Захист Батьківщини, країни ― обов’язок кожного громадянина України ― це передбачено Конституцією. Основний закон України передбачає, що держава забезпечує законними методами організацію оборони країни і Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав людей чи повалення влади.

В Україні через повномасштабне вторгнення Росії з 24 лютого 2022 року діє загальна мобілізація та воєнний стан. Під час загальної мобілізації проводиться також мобілізація військовозобов'язаних до Сил Оборони для захисту країни. Мобілізація проводиться чоловіків та жінок, придатних до виконання службових обов’язків після того, як вони проходять військово-лікарську експертизу.

Для отримання точної інформації про військовозобов'язаних чоловіків, уряд сприяв внесенню змін в закони про мобілізацію та службу, а також в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відповідно, з 18 травня до 16 липня всі чоловіки від 18 до 60 років та жінки медичних спеціальностей, військовослужбовиці запасу мають уточнити дані в ТЦК, ЦНАПах або через застосунок Реєстр+.

Для того, щоб додатково уточнити дані в чоловіків, запросити проходити обстеження у військово-лікарській комісії, уповноважені особи можуть вручати повістки, відповідно до закону. Законодавство також передбачає підстави, коли чоловіки можуть не прийти у вказаний час за повісткою.

Коли не йти в ТЦК за повісткою ― список підстав за новими правилами

Пункт 3 статті 22 закону Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію передбачено підстави, за яких людина може не прийти за повісткою про виклик в ТЦК під час мобілізації. До них відносяться:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба;
• воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від вказаних у повістці дати і часу прибуття, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб. Надалі чоловік має прибути у строк, що не перевищує сім днів.

Довідки можна надати як доказ у суді, у разі звернення до нього ТЦК через неявку за повісткою.

Коли можна не йти в ТЦК ― на які повістки діють правила

Законодавство не виділяє окремі види повісток під час мобілізації, на які діють чи не діють правила, коли можна не йти в ТЦК. Таким чином, якщо є серйозні підстави, передбачені законом і підкріплені документально, в ТЦК можна не йти за такими повістками:

1. Про уточнення даних ― для того, щоб військовозобов'язаний прийшов у ТЦК із усіма обліковими документами та надав актуальну інформацію про себе, місце проживання та відстрочку, якщо вона є.

2. На проходження ВЛК ― надається після уточнення даних, якщо у людини немає підстав для відстрочки. На ВЛК перевіряють стан придатності до військової служби, і до початку необхідно зібрати свої медичні заключення та здати аналізи.

3. Мобілізаційне розпорядження ― видається головою ТЦК після того, як ВЛК визнає військовозобов'язаного придатним до військової служби.

Мобілізація ― відповідальність за порушення правил і ухилення

У разі порушення правил мобілізації та військового обліку або ухилення, законодавство передбачає адміністративну відповідальність або кримінальну відповідальність. Крім змін до правил мобілізації, зміни були внесені до КУПаП щодо адміністративної відповідальності за порушення правил мобілізації та військового обліку.

«До 18 липня, як і після 18 липня санкція встановлена в розмірі від 17 до 25 тисяч. Якщо вам видали виклик до ТЦК, ви не з’явились і, що важливо, не вмотивували поважними причинами вашу неявку… Поважні причини передбачені як законом, так і підзаконними актами. Це серед іншого хвороба, стихійне лихо, смерть близької людини тощо. Тоді на вас може бути накладений штраф у вигляді цієї суми від 17 до 25 тисяч і вас можуть позбавити права керувати транспортним засобом», ― пояснив Юрист із військового права LCF Law Group, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук в інтерв'ю Radio NV.

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210−1 КУПаП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення:

• стаття 210 передбачає, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період ― тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

• стаття 210−1 передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань ― від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань ― від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період ― тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань ― від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, положення статей 210 і 210−1 Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг персональних даних чоловіка шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.