Проблемне «возз'єднання». Чому Москва з розмахом святкувала ювілеї Переяславської ради і що насправді трапилось в Переяславі 370 років тому
18 січня 1654 року гетьман Богдан Хмельницький прийняв у Переяславі московське посольство на чолі з боярином Бутурліним. Українці тоді вийшли зі складу Речі Посполитої, і їхній очільник шукав союзників у боротьбі з коронним військом.
Цей незначний епізод історії України російська пропаганда завжди подавала як основний у підкоренні українців, називаючи цей процес возз'єднанням двох «братніх» народів.
300-річний ювілей так званої Переяславської ради святкувався найгучніше. Попри те, що сама подія відбулася 18 січня 1654 року, основні обходини перенесли на травень — аби по-теплу можна було забезпечити масовість урочистостей.
Чому Хмельницький пішов до Москви?
Ще в жовтні 1952-го до Кремля надійшла урядова записка з Києва. У ній Леонід Мельников, перший секретар ЦК КП (б) України, звертався до очільника СРСР Йосипа Сталіна: «У січні 1954 р. виповнюється 300 років із дня возз'єднання України з Росією. Просимо Вас, товаришу Сталін, дозволити нам широко відзначити цю найважливішу дату в історії українського народу».
З Москви відповіли не зразу. Сталін прохолодно ставився до України, яка була окупована німцями під час Другої світової війни. У березні 1953-го вождя не стало, і в Кремлі запанувала невизначеність — вищі партійні бонзи почали битися за місце керівника Союзу.
Однак у серпні 1953-го протокольна служба Центрального комітету Компартії Радянського Союзу (ЦК КПРС) — органу, який фактично керував країною, — зареєструвала записку. У ній заввідділом пропаганди Володимир Кружков підкреслював: «Із метою подальшого зміцнення дружби між російським і українським народами вважаємо доцільним відзначити цю знаменну дату».
