День української писемності та мови офіційно відзначають з 1997 року. Однак до 2023 року він припадав на 9 листопада — день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. Після зміни церковного календаря і переходу Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар змінилася і дата свята — тепер і преподобного Нестора, і День української писемності та мови вшановують 27 жовтня.

Нестор Літописець є автором Повісті минулих літ. Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав Повість одним з творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.

«Мова Нестора має значні сліди українського мовлення», — пояснював у коментарі Радіо Свобода професор Василь Яременко, знавець давніх рукописів. Він відзначав, що у літописі Нестора «немає жодного російського слова, а українська лексика ллється суцільним потоком». Серед таких слів — хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря тощо.

Інфографіка: NV

Свої знання мови у День української писемності українці традиційно можуть перевірити завдяки Радіодиктанту національної єдності.

З нагоди свята NV у своїй інфографіці нагадує про ставлення українців до української мови в цифрах соціологічних опитувань, які засвідчують зміцнення її статусу за час війни та повномасштабного вторгнення Росії проти України.

1 За даними дослідження соціологічної групи Рейтинг, у 2025 році 63% громадян розмовляють вдома українською (це найвищий показник з 2011 року). Ще 27% українців заявили, що розмовляють вдома українською та російською.

278% громадян називають українську мову рідною (тоді як десять років тому цей показник сягав тільки 60%). Ще 13% нині вважають рідними українську та російську мову.

358% громадян України проти вивчення російської в українських школах, засвідчує опитування КМІС.

4Найбільш прийнятною мовною політикою українці вважають стратегічну українізацію, тобто зміцнення позиції української мови в довгостроковій перспективі, без тиску щодо побутового використання російської, свідчать дані опитування КМІС.

5За даними Центру Разумкова та фонду Демініціативи, 96% громадян пишаються українською мовою або ставляться до неї позитивно.

6 75,5% респондентів, відповідаючи на запитання, якою мовою більш престижно розмовляти серед їхніх друзів і колег по роботі чи навчанню, назвали українську мову, 6% ˗ російську, 16% відповіли — «байдуже якою». Динаміка цього опитування, яке проводить фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, свідчить, що за останнє десятиріччя цей показник «престижності» української мови значно зріс