодішній міністр оборони України. Він навів низку важливих наслідки затоплення крейсера:

• по-перше, «успішне використання українських ракет на таку відстань переконало партнерів, що немає сенсу зволікати з передачею ракет Harpoon»;
• по-друге, «як тільки були отримані ракети Harpoon, команда віцеадмірала Олексія Неїжпапи успішно застосувала і їх», що призвело до втечі російських окупантів з острова Зміїний, яку вони назвали «жестом доброї волі», нагадав Резніков;
• по-третє, звільнення Зміїного дозволило відкрити «зерновий коридор»: світ отримав українську продукцію, Україна отримала ресурси для оборони. «Якщо б не було знищено Москву, досягти цього результату було б неможливо», — зауважив Резніков;
• нарешті, у бойових умовах було доведено, що українська зброя здатна впоратися з найскладнішими завданнями і захищати Україну на рівні з найкращими розробками партнерів.
  

За його словами, день затоплення Москви був останнім днем домінування російського флоту в Чорному морі, який після того «був змушений ховатися на південь і схід від Криму». «Кремлівські мрії про десант на Одесу залишилися в минулому, — підкреслив Резніков. — Головний висновок з цієї історії - це наша країна і нам вирішувати, як її захищати. Навіть, якщо хтось досі дбає про «обличчя Кремля».

«Без перебільшень приголомшливим успіхом» знищення Москви назвали і в Головному управлінні Міноборони України. Там нагадали, що саме ця подія значною мірою допомогла Силам безпеки і оборони України:

• звільнити острів Зміїний;
• змусити росіян розблокувати судноплавні торгові шляхи;
• знизити рівень загроз з акваторії Чорного моря;
• завдати удару по морально-психологічному стану ворога;
• запевнити росіян, що деокупація Криму — неминуча.

Ще навесні 2022 року Україна надала затонулому крейсеру статус об'єкта підводної культурної спадщини № 2064.

То був лише початок: як Україна продовджує нищити російський флот

Крейсер Москва був однією з перших, але далеко не останньою втратою російського флоту у війні проти України. Вже тоді завдяки знищенню флагмана ЧФ РФ Україні вдалося перетворити південно-західну частину Чорного моря у небезпечне місце для російських кораблів.

За більше ніж два роки війни Україна дати справжній бій військовим кораблям РФ у Чорному та Азовському морях, дедалі більше витісняючи їх.

Інфографіка: NV

Станом на квітень 2024 року Сили оборони України знищили або пошкодили вже близько 30 російських кораблів.

Серед затоплених або безповоротно знищених:

• патрульний корабель Сергей Котов: затонув біля Керчі після атаки кількома морськими дронами 5 березня 2024;
• великий десантний корабель Цезарь Куников — 14 лютого 2024, уражено і затоплено завдяки ударам українських морських дронів Magura неподалік Алупки;
  
• ракетний катер Ивановец: знищений ударами дронів Magura у ніч проти 1 лютого 2024 на рейді озера Донузлав у Криму;
  
• сторожовий корабель типу Тарантул — затонув після підбиття морськими дронами в акваторії Севастополя 29−30 грудня 2023;
• великий десантний корабель Новочеркасск: пішов на дно після влучання крилатих ракет 26 грудня 2023 року у порту окупованої Феодосії;
  
• два десантних катери проєктів Серна та Акула: затонули після удару морських дронів біля селища Чорноморське на Тарханкутському півострові 10 листопада 2023;
• корвет Аскольд: знищений 4 листопада 2023 року внаслідок удару авіаційними ракетами SCALP по суднобудівному заводу у Керчі;
  
• субмарина Ростов-на Дону: перший знищений Україною підводний човен, був критично пошкоджений у ніч проти 13 вересня 2023 внаслідок ударів по Севастопольському морському заводу, ймовірно завданих ракетами Storm Shadow;
• великий десантний корабель Минск 13 вересня 2023 року став другим судном, яке уразив нищівний удар Storm Shadow у сухому доку судноремонтного заводу в Севастополі;
  
• буксир Василий Бех: уражений і затоплений 17 червня 2022 року, коли судно транспортувало на острів Зміїний боєприпаси, озброєння та особовий склад; Україна вдарила по кораблю протикорабельними ракетами Harpoon;
• десантний катер проєкту Серна: знищений за допомогою ударного безпілотника Bayraktar TB2 7 травня 2022 року причалу на захопленому росіянами острові Зміїний у Чорному морі;
  
• крейсер Москва: 13 квітня 2022 року флагман Чорноморського флоту РФ — був затоплений влучним ударом українських ракет Нептун у Чорному морі;
  
• великий десантний корабель Саратов: 24 березня 2022 року знищений в тимчасово окупованому порту Бердянська.

Серед пошкоджених:

• патрульний катер проєкту Раптор — 21 березня 2022
• два патрульні катери проєкту Раптор — 2 травня 2022
• три патрульні катери проєкту Раптор — 8 травня 2022
• судно забезпечення Всеволод Бобров — 12 травня 2022
• тральщик Иван Голубец — 29 жовтня 2022
• фрегат класу Адмирал Григорович — 29 жовтня 2022
• фрегат Адмирал Макаров — 29 жовтня 2022
• великий десантний корабель Оленегорский горняк — 4 серпня 2023
• танкер Сиг — 5 серпня 2023
• патрульний корабель Павел Державин — 11 жовтня 2023
• малий ракетний корабель проєкту Буян-М — 13 жовтня 2023
• великі десантні кораблі Ямал та Азов — 24 березня 2024
• розвідувальний корабель Иван Хурс — 24 березня 2024
  
• десантний корабель Константин Ольшанский, який РФ вкрала в України у 2014 році - 24 березня 2024

В операціях зі знищення російського флоту Україна встановила низку історичних військових рекордів. Серед них — перше в історії застосування крилатих ракет для ураження підводного човна на суходолі (субмарина Ростов-на-Дону); перший затоплений флагман флоту у світі за 40 років (крейсер Москва); перше знищення ворожого ракетного корабля ще до його введення в стрій флоту (корвет Аскольд).