Стали на крило

Лоукости активно вриваються в українське небо і торік уже перевезли понад 1,5 млн пасажирів — це рекорд для посткризових часів

Катерина Шаповал

"Я кий красень!" — вигукує Галина Богданенко, керівник прес-служби аеропорту Київ імені Сікорського, показуючи на біло-помаранчевий літак нової української лоукост-авіакомпанії Sky Up, що саме набирає швидкість.

Аеропорт, у бізнес-терміналі якого перебуває Богданенко, сьогодні став головною українською базою для таких бюджетних авіакомпаній. Із 15-ти літаючих з аеропорту перевізників 8 — якраз лоукости. Серед них й угорська Wizz Air — найбільша в країні авіакомпанія цього динамічного сегменту.

Лоукости тепер мало не щотижня підкидають якісь новини. То з аеропорту Київ розпочали польоти вітчизняна Sky Up та італійська Ernest Airlines. То Wizz Air анонсував старт рейсів за трьома новими напрямками. То Fly Dubai, державний бюджетний перевізник з ОАЕ, збільшив кількість польотів.

А з осені — вже з аеропорту Бориспіль — почне літати Raynair, європейський лідер бюджетного сегменту, а також компанія Brussels Airlaines.

Лоукости розширюють свою присутність і в Україні загалом, відкриваючи рейси з Харкова і Львова.

Активізацію бюджетних перевізників відзначає і Володимир Омелян, міністр інфраструктури. Він наводить такі цифри: у 2015 році лоукости літали з України або в країну за 18 повітряними лініями-напрямками, а в 2017-му — вже за 38-ми.

Тим паче того ж 2017-го бюджетні перевізники поставили посткризовий рекорд — перевезли, за даними Державіаслужби, 1,56 млн пасажирів. Більше було тільки в 2013-му — тоді послугами лоукостів скористалося на 200 тис. осіб більше.

Зростає і частка "бюджетників" у загальному авіапотоці міжнародних сполучень. Так, якщо 2016-го вона становила 11,7%, вже торік — 14,5%.

І перспективи у дешевих перевізників, за словами Омеляна, гарні. Він розраховує, що їхній пасажиропотік за цей рік зросте на 20%. Щоправда, зазначає: якщо водночас і ВВП країни збільшиться на 3,5%. Окрім того, міжнародні рейтингові агентства і Всесвітній банк саме пророкують зростання цього показника в межах 3,2-3,5%.

З ростання авіаринку допомагає розправляти крила лоукостам, вважає Сергій Хижняк, експерт із транспорту. Бюджетні перевізники, за його словами, бачать, що пасажиропотік у країні додає по 20-30% на рік, і прагнуть зайти на такий перспективний ринок.

Динаміка вражає: торік потік пасажирів на 1 млн осіб перевищив показник 2013 року. Крім того, країна за цей час втратила два великих авіавузли із великою часткою в пасажирських перевезеннях — аеропорти Донецьк і Сімферополь.

Чим далі, тим тісніше стає в небі. За даними Державіаслужби, за п'ять місяців нинішнього року кількість пасажирів, які пройшли через вітчизняні аеропорти, збільшилася ще на 26,1%.

А Павло Рябікін, гендиректор аеропорту Бориспіль, прогнозує за підсумками 2018-го тільки для свого об'єкта приріст на третину.

Ми [Україна] в світовому тренді [зростання авіаперевезень]
Павло Рябікін,
гендиректор аеропорту Бориспіль

Омелян стверджує: загальний пасажиропотік зростає завдяки дерегуляції: авіакомпаніям, мовляв, стало простіше отримати дозволи на маршрути. Процес розпочався у 2013-му і продовжився через два роки. Отже, якщо раніше багато авіакомпаній навіть не подавали заявок на нові маршрути, не вірячи в успіх, то тепер 95% подібних пропозицій профільні структури схвалюють.

Саме тому одна лише МАУ — найбільша авіакомпанія країни — торік виконала 56,4 тис. рейсів. А це на 16,6% більше, ніж її ж показник за 2016-й.

Існує ще одна причина зростання — глобальна, каже Рябікін: перевезення зростають у всьому світі з темпом у 6-9% річних. "Ми теж у цьому тренді", — певен гендиректор Борисполя.

