15 липня українці відзначають День державності — що треба знати про свято і його головний символ
Прапор України на Хрещатику, Київ, 24 серпня 2021 року (Фото: president.gov.ua)
День української державності, День хрещення Київської Русі — України, День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — одразу три пам’ятні дати українці святкують сьогодні, 15 липня. До 2024 року свято відзначали 28 липня, однак після корекції церковного календаря Верховна Рада змінила дату. Розповідаємо, коли це свято з’явилося, яке зображення є його візуальним символом та чи погоджуються історики, що хрещення Русі відбулося саме цього дня.
Указ про відзначення Дня української державності президент Володимир Зеленський підписав 24 серпня 2021 року. Тоді ж він звернувся до парламенту з пропозицією зробити цей день вихідним. Відповідний законопроєкт Верховна Рада прийняла 31 травня 2022 року. Так до списку державних свят, що є неробочими днями, додалося нове.
Однак ще жодного разу День державності не був вихідним, припадаючи на четвер, п’ятницю, вівторок і середу відповідно. Усе — через воєнний стан.
Коли з’явилося свято
День хрещення Київської Русі — України як пам’ятну дату встановив третій президент України Віктор Ющенко. Відповідний указ про відзначення цього дня 28 липня він видав у 2008 році з нагоди 1020-річчя хрещення Русі та дня пам’яті князя Володимира. Чому говорити про точну дату хрещення у прив’язці до 28 липня можна з певним скепсисом — розповімо далі.
Той самий Ющенко, разом із колегами-експрезидентами Леонідом Кравчуком та Леонідом Кучмою, 16 лютого 2018 року звернувся до нації та парламенту з ініціативою започаткування Дня української державності. Вони заявили, що «творення Української державності відбувалося впродовж тисячоліття», і навели її основні віхи:
- визнання міжнародною спільнотою княжої Київської Русі 838 року, згідно з Бертинськими анналами (пам’ятка Середньовіччя 830−882 рр.);
- Галицько-Волинське князівство XII-XIII століть;
- перемога української Національної революції в середині XVII століття, створення Української козацької держави, Гетьманщини, яка мала «всі належні ознаки публічної влади»;
- відродження самостійної держави на українських етнічних землях у 1917−1921 роках, УНР, ЗУНР, держава гетьмана Павла Скоропадського;
- 1990−1991 роки, ухвалення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежної України.
«Сучасна європейська держава Україна є єдиною спадкоємицею Київської княжої держави України-Руси уже впродовж понад 1180 років. Цей величезний пласт планетарної історії, який називається Українська держава, потребує фундаментального осмислення і глибокого наукового дослідження. Очевидно, що форпостом, загальнодержавною платформою цієї роботи мав би виступити парламент. Вінцем його діяльності у цій царині — законодавче закріплення Дня Української Державності», — написали колишні президенти.
Шостий президент Володимир Зеленський дослухався до цього заклику у 2021 році. На Майдані в Києві, під час святкування 30-ї річниці незалежності, він підписав указ Про День української державності. Відзначати його запропонував одночасно з Днем хрещення Київської Русі 28 липня, «спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого — державотворця, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси».
У 2023 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Відтак, день пам’яті князя Володимира, до якого «прив’язано» День хрещення України-Русі, зсунувся на 13 днів — на 15 липня. Автоматично це мало потягти за собою і перенесення Дня державності.
28 червня 2023 року Зеленський вніс у Раду законопроєкт, у пояснювальній записці до якого наголошував, що метою зміни дати свята, зокрема, є «відмова від російської спадщини» і нав’язування відповідних дат Росією. 14 липня 2023-го парламент установив 15 липня Днем української державності.
Чому не все добре було з датою 28 липня
Указ Віктора Ющенка мимоволі зіграв роль тригера, що загострив релігійне протистояння в Україні. Конфесії розпочали змагання, хто краще відзначить річницю хрещення.
Не обійшлося без пильної уваги Москви. Новоспечений патріарх Московський Кирило у липні 2009 року прибув до Києва саме на «святкування дати хрещення». Наче на мед його тягнуло в українську столицю і в липні 2010 та 2011 років.
«Коли представники Московського патріархату кажуть, що цей візит не політичний, а пастирський, то щирості їхніх слів не можна довіряти у повноті. Адже говорять і дають такі оцінки підлеглі Московського патріарха, які в силу своїх посад мають захищати інтереси цього патріархату», — казав у 2010 році тодішній речник УПЦ КП Євстратій (Зоря).
Прибічники московської церкви 27−28 липня влаштовували в Києві пишні ходи, часто з прапорами Російської імперії та портретами імператора Миколи ІІ. Представники УПЦ КП, а з 2018 року — ПЦУ проводили свої акції, а представники правих сил погрожували зривати заходи УПЦ МП. До столиці наприкінці липня стягували правоохоронців з інших регіонів, щоб запобігти ексцесам.
