Путінські попередники. Як у XIX столітті російські царі насаджували «скрепи» та «єдиний народ», втім отримували у Києві відсіч

29 липня, 00:05
Ексклюзив НВ
Відкриття пам’ятника Богданові Хмельницькому, за чотири дні до першого святкування ювілею Хрещення Русі, 11 (23) липня 1888 року (Фото:Музей історії Києва)

Відкриття пам’ятника Богданові Хмельницькому, за чотири дні до першого святкування ювілею Хрещення Русі, 11 (23) липня 1888 року (Фото:Музей історії Києва)

Автор: Олег Шама

Святкування 900-річчя Хрещення Русі 1888 року в Києві царська влада перетворила у промо православ’я та вигаданого єдиного всероросійського народу, до якого разом із росіянами й білорусами мали б увійти українці. Царська ідея сподобалась не всім

Звільнитися від православних Татар, именующчихсьа Великороссами! Листівки з таким закликом поліція Києва вилучила у місті 11 (23) липня 1888 року — за кілька днів до обходин з нагоди 900-річчя Хрещення Русі. Прокламації вочевидь виготовили десь у Галичині, яка тоді входила до складу Австо-Угорщини. Бо укладені вони були французькою та русинською мовами, а останню в Російській імперії забороняли закони.

Відео дня

Це новоявлене свято погодили радники російського царя Олександра ІІІ, який після вбивства свого батька посів імператорський трон і заходився наново втовкмачувати своїм підданим дідівське гасло Православ’я — самодержав’я — народність. Воно постало на противагу демократичним європейським підвалинам Свобода — рівність — братерство ще за царя Миколи І, за півстоліття до означених подій.

З церквою та монаршою владою у цій російській тріаді все було більш-менш зрозуміло. А от щодо «народності» постійно звучали закиди — мовляв, цар править населенням, яке ніяк не стане народом. Тобто суспільно-політичним суб'єктом. І заважали йому в цьому неосяжні простори імперії з доволі розмитою самоідентифікацією люду в певних її частинах.

Тоді царям думалося, що їхні портрети в державних установах і православні святці та сам факт їхнього шанування вже й визначає правдиву приналежність до Російської імперії. Простіше мовилося так: ходить до церкви і не плює в імператорські лики — от він і є істинний народ. Ба навіть національність — дещо нове європейське поняття для тодішньої Росії. І бачилась вона в уявному моноліті великоросів, малоросів і білорусів. Тільки так сталося, що червоноруси, тобто галичани, десь заблукали на своєму історичному шляху.

Небратні народи: чому Богдан Хмельницький пішов до Москви?

https://www.youtube.com/watch?v=0Rkjurjok-g
poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X