І з цієї причини Рябікін і затіяв розширення можливостей Борисполя.

Законсервований термінал F аеропорту більше не виглядає, як привид. Біля приміщення, у будівництво і облаштування якого вклали $40 млн, тепер працює будівельна техніка. Закритий в 2012-му через недозавантаження, сьогодні термінал готується приймати пасажирів Ryanair. За словами Рябікіна, об'єкт відкриють на початку наступного літа. Загалом F обслуговуватиме переважно лоукости і чартерні авіакомпанії, каже він.

Проблем із завантаженням точно не буде: тільки за перший рік роботи Ryanair готується перевезти з українського напрямку близько 850 тис. осіб, а до другого — вийти на показник 1 млн пасажирів.

Термінал F, за словами Рябікіна, обраний не випадково — тут є можливість обслуговувати Ryanair за звичною для цього перевізника технологією. "Вони просять пішохідну посадку, — пояснює директор Борисполя. — А в терміналі D для неї мало умов".

За його словами, пішохідна посадка — стандарт обслуговування ірландської авіакомпанії в усьому світі. Це економно, тому що не вимагає витрат на аеромости або автобуси.

Але до відкриття терміналу F пасажири Ryanair літатимуть через термінал D.

[У лоукостів] усе вирішує економіка маршруту, а не те, куди можна літати
Сергій Хижняк,
Авіаексперти

Щосили кипить будівництво і в міжнародному аеропорту Київ. Денис Костржевський, глава ради директорів компанії, розповідає, що підприємство завершило реконструкцію зони прильоту, з'єднавши двома пішохідними галереями термінали А і D. Це дозволило подвоїти кількість місць паспортного контролю і стрічок для прийому багажу.

Крім цього, аеропорт почав реконструкцію повітряного вокзалу з боку вильоту. До 1 квітня 2019 роки там добудують ще близько 10 тис. кв. м терміналу А, розповідає Костржевський.

Подвоять також кількість стійок реєстрації, догляду на авіаційну безпеку та прикордонного контролю на виліт.

Таким чином, аеропорт збільшить свої можливості пропуску пасажирів із нинішніх 720 осіб на годину до 1,1 тис.

Відбувається реконструкція і в регіональних аеропортах. В Одеському 2019-го закінчать ремонт злітно-посадкової смуги. А новий термінал, який, за словами директора аеропорту Павла Прусака, готовий на 70%, запрацює в кінці нинішнього року.

Водночас починається реконструкція і міжнародного аеропорту Дніпропетровськ.

А ле є дві причини, які все ж стримують бюджетні авіакомпанії.

Головна з них — невисокі доходи населення, яке не може собі дозволити авіаподорожі, пояснює Хижняк.

Ще один негативний фактор — на найприбутковіших напрямках кількість рейсів і перевізників жорстко регламентується двосторонніми урядовими угодами.

Але ж для бюджетних авіакомпаній, як стверджує Хижняк, важлива гнучкість: вони відкривають рейси на тих напрямках, де є пасажиропотік, і швидко закривають їх, якщо початкові розрахунки не виправдовуються. "Тобто вирішує економіка маршруту, а не те, куди можна літати", — каже експерт.

Проблему вирішив би договір між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, який знімає необхідність укладення двосторонніх угод між країнами у сфері пасажирських перевезень.

Угода парафована ще в 2013 році, але остаточно її не підписали. Все через територіальну суперечку між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту в Гібралтарі. Постраждала від чвар не тільки Україна.

Омелян сподівається все врегулювати вже в 2019 році.

А поки міністр веде перемовини ще як мінімум із трьома бюджетними перевізниками. Топ-чиновник не називає компаній, але раніше він говорив, що очікує побачити в країні німецьку Eurowings (входить до групи Lufthansa) і EasyJet.

За прогнозами міністра, активний прихід нових бюджетних авіаліній дозволить надати поштовху розвитку в'їзного туризму. І до 2030-го збільшити кількість пасажирів із нинішніх 16,5 млн до 71 млн осіб на рік. "Це створить 800 тис. нових робочих місць і додасть до українського ВВП близько 65 млрд грн", — вважає Омелян.