Морський шпигун і два десантних гіганти. Як РФ використовувала кораблі Ямал, Азов та Иван Хурс, які Україні вдалося підбити одночасно
Внаслідок удару України по кораблях та інфраструктурі Чорноморського флоту Росії в ніч на 24 березня ймовірних пошкоджень зазнали великі десантні кораблі Ямал та Азов і розвідувальний корабель Иван Хурс.
NV нагадує, що відомо про ці кораблі, їхню роль у війні проти України та завдані їм пошкодження.
Великі десантні кораблі Ямал та Азов
Обидва цих великих десантних кораблі належать до проєкту 775 (клас Ropucha). Раніше Україна уразила вже чотири таких ВДК саме цього типу:
- Цезарь Куников (знищений дронами Magura 14 лютого 2024 року неподалік від Алупки)
- Новочеркасск (затоплений ударом крилатих ракет 26 грудня 2023 року у Феодосії)
- Минск (критично пошкоджений ударом ракет Storm Shadow 13 вересня 2023 в сухому доку судноремонтного заводу в Севастополі)
- Оленегорский горняк (пошкоджений 4 серпня 2023 в Новоросійську після удару морських дронів).
За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, Росія наразі має у Чорному морі лише п’ять десантних кораблів, і лише три з них залишаться боєздатними, якщо український удар завдав серйозної шкоди Ямалу та Азову.
Кораблі проєкту 775 — це серія великих десантних кораблів, які Радянський Союз будував для свого флоту в Польщі на верфі в Гданську.
Такі кораблі призначені для висадки морського десанту на необладнане узбережжя, перекидання морем військ і вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки, включно з танками та вивантажувати їх прямо на береговий плацдарм під час десантної операції.
Технічні характеристики великих десантних кораблів проєкту 775, до яких належать Ямал та Азов:
- Водотоннажність — 4080 тонн
- Довжина — 112,5 метра
- Ширина — 15 метрів
- Осадка — 3,7 метра
- Швидкість — 18 вузлів
- Дальність плавання — 6000 миль при 12 вузлах
- Екіпаж — 87 осіб
- Двигуни: 2 дизельних, 2 гвинти
- Озброєння: дві здвоєні 57 мм артилерійські установки АК-725, дві пускові установки реактивної системи залпового вогню Град-М, 44 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу Стріла-2.
На борту можуть розташовуватися до 500 тонн техніки та вантажів та 225 десантників.
Великі десантні кораблі класу Ropucha будувалися з середини 1970-х років до початку 1990-х, загалом у Польщі було побудовано 28 таких суден.
ВДК Ямал (прийнятий у склад флоту в 1988 році) був останнім з 13 кораблів оновленого проєкту 775/II, які відрізнялися від початкового проєкту іншими системами РЛС. Назву Ямал йому надали в 2002 році, коли «шефство» над цим кораблем Росія доручила адміністрації Ямало-Ненецького автономного округу Росії.
У 2008 році ВДК Ямал разом зі своїм «побратимом», ВДК Саратов, брав участь у злочинній війні Росії проти Грузії. Обидва кораблі висадили російський десант у грузинському порту Поті задля знищення грузинського флоту і військових. Після завершення російського нападу на Грузію ці ВДК ще деякий час залишалися «на бойовому чергуванні» біля берегів Грузії.
Також Ямал брав участь у численних «навчаннях» за участю РФ. Крім того, за інформацією InformNapalm, великий десантний корабель в 2014 році Ямал долучився до операції з анексії Криму. Після цього судно багато років провело в ремонті, у стрій Чорноморського флоту корабель повернувся лише в середині 2023 року.
ВДК Азов (прийнятий до складу ЧФ РФ в 1990 році) був першим з трьох побудованих кораблів модернізованого проєкту 775 М (вони ж775/III), якими і було завершено цю серію. Ці найновіші з суден Ropucha відрізнялися іншими артустановками (одною 76-мм АК-176 та двома 30-мм АК-630 замість двох 57-мм АК-572).
Цей великий десантний корабель певний час базувався в місті Азов Ростовської області РФ, брав участь у російських показових церемоніях хизування флотом. Наприклад, після анексії Криму в 2014 році ВДК Азов долучився до військово-морського параду в Севастополі. А ще через три роки цей корабель показово пройшов під аркою Керченського мосту з нагоди показового святкування росіянами 950-річчя міста Азов. Про те, що ВДК Азов стоїть на ремонті на 13-му судноремонтному заводі Чорноморського флоту у Севастополі, де він і був уражений 24 березня, Радіо Свобода повідомляла ще в квітні 2022 року, через декілька місяців після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Роль великих десантних кораблів проєкту 775 у війні проти України
У лютому 2022 року, за лічені тижні до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, РФ накопичила у Чорному морі найбільший десантний потенціал з початку 1990-х років — зокрема 12 великих десантних кораблів з трьох флотів. Під час війни проти України росіяни могли транспортувати цими кораблями як техніку та зброю, так і десантні війська. Ймовірно, їх планували використати для десантної операції в Одесі на початку вторгнення.
