Про це йдеться в сюжеті Радіо НВ.

Загрози, від яких почувається незахищеною більшість

Респондентів питали, чи почуваються вони захищеними від різних загроз.

Понад 80% заявили, що почувають себе незахищеними від пограбувань, троє з чотирьох - від воєнної агресії і майже стільки ж - від замаху на життя.

Від мін, боєприпасів, що не розірвалися та від терористичних актів почуваються незахищеними приблизно 70%. Також понад 80% респондентів думають, що вони не захищені від хуліганських дій.

Понад 80% заявили, що почувають себе незахищеними від пограбувань, троє з чотирьох - від воєнної агресії і майже стільки ж - від замаху на життя

Трохи менше відчувають загрозу від епідеміологічних захворювань, від великих стихійних лих та від техногенних катастроф.

Респондентам пропонувалося оцінити за п'ятибальною шкалою, наскільки гарантована безпека у їхніх населених пунктах. Надання адмінпослуг населенню і рівень гарантування безпеки респонденти оцінили найвище. Далі йде патріотичне виховання, захист від надзвичайних ситуацій і надання допомоги переселенцям. Територіальна самооборона, забезпечення правопорядку, безпека на дорогах та протидія злочинності отримали найнижчі оцінки.

Опитування проводилося цього року з 5 по 8 жовтня у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донбасу. Було опитано понад 2 тисячі респондентів. Теоретична похибка вибірки становить приблизно 2%.

Недовіра до всіх і всього

У коментарі радіо НВ заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко розповів, що більше половини українців розраховують тільки на власні сили у разі надзвичайної ситуації. Респондентів питали, на чию допомогу вони розраховують, коли раптово опиняються у небезпечних умовах.

"Згідно з нашими даними, 51% відповіли, що вони, в основному, розраховують лише на власні сили, 43% сподіваються на допомогу сусідів та родичів, 39% сподіваються на допомогу з боку територіальних підрозділів центральних органів державної влади, 11% сподіваються на добровільні об'єднання громадян і 6% не визначилися", - повідомив соціолог.

51% респондентів відповіли, що в небезпечних умовах, в основному, розраховують лише на власні сили

Коли суспільство відчуває себе незахищеним, ним легше маніпулювати, сказала у коментарі Радіо НВ доцент кафедри психології та педагогіки Таврійського національного університету Тетяна Белавіна. Крім того, у такій ситуації люди самі створюють панічні настрої. Але це лише один бік.

"Інша сторона цього - вони стають більш критичними, але це не має спільного, на жаль, із критичним мисленням, критичним сприйняттям, а це, швидше, критицизм заради критицизму. Тобто, це недовіра до всіх і всього, неприйняття всього і всіх, нових віянь, нових реформ, нових лідерів, старих лідерів, попередніх лідерів. Категоричне неприйняття як спосіб захисту від цього маніпулюючого впливу, загальної негативної інформації", - пояснює Белавіна.

Під час опитування, яке провели фахівці соціологічної служби Центру Разумкова, респондентів питали, чи готові вони брати участь в управлінні своїм населеним пунктом. Відповіли ствердно майже 30%, а половина опитаних до самоврядування не готова.