Цинізм промосковських кліриків став очевидним після початку війни у 2014 році. Заходи з нагоди річниці хрещення вони проводили під гаслами «за мир і єдність православних народів». «Важко об'єднувати українське суспільство, тавруючи як безблагодатних розкольників мільйони українців тільки за те, що вони не хочуть вірити в „русский мир“ і в Московську патріархію», — зазначав у 2016 році заступник голови комітету з питань культури і духовності Верховної Ради, релігієзнавець Віктор Єленський.
У 2021-му УПЦ МП на честь річниці хрещення Русі організувала мегамасштабну хресну ходу, яка тривала весь липень і пройшла через 12 єпархій. Це викликало негативну реакцію президента Зеленського, який наголосив, що подібні масові акції недоречні під час пандемії.
Між тим і указ Зеленського про встановлення державного свята 28 липня викликав низку зауважень. Деякі критики стверджували, що вибір дати, пов’язаної з Днем хрещення Русі, може бути інтерпретований як надмірний акцент на релігійному аспекті державності у світській країні. Інші вказували, що за своєю суттю свято багато в чому дублює День Незалежності. А політолог Ярослав Божко побачив у намірах команди Зеленського, що працювала над текстом указу, «паралель між президентом та князем Володимиром Великим, що, звичайно, матиме чітку політтехнологічну мету».
Та найбільше бісилися у заболотті. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у 2021 році назвав ініціативу Зеленського «курйозом», а твердження про те, що українська державність зародилася одночасно з хрещенням Київської Русі, — «некоректним».
«Вони приватизували День хрещення Русі. Може, скоро паном Зеленським буде вирішено, що Новий рік відзначати можна тільки в Україні, тому що інше — це не українське», — недоречно намагався пожартувати Лавров.
Йому різко відповів тодішній очільник МЗС України Дмитро Кулеба. Дипломат відзначив, що Україні, на відміну від РФ, «не потрібно нічого приватизувати, тому що ми як були на своїй землі 1000 років, так і залишаємося на ній».
До слова, у Росії теж існує пам’ятна дата 28 липня — День хрещення Русі, цей день не є вихідним.
А коли насправді хрестили Русь
Зрозуміло, що дійство відбувалося влітку, бо в холодний Дніпро киян було б не загнати. А от із точною датою у істориків поки не складається.
Псковський літопис повідомляє, що сталося це «у 9 літо княжіння Володимира, купно же од Адама до хрещення Руського 6496». Відповідно до астрономічних позначок у літописі, історики дійшли висновку, що подія датована 1 серпня 988 року. Хоча якщо зважити, що юліанський календар уже тоді відставав від «реального» на п’ять днів, і екстраполювати на Х століття майбутній григоріанський календар, то виходить, що це 6 серпня, а не 15 чи 28 липня.
Саме на 988 рік орієнтувалися в Російській імперії, де у 1888 році вперше гучно відсвяткували круглу річницю — 900-річчя хрещення Русі. Створили й красивий міф: мовляв, князь Володимир зустрів іноземних послів, щоб обрати між трьома релігіями — юдаїзмом, мусульманством і християнством, і вибрав останнє.
Насправді подія мала скоріше політичний підтекст, ніж релігійний, на цьому зійшлося більшість сучасних істориків. У 987 році було укладено угоду між князем київським Володимиром і візантійським імператором Василієм II, за якою Володимир Святославич мав надати військову допомогу проти повсталих у Візантії феодалів, а Василій II, за умови хрещення Володимира, віддавав йому в дружини свою сестру Анну.
Київський князь свою частину договору виконав, а от Василій II чомусь відмовив йому в династичному шлюбі. Володимир відправив руське військо у Крим (півострів тоді належав Візантії), де воно захопило стратегічне місто Корсунь. Імператор зрозумів свою помилку і спорядив Анну в Корсунь, де й було укладено шлюб.
Ось тільки Корсунський похід відбувався навесні-влітку 989 року, весільна церемонія пройшла восени того року, а до Києва Володимир з Анною приїхали вже у 990-му, після чого почали активно впроваджувати християнство у столиці Русі.
Тож і до року хрещення є запитання…
Чотири тризуби
В основі концепції Дня української державності лежить ідея утвердження зв’язку українців, які живуть зараз, із багатьма поколіннями українського народу, наголосило у 2022 році, напередодні першого святкування, Міністерство культури України.
Тоді ж була вперше продемонстрована офіційна візуальна символіка свята. «Айдентика створена для того, щоб викликати відчуття єдності, адже в усіх нас як українців один символ — тризуб», — зазначили в Мінкульті.
На малюнку поєднані різні тризуби та чотири кольорові квадрати. Звідси назва зображення — «Чотири тризуби».
Кожен із тризубців має своє значення. Символом боротьби вважається тризуб із шевроном ЗСУ, незалежності — тризуб із державного герба України, історії — тризуб князя Володимира. Решта тризубців різні, вони намальовані вручну різними людьми як символ їхнього зв’язку з Україною — це символізує ідентичність.
У квадратах використано синій, малиновий, жовтий і тілесний кольори.