Портал The War Zone нагадував, що пізніше у війні проти України Росія активно використовувала великі десантні кораблі класу Ropucha для переміщення вантажів у Чорному морі, зокрема військових. Крім того, такі кораблі навіть використовували для переправлення комерційних транспортних засобів в окупований Росією Крим та з нього після того, як внаслідок ударів по Кримському мосту було пошкоджено сполучення з материковою частиною Росії.
Що відомо про ушкодження обох ВДК
- ВДК Ямал — критично уражений на 13-му судноремонтному заводі Чорноморського флоту в Севастополі, де був пришвартований. За оцінками воєнної розвідки України, характер пошкоджень ВДК Ямал «критичний»: пробоїна у верхній палубі зумовила крен на правий борт.
- ВДК Азов — точний характер ушкоджень невідомий і оцінюється
Розвідувальний корабель Иван Хурс
Про те, що внаслідок атаки Сил оборони України 24 березня був пошкоджений ще й розвідувальний корабель Иван Хурс, повідомив російський Telegram-канал Astra з посиланням на джерела. З його даними, в корабель Иван Хурс влучили дві ракети, однак про постраждалих чи пошкодження точно невідомо.
Пізніше таку ймовірність озвучив і речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі Радіо Свободи. «Є така підозра, що, скоріш за все, він (Иван Хурс — ред.) теж отримав пошкодження. Як тільки ми зберемо всю інформацію з різноманітних джерел і верифікуємо, тоді зможемо нею оперувати як фактом», — зауважив Плетенчук.
Плетенчук зазначив, що Иван Хурс належить до допоміжного флоту і не є бойовим кораблем.
Судно зв’язку Иван Хурс — це корабель проєкту 18280 (російські середні розвідувальні кораблі ближньої, дальньої морської та океанської зони). Иван Хурс — перший серійний і один з двох кораблів цього проєкту 18280. Він достатньо новий, був спущений на воду в 2017 році.
Корабель названий на честь начальника розвідувального управління Головного штабу ВМФ СРСР у 1979—1987 роках, віцеадмірала Івана Хурса.
До завдань корабля входить забезпечення зв’язку та управління флотом, ведення радіорозвідки та радіоелектронної боротьби, стеження за компонентами ворожих систем ПРО.
Основні характеристики корабля Иван Хурс:
- Водотоннажність (повна) — 4000 тонн
- Швидкість ходу — 16 вузлів
- Максимальна швидкість — 20 вузлів
- Максимальна дальність плавання — 8000 миль
- Екіпаж — 131 людина
Російські розробники сподівалися, що завдяки своїм навігаційним РЛС, системам зв’язку та радіорозвідки кораблі типу Иван Хурс гіпотетично могли стати координаторами дій для цілої ескадри або корабельної ударної групи у взаємодії з авіацією і сухопутною армією.
Однак у Чорному морі Иван Хурс опинився позапланово: Росія замінила ним середній розвідувальний корабель Лиман, який затонув у 2017 році в Чорному морі, зіткнувшись із судном Youzarsif H.
Иван Хурс у війні проти України
У травні 2023 року корабель Иван Хурс вже було пошкоджено вперше внаслідок удару українських морських дронів, які атакували його на північний схід від протоки Босфор. Однак Міноборони РФ тоді традиційно стверджувало, що корабель не постраждав — попри запис одного з морських дронів, на якому видно, як він влучає у лівий бік судна.
Тоді експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук в інтерв'ю Radio NV нагадав, що унікальність цього корабля — у кількості одиниць. «Кораблів цього проєкту побудовано лише два», — підкреслював Паламарчук.
Він також пояснював, що розвідувальний корабель — це допоміжне судно. «Тобто на ньому не встановлене озброєння, але, умовно кажучи, вся його маса віддана на різні сенсори, датчики і системи зв’язку, які дозволяють вести за допомогою цього корабля розвідку у різних діапазонах. Зокрема, радіорозвідку, перехоплення комунікацій тощо», — розповів NV Паламарчук.
Тоді він підкреслював, що цей корабель міг шпигувати за діями сил НАТО у Чорному морі і був «досить потужним засобом розвідки», оскільки міг збирати багато інформації.
За словами Паламарчука, для Чорноморського флоту втрата такого корабля означала б «суттєве послаблення розвідувальних спроможностей». «Звісно, в нього [ЧФ РФ] залишається така опція як літаки-розвідувальники, але зі зрозумілих причин, обладнання, яке можна розмістити на кораблі і яке буде важити чотири тисячі тонн, та обладнання, яке можна розмістити на літаку, — це трошки різні набори обладнання», — наголосив фахівець.
