Загалом у 2022 році на коронавірус перехворіють від 3 до 3,3 млн українців, за цей період хвороба забере життя від 65 тис. до 110 тис. українців, йдеться у річному прогнозі Українського центру охорони здоров’я. Тобто кількість померлих від початку пандемії в найгіршому випадку може збільшитися вдвічі: станом на 21 січня COVID-19 в Україні забрав життя 98,9 тис. людей.

Читайте також:

До початку нової хвилі COVID-19 в Україні бустерну дозу встигнуть зробити 300−400 тисяч людей — Кузін

НВ зібрав головне, що відомо про початок чергової хвилі коронавірусу та про те, яким може бути новий посилений карантин в Україні. Раніше Кабмін подовжив принцип адаптивного карантину до 31 березня 2022 року. «Поки в Україні рівень вакцинації не досягне 70% дорослого населення, ми маємо продовжувати дотримуватися встановлених карантинних обмежень», — попередив очільник Кабміну Денис Шмигаль в грудні минулого року. Нині цей рівень досяг 40% дорослого населення України.

Коли в Україні розпочнеться нова хвиля COVID-19 — і коли буде її пік?

Нова хвиля коронавірусу в Україні вже розпочалася і може сягнути піку найшвидшими темпами від початку пандемії: 12 січня про це заявили вчені Національної академії наук України, спираючись на динаміку кількості нових виявлень COVID-19 та позитивних ПЛР тестів.

21 січня кількість інфікованих за минулу добу в Україні перевищила 20 тисяч вперше за два місяці.

У своєму прогнозі на січень 2022 року аналітики НАН звертають увагу на те, що нині кількість позитивних тестів в Україні зросла майже на 40% відносно мінімуму останніх чисел грудня, водночас збільшуються обсяги тестування та позитивність тестів.

«Оскільки початок нової хвилі припав на святковий період, що традиційно призводить до аномалій у даних, то зараз важко оцінити та спрогнозувати реальну швидкість поширення епідемії», — відзначають вчені НАН. Однак додають: якщо врахувати дані про заразність штаму Омікрон та епідемічні тенденцій низки країн світу, «можна очікувати стрімкішого, ніж будь-коли раніше, зростання епідемічних показників».

Аналітики Українського центру охорони здоров’я (UHC) у своєму COVID-прогнозі на 2022 рік відзначають, що зимово-весняна хвиля коронавірусу в Україні є «передбачуваною і практично неминучою». «Ми вже мало що можемо зробити, щоби вплинути на неї». Експерти UHC також пояснюють, что ця хвиля розпочинається раніше, ніж минулого року, зокрема і через відсутність т. зв. «карантину зимових канікул» чи інших обмежень на новорічні свята і після них.

«Ми очікуємо, що […] пікові місяці припадуть на кінець лютого-березень 2022 року. У квітні та травні ситуація нормалізується, і влітку будемо спостерігати невеликий рівень захворюваності», — прогнозують аналітики Українського центру охорони здоров’я, наполягаючи, що головним завданням року для уряду стане підготовка до осінньої хвилі COVID-19. Варто врахувати, що аналітичний огляд UHC був складений ще наприкінці 2021 року — тобто без урахування перших ознак зростання захворюваності в Україні вже в січні 2022 року. Він також озвучує три прогнози осінньої хвилі коронавірусу:

• адаптація (нових випадків не стане менше, проте перебіг хвороби буде менш тяжкий та дещо знизиться летальність) — до 25 тис. смертей восени 2022 в Україні;
• стагнація (адаптації не відбудеться, проте більш серйозних штамів не з’явиться, а рівень вакцинації буде вже на тому рівні, щоби вплинути на госпіталізації та летальність) — до 41 тис. смертей за осінь 2022;
  
• загострення (найбільш небажаний перебіг подій, коли одна з мутацій призводить до появи більш агресивних штамів, що зумовлює збільшення кількості інфікованих та зростання летальності) — до 66 тис. смертей в Україні восени.
  

