NV зібрав найбільш резонансні ініціативи, що мають шанс перетворитися на закони.

Демобілізація через 18 місяців

Що пропонують

Законопроєкт 9142, поданий нардепом від Європейської солідарності Олексієм Гончаренком, передбачає можливість звільнення у запас військовослужбовців, які у воєнний час відслужили півтора року після призову по мобілізації.

Також на цих людей поширюватиметься відстрочка повторної мобілізації на п’ять років.

Демобілізація через 18 місяців є добровільною, тобто кожен боєць має право продовжити службу, наголошує Гончаренко.

Стадія розгляду

29 березня законопроєкт 9142 про уточнення строків військової служби за призовом по мобілізації подано на ознайомлення профільному комітету Верховної Ради — з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Контекст

Чинне законодавство передбачає, що демобілізацію має оголосити президент після завершення дії воєнного стану (нині його подовжено до 20 травня).

Читайте також:

«Перепочинок для людей зі сталі». Що пропонує законопроєкт Гончаренка про демобілізацію і яку реакцію він викликав

Утім, війна вочевидь затягується. Ті, хто був мобілізований у перші дні вторгнення, у війську вже понад рік, їхнє майбутнє невизначене. Навіть у добровольців накопичується втома, вони потерпають від розлучення із сім'ями.

Мінусом ідеї Гончаренка є те, що швидко підготувати людей, котрі прийдуть на зміну демобілізованим, надзвичайно складно, отже, ставиться під загрозу боєздатність війська.

У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський відхилив схожу пропозицію, що містилася у петиції на його адресу.

Реформи ВЛК

Що пропонують

Система роботи військово-лікарських комісій потребує змін, вважає група народних депутатів, яка підготувала законопроєкт 9154.

Ним передбачені зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Зокрема, йдеться про збільшення кількості установ, при яких можна створити ВЛК. Раніше до переліку входили територіальні центри комплектування (військкомати) та медичні заклади сектору безпеки і оборони. Нині його хочуть розширити за рахунок державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Крім того, документ передбачає максимальну цифровізацію процесів роботи військово-лікарських комісій.

Стадія розгляду

29 березня законопроєкт подано на ознайомлення профільному комітету Верховної Ради — з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Контекст

За рік війни стало очевидним, що відповідні установи не можуть впоратися з напливом військовозобовязаних, яких направляють для проходження медкомісій, та поранених з фронту.

Військовослужбовець Мирослав Откович 27 січня розповів у Facebook про бюрократію та ганебне ставлення у львівській лікарні, де поранені бійці змушені стояти в довгій черзі по довідку, без якої не надають відпустки для реабілітації. Він повідомив, що був 502-м у черзі на отримання документа, а інший військовий сказав йому, що приходить туди 21 день поспіль.

Офіс омбудсмена визнав, що таке становище порушує права українських військових.

Після цього віцепрем'єр Михайло Федоров повідомив, що в Україні планують реформувати військово-лікарські комісії — запровадити електронний документообіг та автоматизувати процеси, щоб військовослужбовці після поранень не стояли в багатогодинних чергах.

Міністр оборони Олексій Резніков та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко також гарантували, що систему ВЛК реформують, знявши бюрократичні та корупційні ризики.

Повістки через месенджери

Що пропонують

Надсилання повісток за допомогою сучасних цифрових технологій може стати одним із варіантів інформування військовозобов'язаних українців про те, що їм потрібно з’явитися до територіального центру комплектування.

Читайте також:

Ганна Маляр

Як читати заголовки під час війни і не лякатись?

Нардеп, член комітету Верховної Ради з питань національної оборони, безпеки та розвідки, представник президента у парламенті Федір Веніславський пояснив, що питання стало актуальним через велику кількість внутрішньо переміщених осіб у країні. Терцентри зіткнулися з проблемою пошуку військовозобов'язаних, котрі перебувають не за місцем реєстрації і не стали на військовий облік у пункті фактичного проживання.

Ще до початку повномасштабного вторгнення база мобільних номерів чоловіків призовного віку була «майже повністю» сформована, і «технічні можливості упевнитись, що повістку було доставлено онлайн, є», сказав Веніславський в ефірі телемарафону 29 березня.

Стадія розгляду

У Верховній Раді триває обговорення, говорити про проєкт закону передчасно, наголосив Веніславський.

Контекст

Розмови про намір удосконалити процедуру мобілізації тривають від початку вторгнення.

Читайте також:

Про повістки в месенджерах. Секретар комітету нацбезпеки ВР — про те, які зміни чекають систему мобілізації

Законодавство передбачає, що повістки з вимогою прийти до ТЦК для уточнення даних та мобілізаційний припис вручають людині особисто. Це суттєво ускладнює роботу військкомів через недосконалі бази даних, брак ресурсів та масову внутрішню міграцію населення.

Однією з ідей було поширення повісток через додаток Дія. Зокрема, військовий комісар Харківського обласного територіального центру комплектування Володимир Арап заявив, що реєстр Оберіг з всеукраїнською базою чоловіків від 18 до 60 років скоро може бути переданий до Дії, а отже все йде до цифрових повісток.

Утім, у Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що в додатку повісток не буде.

База даних ухилянтів

Що пропонують

Все той же Федір Веніславський анонсував створення реєстру осіб, які умисно ухиляються від призову за мобілізацією.

Ідея виглядає так: якщо військовозобовʼязаний на вимогу не прийшов до територіального центру комплектування двічі поспіль, то ТЦК матиме право оприлюднити його особисті дані — імʼя, прізвище та інші ідентифікаційні ознаки. Якщо ж він виконає своє зобов’язання, то інформацію з реєстру вилучать.

За словами нардепа, оприлюднення особистих даних може виконувати функцію суспільного тиску на чоловіка, який ухиляється від прибуття до ТЦК. Тобто, про нього мають знати родичі й земляки. Колізія в тому, що слід не допустити порушення закону про захист персональних даних.

Стадія розгляду

Деталі законодавчої ініціативи ще доробляються, конкретний законопроєкт може бути готовий через місяць-два, повідомив Веніславський.

Контекст

Методи уникнення мобілізації (приміром, виїзду за кордон) для чоловіків призовного віку є гарячою темою дискусій у соцмережах та частиною інформаційно-психологічних операцій ворога. При цьому ще взимку у Збройних Силах запевняли, що ухилянти не є гострою проблемою на рівні держави.

«Ми рахували, загалом їх не так багато — менше 1% тих, хто притягнуті як до кримінальної відповідальності, так і до адміністративної. Це з числа тих, хто отримав повістки. Ті, хто не з’являються, не завжди виявляються ухилянтами. У них може бути для цього багато причин», — казав NV начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

Загострення ситуації на Донбасі, плани РФ мобілізувати ще 400 тисяч чоловіків та підготовка контрнаступу ЗСУ дали поштовх чуткам про посилення мобілізаційних заходів в Україні навесні. Однак у Міноборони кажуть, що жодних хвиль мобілізації не існує, а процес іде за планом.