Як планувати непевний 2025 рік, коли у вас є діти: поради психолога
Важко будувати плани на рік, коли експерти різних мастей та спеціалізацій прогнозують для України непевний і важкий 2025-й.
Чи варто щось планувати довгострокове для своєї родини? Готувати дитину в конкретну школу, планувати возити її на новий бажаний гурток абощо? Чи не буде створення цих планів зайвим тиском? І чи не обернеться це ще більшим стресом, якщо плани не вдасться реалізувати?
Психологиня благодійного фонду Голоси дітей Мар’яна Бугаєвська пояснює, як планування майбутнього може вплинути на дітей, і як зробити цей процес корисним та безпечним.
Мар'яна Бугаєвська
Чому важливо вміти планувати
Планування допомагає зберегти стабільність в житті та дає відчуття безпеки, адже ви можете регулювати свої плани.
Ми відчуваємо спокій, коли знаємо, що буде сьогодні, завтра, або через тиждень. Особливо це важливо під час війни. Якщо не планувати, ми відчуємо тривогу та з’явиться внутрішній хаос.
Утім, більшість людей все-таки планувати не вміє. Живуть як у «дні бабака», коли кожен день однаковий — робота / навчання, поїли, поспали й так по колу.
Власне життя стає нудним через це, люди починають уникати дійсності. І тоді можуть з’явитися, наприклад, ігрові залежності.
Також часто дорослі та діти обирають скролити стрічку в соцмережах, щоб тільки не перебувати у своєму «нудному світі».
Я — теж та людина, якій важко планувати. Та коли енергії починає бракувати, а справ забагато, я себе вмощую і кажу: «Так, треба планувати». Бо знаю, що це працює і дає відчуття внутрішньої стабільності.
Настільки далекими можуть бути наші плани? Чи варто будувати плани на рік?
Зараз планувати складно, й ми не можемо цього робити так, як до війни. Адже до вторгнення ми були більш зосереджені на довгострокових планах.
Зараз нам краще треба продумувати плани на короткі терміни.
Чим більше у нас буде зосередженості «тут і зараз», тим краще зможемо адаптуватись до умов, що змінюються.
Але довгострокових планів та мрій не треба уникати. Ми маємо навчити себе та дітей, що наші плани мають бути гнучкими. Тобто не можемо щось конкретне гарантовано запланувати, бо багато речей є нестабільними через війну. Варто пристосовуватись до цих обставин, бо інакше відчуємо розчарування, і не захочемо нічого робити.
Скажімо, ви хочете запланувати на 2025 рік відпустку в іншому регіоні чи країні. Тоді проговорюємо з дітьми: «Ми будемо старатися все робити для цього. Та може так статися, що щось піде не за планом, тоді ми будемо виходити з ситуації». Тобто плануємо, але вчимо дітей, що плани можуть змінюватися.
Як правильно планувати
Щоб скласти довгострокові плани, варто повернутись до ваших цінностей. Вони будуть внутрішніми опорами.
Те, що для вас важливо в житті, прописуйте «грубими мазками» у плани. Запитайте себе: «Що мені треба зробити сьогодні, завтра, через місяць, щоб мої мрії здійснились?».
Коли людина знає, куди хоче рухатись, робить щодня маленькі кроки до цього, адаптуючись до ситуації, яка оточує.
Коли плануємо на найближчі терміни, маємо не забувати про пріоритетність задач, бо їх завжди багато. Певні речі можете не встигнути.
Найважливіші до ваших цінностей речі плануйте «жирним» шрифтом. А все інше — на скільки вистачить енергії.
Ресурсні активності слід теж вбудовувати у щоденні плани.
Ми зазвичай про них забуваємо, і занурюємось у те, що треба зробити. Можемо навіть не відчувати виснаження, а потім не будемо встигати те, що зазвичай встигали у нормальному стані.
Працюючи певний час на повну, згодом це може призводити до вигорання, що знижує нашу продуктивність і потім на консультацію часто приходять люди із запитом «втома». Але при цьому кажуть, що нічого не роблять.
Ми тоді пишемо на листку: «А що я не роблю?». Коли людина усвідомлює, скільки всього робить, то перестає так знецінювати власні зусилля і дії, тоді навчаємо її розставляти пріоритети та планувати — вносити важливі речі основними пунктами, а все інше буде додатковим. Тобто його можна зробити, можна і ні. Це важливо для батьків, адже вони показують приклад дітям.
Які плани можна записати на 2025 рік, щоб реалізувати їх за будь-яких умов?
У плани на 2025 рік можна собі записати речі, які точно можна виконати за будь-яких обставин.
Наприклад: «Я хочу у новому році дізнатися п’ять або десять нових речей», чи «спробувати п’ять занять», або «познайомитися з цікавими людьми».
Тобто варто будувати довгострокові плани, які не прив’язуються до чітких рамок, місць та дат.
Тоді ми шукатимемо можливості, щоб реалізувати їх.
Коли немає чітких рамок, а є просто плани, що хотілось би зробити — це дасть розуміння, куди ви хочете рухатись та чим займатися.
Як навчити дітей планувати
Навчати дітей планувати потрібно якомога раніше, починаючи з дошкільного віку. Це дасть їм впевненості. Адже дитина знатиме, які речі з нею сьогодні відбуватимуться.
Обов’язково проговорюйте активності, до яких дитина залучена. Коли вона не знає, куди її поведуть у «наступну хвилину», це додатковий стрес.
Навіть з маленькими дітьми можна планувати прості для них речі. Наприклад, перелічувати план на день: «Сьогодні ми поснідаємо, після цього підемо до магазину, тоді погуляємо у парку». Так дитина природно вчиться планувати, вбудовуючи плани у своє життя.
Планування є вкрай важливим і для підлітків. Воно дозволяє структурувати їхнє щоденне навантаження, надаючи відчуття контролю, та знижуючи рівень тривоги в режимі багатозадачності. Окрім того, гнучке планування допомагає боротися зі страхом майбутнього, притаманного підліткам, особливо в часі невизначенності, це дає відчуття опори і дозволяє діяти а не боятися.
Розширюйте зацікавлення дитини, щоб вона мала інтерес до життя. Тоді вона буде самостійно шукати можливості для їхньої реалізації.
Наприклад, коли до нас на заняття приходять діти, ми акцентуємо на тому, що у них було цікавого за тиждень. Перш за все, вони кажуть: «Нічого не було. Усе як завжди». І ми починаємо ставити більше питань, і виявляється, що було багато цікавого.
Зазвичай ми помічаємо більше негативний досвід, ніж позитивний. Якщо фокусуємо свою увагу на позитивному, тоді навчаємо себе бачити це у будь-яких речах.
Наприклад, можна щодня називати три речі, які вдалось зробити. Дітям це дає розуміння, що вони щось вміють та можуть на щось упливати, тоді у них з’явиться впевненість у власних силах, та натхнення щось робити і надалі.
Ці вправи працюють не тільки з дітьми, а й з дорослими. Зазвичай, перед сном ми перелічуємо, що не встигли зробити, а треба акцентувати: «У чому я сьогодні був класний», тоді з цим внутрішнім погладжуванням засинаєш і новий день буде виглядати перспективніше.
Авторка: Юлія Варчук
