Без допомоги США Харків ризикує стати «другим Алеппо» — Терехов
Мер Харкова Ігор Терехов заявив, що у разі відсутності військової допомоги Україні від США Харків ризикує стати «другим Алеппо».
Про це повідомляє The Guardian.
«Нам потрібна ця підтримка, щоб Харків не став другим Алеппо», — сказав Терехов, маючи на увазі сирійське місто, яке десять років тому піддалося сильним бомбардуванням з боку російських і сирійських урядових військ у розпал громадянської війни в країні.
За словами Терехова, допомога від США змогла б забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, необхідними для запобігання російським атакам на великі відстані.
Мер Харкова заявив, що Росія змінила тактику, намагаючись знищити енергопостачання міста і тероризувати його мешканців, обстрілюючи житлові райони, де люди страждають від незапланованих відключень електроенергії на кілька годин поспіль.
Він додав, що пакет військової допомоги США на суму $60 млрд має для міста «критичне значення» і закликав Захід переорієнтуватися на дворічну війну.
Російські обстріли Харкова та Харківської області
Останнім часом обстріли країною-агресором Харкова та області почастішали. Зокрема, 7 квітня Росія завдала чергового масованого удару по Харкову та Харківській області.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що влада Харківської області розглядає можливість примусової евакуації дітей із північної частини регіону.
Він зазначив, що ворог почав бити по населених пунктах, які не атакував ще місяць тому.
Синєгубов також розповів, що окупанти змінили тактику і тепер завдають подвійних ударів по одному й тому самому місцю, націлюючись на українські екстрені служби.
Після наймасованішої російської атаки на енергосистему 22 березня Харків практично повністю залишився без світла. В області діють графіки відключень.
Американські ЗМІ пишуть, що Росія посилила удари по Харкову, тому що Кремль хоче зробити це місто непридатною для життя «сірою зоною».
Блокування законопроєкту про фінансування України у США — що відомо
13 лютого Сенат США у фінальному голосуванні підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню в розмірі $95 мільярдів, $60 млрд з яких — для Києва.
Того ж дня спікер Палати представників Майк Джонсон укотре розкритикував пропозицію Сенату. Він заявив, що поки не збирається виносити на розгляд підтриманий Сенатом законопроєкт.
28 лютого після зустрічі з президентом США Джо Байденом у Білому домі Майк Джонсон заявив, що «своєчасно» винесе на голосування продовження допомоги Україні. Байден під час зустрічі з лідерами обох партій Конгресу наголосив на «нагальній необхідності» виділення допомоги Україні.
Спікери 23 парламентів і глава Європарламенту Роберта Метсола 28 лютого звернулися до Джонсона із закликом винести на розгляд законопроєкт. Наступного дня він заявив, що Палата представників не розгляне питання про виділення допомоги Україні до того, як уряд США отримає фінансування. 19 березня видання Politico повідомляло, що Джонсон порадив республіканцям готувати пропозицію оформити хоча б частину військової допомоги для України у вигляді кредиту.
22 березня Палата представників США схвалила пакет законопроєктів про фінансування державних відомств на суму 1,2 трильйона доларів. Його скерували до Сенату за кілька годин до кінцевого терміну.
23 березня Сенат ухвалив пакет фінансування уряду до кінця фінансового року на суму в 1,2 трлн доларів, що дало змогу запобігти шатдауну. Того ж дня президент Байден його підписав. Водночас він закликав Палату представників ухвалити проєкт, що передбачає підтримку України, Ізраїлю та Тайваню.
31 березня конгресмен-республіканець Дон Бейкон сказав, що законопроєкт про допомогу Україні винесуть на голосування в Палаті представників США відразу після закінчення великодніх канікул, які тривають у Штатах до 9 квітня.
1 квітня Майк Джонсон заявив, що законопроєкт про підтримку України включатиме «деякі важливі нововведення». Він навів як приклад можливість надання допомоги в кредит.
15 квітня Майк Джонсон представив чотири окремі законопроєкти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню, а також інших пріоритетів національної безпеки.
16 квітня Джонсон припустив, що законопроєкт про допомогу Україні можуть винести на голосування вже 19 квітня.
