Історії сміливих. Інженер-програміст, який отримав Золотий хрест та потрапив у розшук ФСБ — у спецпроєкті NV до Дня захисників та захисниць
Військовий Максим з позивним Шелест (Фото: Олексій Самоваров / Колаж NV)
Максим, позивний Шелест (прізвище не розголошується з міркувань безпеки), 29 років, боєць 14-ого окремого полку безпілотних авіаційних комплексів, родом із Дніпра, у війську протягом 2015−2017 років та з 2022-го й донині.
Максим, який до початку повномасштабної війни був інженером-програмістом, за понад 7 років участі у бойових діях встиг випробувати себе у різних ролях та навіть потрапити у розшук ФСБ.
Розпочав він свій шлях у війську з полку Азов, — був піхотинцем, займався розвідкою, був медиком та снайпером. З початком повномасштабного вторгнення Шелест приєднався до Сил спеціальних операцій (ССО), а згодом — до 14 ОП БпАК, де став фахівцем із глибинних уражень.
Але свою головну поки що відзнаку — Золотий хрест від головнокомандувача ЗСУ — отримав ще як розвідник наприкінці 2022 року.
Група військових, командиром якої був Шелест, мала відбити позиції, що до того зайняли звільнені злочинці зі горезвісної ПВК Вагнера. Коли українські бійці наблизились до цілі, по них відкрили вогонь. Довелось ненадовго залягти, вивчити обстановку та визначити, де ховається ворог. Цю інформацію Шелест довів до командира, в результаті чого по супротивнику прицільно «відпрацювали» розрахунком міномета. Це дозволило українцям просунутись далі та закріпитися на нових позиціях.
«Піхота — це просто титани, — каже Шелест. — Якими б крутими не були Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, весь наш фронт тримається на піхоті. Весь цей жах війни вони переносять на своїх плечах, жертвуючи своїм ментальним та фізичним здоров’ям».
Під час Бахмутської операції бійці Шелеста мали ще одне завдання — забрати тіло полеглого побратима з суміжного підрозділу зі звільненої ділянки. Та те, що вони побачили, шокувало: росіяни зібрали в одному місці загиблих — військових ЗСУ і своїх, — роздягли їх та склали на велику купу. Команда Шелеста так і не змогла ідентифікувати вночі тіло побратима, — ще й територія була замінована та знаходилася у відриві від основних позицій.
Наразі офіцер Шелест служить у 14 полку, адже впевнений, що майбутнє за безпілотними системами.
«Ерудований військовий, що розбирає кожну задачу на молекули. Вірний та відданий військовій справі побратим, на якого точно можна покластися», — так характеризує Шелеста його безпосередній командир.