Що ж до зимово-весняної хвилі COVID-19, аналогічні до UHC прогнози дав нещодавно головний санлікар Ігор Кузін: за його словами, нова хвиля коронавірусу в Україні спалахне вже наприкінці січня та триватиме до квітня. «За нашими прогнозами черговий сплеск буде з кінця січня. У цей час буде більше Омікрона. Пік припаде на лютий із поступовим спаданням аж до квітня», — зазначив Кузін. Вочевидь, саме на піку захворюваності варто очікувати максимального посилення карантину в Україні та переходу більшості регіонів до червоної зони.

Тим часом Юрій Ганіченко, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки (KSE), 13 cічня також заявив, що помітне зростання захворюваності «розпочнеться вже в січні 2022 року» — хоча наразі важко визначити регіони, в яких саме почнеться спалах коронавірусу.

При цьому експерти KSE ще наприкінці 2021 року заявляли, що не очікують на вихід України в «зелену зону» епіднемічної небезпеки в першому кварталі 2022 року.

Яким може бути перший жорсткий карантин в 2022 році? Що заборонять?

В останні тижні 2021 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль декілька разів наголосив, що уряд більше не планує запроваджувати тотальних локдаунів. Усі подальші спалахи коронавірусу Кабмін сподіватиметься стримувати шляхом нарощення вакцинації та запровадження окремих обмежень, як це було під час останнього жорсткого карантину восени 2021 року, коли вся Україна опинилася в червоній зоні.

«Завдяки запуску доступної та безкоштовної вакцинації ми більше не плануємо вводити тотальні локдауни. Бізнес може працювати навіть у червоних зонах, якщо його працівники вакциновані на 100%», — зазначив Шмигаль 29 грудня 2021 року, пообіцявши достатнє забезпечення України вакцинами 2022-му.

Аналітики Українського центру охорони здоров’я (UHC) також вважають, що нових радикальних методів карантину в 2022 році очікувати не варто.

«Уряд вичерпав майже всі відомі на сьогодні інструменти боротьби з пандемією, тому навряд чи здивує нас радикально іншими підходами, ніж у 2021 році», — пишуть вони у своєму прогнозі розвитку пандемії для України на поточний рік.

Тож можна очікувати, що під час першої хвилі коронавірусу в 2022 році Кабмін дотримуватиметься попередніх принципів запровадження карантинних обмежень:

1. Перехід областей до червоної зони в разі наявності протягом трьох днів підряд двох або більше з таких ознак:

• завантаженість ліжок, забезпечених подачею медичного кисню у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, — понад 65%;
• кількість тестувань методом ПЛР та експрес-тестів на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 протягом останніх семи днів на 100 тис. населення — менше ніж 300;
• кількість госпіталізованих пацієнтів з підтвердженим та підозрілим випадком COVID-19 протягом останніх семи днів на 100 тис. населення — більше ніж 60;
• коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та експрес-тестів на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2) — більш як 20%;
• рівень зростання загальної кількості госпіталізованих пацієнтів з підтвердженим та підозрілим випадком COVID-19 протягом останніх семи днів порівняно з попереднім аналогічним періодом — більш як 50%.

2. Більш помірні обмеження для вакцинованих порівняно з невакцинованими

Восени 2021 року в червоній зоні могли працювати ті заклади чи проводитися ті заходи, де 100% відвідувачів (або учасників), а також працівників (чи організаторів у випадку масових заходів) мали один з таких документів:

• зелений COVID-сертифікат чи підтвердження повного курсу вакцинації;
• негативний ПЛР-тест (діє 72 години);
• підтвердження одужання особи від COVID-19, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного застосунку Дія.

Читайте також:

Розбір. Хто і як може отримати бустерну дозу вакцини від COVID-19 в Україні

При цьому варто врахувати, що Міністерство охорони здоров’я України скоротило термін дії зелених COVID-сертифікатів до 9 місяців, після чого необхідно отримати бустерну дозу вакцини (щепитися нею можна вже після шести місяців з моменту другої вакцинації).

Це означає, що лютий 2022 року, коли аналітики прогнозують в Україні пік нової хвилі COVID-19, стане останнім місяцем дії зелених COVID-сертифікатів для українців, які зробили друге щеплення в травні минулого року.

3. Обмеження можливості користуватися транспортом для невакцинованих громадян

У Києві та більшості великих міст України після посилення карантину восени 2021 року були запроваджені суворі вимоги для пасажирів міського громадського транспорту — аж до заборони користуватися ним для тих, кто не пройшов повний курс вакцинації чи не має актуального ПЛР/антигент-тесту. У столиці такі норми діють і досі.

Читайте також:

Яким наслідкам COVID-19 допомагає запобігти бустерна доза: пояснення МОЗ

Можна очікувати, що під час нового спалаху COVID-19 міська влада в різних регіонах України також повертатиметься до таких правил.

Крім того, залишаються чинними і запроваджені Кабміном правила міжобласних пасажирських перевезень (літаками, потягами, автобусами). Для подорожей між червоними зонами необхідно пройти повний курс вакцинації, тоді як виїхати з жовтого регіону можна за наявності хоча б одного щеплення.

Тож, якщо область належить до жовтої, помаранчевої чи червоної зони, пасажирові необхідно мати паспорт, квиток і один з таких документів:

• підтвердження принаймні однієї дози дводозної вакцини (жовта, помаранчева зона) чи лише повного курсу вакцинації (червона зона);
• негативний ПЛР-тест чи експрес-тест на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який має бути чинний на час поїздки (тести вважаються чинними 72 години від забору мазка).

Які регіони можуть опинитися в червоній зоні першими? Чи буде серед них Київ?

В Кабміні, Українському центрі охорони здоров’я, Київській школі економіки та Центрі громадського здоров’я МОЗ України одноголосно підкреслюють, що масштаб спалаху коронавірусу під час нової хвилі COVID-19 залежатиме від рівня вакцинації в регіоні та в Україні загалом.

Станом на 21 січня 2022 року в Україні вже вісім областей відповідають помаранчевому рівню епідемічної небезпеки за індикаторними показниками — тобто підійшли до червоної зони найближче. Про це свідчать дані МОЗ України.

Це такі регіони:

• Івано-Франківська область (з 24 січня перейде в червону зону)
• Рівненська область
• Чернівецька область
• Сумська область
• Житомирська область
• Львівська область
• Тернопільська область
• Чернігівська область

Інфографіка: МОЗ України

Київ поки не наближається до помаранчевої зони за формальними показниками, однак вже демонструє ознаки нової хвилі зростання захворюваності.

Через це 21 січня влада Києва закликала столичних роботодавців перевести співробітників на дистанційний режим роботи. «Місто радить роботодавцям за можливості перевести працівників на дистанційний режим роботи. У разі, якщо це неможливо, необхідно провітрювати приміщення якомога частіше, слідкувати за дотриманням маскового режиму та соціальної дистанції. А в разі появи перших симптомів застуди — залишатися вдома. Усі ці заходи можуть значно знизити швидкість розповсюдження вірусу серед населення столиці», — зазначила заступник голови КМДА Ганна Старостенко.

На спалах інфекції в Києві звернув увагу також аналітик Євген Істребін, який від початку пандемії відстежує та аналізує COVID-статистику в Україні. Зокрема він акцентує на стрімкому зростанні рівня позитивності зроблених тестів у Києві, який спостерігається останніми днями.

Однак точних прогнозів, коли саме Київ може перейти в червону зону під час нової хвилі коронавірусу, лікарі та аналітики поки не дають. Якщо пік спалаху в столиці збігатиметься із загальноукраїнським — можна очікувати, що найвищих показників захворюваності Київ досягне в лютому 2022 року.

А 17 січня стало відомо, що на COVID-19 вдруге від початку пандемії захворів мер Києва Віталій Кличко. «Будь ласка, бережіть себе! Бо вірус — агресивний і розповсюджується швидко. Будьте обережними, якщо спілкуєтеся з великою кількістю людей чи відвідуєте публічні місця. Дотримуйтеся правил!» — закликав киян та решту українців Кличко.

Нагадаємо, правила червоної зони в регіоні запроваджують після того, як протягом трьох днів підряд в ньому фіксують дві чи більше визначених МОЗ ознак захворюваності.

Якими були правила червоної зони під час останнього карантину восени 2021?

Такі обмеження визначені досі чинною постановою Кабміну № 1236.

Відповідно до неї, у червоних зонах епідемічної небезпеки зберігаються всі попередні обмеження (зелена, жовта, помаранчева зони), а також запроваджуються нові.

Зокрема забороняється:

• робота кафе, ресторанів, інших закладів громадського харчування, окрім адресної доставки та замовлень навинос, а також закладів громадського харчування в аеропортах,
• робота ТРЦ, закладів у сфері торговельного і побутового обслуговування (за винятком продажу низки товарів, перелік наведено нижче);
• робота розважальних закладів,
• робота закладів культури, кінотеатрів, театрів тощо (крім роботи автоконцертів, автокінотеатрів, історико-культурних заповідників, а також проведення кіно- та відеозйомки за умови обмеження доступу до майданчика),
• робота непродовольчих ринків і магазинів,
• робота спортзалів, басейнів і фітнес-центрів (дозволено тільки для спортсменів національних збірних),
• проведення масових заходів, окрім офіційних спортивних заходів і матчів командних ігрових видів спорту без глядачів,
• робота готелів, хостелів та інших закладів, що надають послуги з розміщення,
• робота шкіл та інших закладів освіти (окрім тих, де 100% працівників мають зелений COVID-сертифікат, можуть надати підтвердження про одужання від COVID-19 чи негативний ПЛР-тест),
• відвідання закладів соціального захисту;
• доступ відвідувачів у приміщення ЦНАП, управління праці та соцзахисту, управління пенсійного фонду, за винятком надзвичайних випадків;
• проведення планової госпіталізації у держлікарнях (крім допомоги під час вагітності та пологів, новонародженим дітям, пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями, надання паліативної допомоги у стаціонарах, надання планової допомоги третинного рівня (високоспеціалізованої); проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації).

Цих обмежень можуть уникнути ті заклади, де 100% відвідувачів (або учасників заходів), а також працівників (чи організаторів у випадку масових заходів) є повністю вакцинованими чи мають негативний ПЛР-тест.

За виконання цих умов можуть працювати:

• кінотеатри,
• театри,
• музеї та інші культурні заклади,
• розважальні заклади,
• ТРЦ,
• заклади громадського харчування, кафе, ресторани, бари,
• ринки,
• спортзали та басейни,
• дозволено проводити масові заходи (зокрема релігійні);
• заклади та управління соцзахисту,
• школи та інші освітні заклади (якщо міська влада не прийме окреме рішення про переведння їх на дистанційне навчання).

Працюють і залишаються відкритими в червоній зоні ті торгові точки, де не менше 60% площі призначено для торгівлі:

• продуктами харчування,
  
• пальним,
• лікарськими засобами та виробами медичного призначення,
• засобами гігієни та побутовою хімією,
• засобами зв’язку,
• друкованими ЗМІ,
• ветеринарними препаратами, кормами,
• насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами),
• добривами,
• засобами захисту рослин.

Такі заклади можуть працювати без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті цих магазинів.

Також у червоних зонах працюють:

• продовольчі магазини
• банки
• АЗС (без зон харчування)
• поштові відділення
• станції технічного обслуговування автомобілів та іншого транспорту
• компанії з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку,
• прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів
• компанії з надання телекомунікаційних послуг
• перукарні та салони краси (за попереднім записом).