Стрибок у майбутнє

Вже кілька років Південна Корея втримує світове лідерство з інновацій. Азійський тигр, який колись вразив світ економічним стрибком, першим ступив у еру 5G і робить ставку на розробки і дослідження — основний напрям її найбільших корпорацій

Анна Павленко
(Київ — Сеул — Ченгвон — Київ)

Що два роки Джиун Ін, 29-річний менеджер сеульського маркетингового агентства, купує собі новий смартфон. Так роблять майже всі корейці, каже Ін, адже в комплект з апаратом входить дворічний контракт на послуги мобільного зв'язку.

"Колись ми навіть не підозрювали, як змінять наше життя смартфони, а тепер їх має 90% громадян", — міркує він, крутячи в руках новенький чорний гаджет. Й одразу робить прогноз: через два роки корейські абоненти перейдуть на 5G, а років через 10-15 їхньою звичною реальністю стане розумний дім. Корея вже робить перші кроки до такого майбутнього.

У квітні 2019 року ця 50-мільйонна країна першою у світі запустила високошвидкісний мобільний зв'язок покоління 5G. Одразу випустили перший 5G-смартфон. Загалом на рахунку корейських інженерів уже чимало популярних у світі винаходів, у створенні яких вони були піонерами. Так, родом із Кореї MP3-плеєр, 3D-нанопринтер, інверторний лінійний компресор для побутової техніки і навіть парова швабра.

Колискою багатьох корейських винаходів стали так звані чеболі — конгломерати під сімейним управлінням та з підтримкою уряду, які починаючи з 1960-х років перетворилися на локомотив корейської економіки.

"Якщо у великих компаній справи йдуть добре, значить, і у країни теж", — усміхається Ін.

Після закінчення корейської війни у 1953 році Південна Корея була серед найбідніших держав планети. Але кілька десятиліть експортно орієнтованої політики і держпідтримки бізнесу дали їй можливість увійти в клуб із 16 світових економік із ВВП більше $1 трлн. Сьогодні середня зарплата в Кореї, за даними Міністерства праці і зайнятості, сягає $2,8 тис., що в 1,5 рази меншп ніж американська, але більша за середні заробітки італійців та іспанців, і в 7,5 рази більша за середній дохід українців.

Разом із країною трансформувалися і чеболі. Гіганти, серед яких Hyundai, Samsung і LG, перетворилися на всесвітньо відомі міжнародні корпорації та стали центром досліджень і розробок (R&D). До того ж останні дві увійшли до топ-20 найінноваційніших компаній світу за версією американської Boston Consulting Group.

А сама Корея ось уже шість років поспіль зберігає лідерство в рейтинзі інноваційних країн, який складає американське агентство фінансової інформації Bloomberg. Перше місце їй забезпечують друга після ізраїльської інтенсивність досліджень і розробок, висока додана вартість виробництва і висока щільність технологій. І хоча в рейтинзі інновацій від Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) Корея посідає лише 11-й рядок, поступаючись низці європейських країн, США, Сінгапуру й Ізраїлю, видатний рівень її технологічного розвитку визнали в усьому світі.

"Подібні рейтинги суб'єктивні, і тому країни в них можуть мати різні позиції, — пояснює Роберт Аткінсон, президент Фонду інформаційних технологій та інновацій у Вашингтоні. — Але, безсумнівно, Корея досягла високого результату в галузі інновацій".

Вся річ у тому, що Корея давно спеціалізується на наукомістких галузях, особливо на електроніці та напів провідниках. Тут готують багато висококваліфікованих учених й інженерів. До того ж уряд щедро фінансує R&D: витрати на цю сферу сягають 4,5% від ВВП.

У холі заводу з виробництва холодильників LG Electronics у місті Ченгвон поруч із холодильником для кімчі — традиційної корейської страви з гострих квашених овочів — стоїть компактна домашня пивоварня. Примітна вона тим, що зовсім не потребує від власника навиків пивоваріння.

Завантаживши капсулу, вже через 9 або 21 день, залежно від сорту пива, пивовар-початківець отримає 5 л пінного напою, а весь процес його приготування зможе відстежувати у спеціальному застосунку для смартфона. Ця перша на світі капсульна пивоварня з'явилася на ринку Кореї в липні 2019 року із цінником 3,99 млн вонів ($3,39 тис.)

Тим часом співробітники заводу в Ченгвоні готуються до впровадження наступних інновацій: тут тестують системи управління, які дадуть можливість виробляти кухонну техніку практично без людського персоналу. Перший розумний завод LG Electronics запрацює тут у 2023 році та використовуватиме технології Четвертої індустріальної революції: інтернет речей, аналіз big data і штучний інтелект, обіцяють у компанії.

Важливу роль у впровадженні новітніх технологій на виробництві має відіграти останній стандарт мобільного зв'язку 5G: він допоможе дистанційно керувати промисловими роботами. Ця ж технологія стане основою для масового впровадження безпілотних автомобілів, розраховують фахівці. Правда, для звичайних користувачів плюси нового покоління стільникового зв'язку поки не настільки очевидні.

"У мене телефон із 4G, і я не поспішаю переходити на 5G, — зізнається Кеннет Хонг, старший директор із глобальних корпоративних комунікацій LG Electronics. — Як споживач я поки не бачу переваг".

Щомісяця Хонг платить за безлімітний пакет мобільного зв'язку $50, тоді як аналогічний сервіс із 5G обійдеться йому в $80. Тим часом телефони з підтримкою 5G вже користуються популярністю в Кореї, зазначає Хонг. Навіть незважаючи на значний цінник у $1,5 тис.

Свої моделі 5G-смартфонів випустили обидва корейські техногіганти — LG і Samsung. Тоді як останній на початку 2019-го презентував ще одну інноваційну модель — смартфон із гнучким екраном вартістю майже $2 тис. Правда, запуск продажів гнучкого смартфона компанія вирішила відкласти до вересня, відправивши модель на доопрацювання.

Свій шлях до розвитку високотехнологічних галузей — через експерименти, невдачі і прориви — Корея почала ще пів століття тому. Тоді уряд зосередився на активізації імпорту сировини і технологій, залученні інвестицій, розширенні системи вищої освіти і створення науково-дослідних інститутів, що фінансуються із бюджету.

Замість споживання і підвищення зарплат корейців заохочували робити заощадження. А всі ресурси спрямовували в експортно орієнтовані галузі. Водночас замість виробництва трудомістких і недорогих товарів — одягу або взуття, корейці зосередилися на високотехнологічних автомобіле- і суднобудуванні, споживчій електроніці.

"Саме завдяки високотехнологічним галузям Кореї вдалося перетворитися із сільськогосподарської країни на розвинену індустріальну", — підкреслює Аткінсон.

Один з основних чинників у розвитку інноваційної економіки — доступність і ефективність вищої освіти, визнають експерти. Не дивно, що нинішній чемпіон з інновацій 10 років тому став лідером за охопленням вищої освіти серед країн Організації економічної співпраці та розвитку (OECD). У 2015-му в Кореї було 3,3 млн студентів — більше половини від загальної чисельності населення віком 15-24 роки.

Корейські батьки серйозно дбають про освіту дітей починаючи ще з дитячого садка, розповідає Ін. За навчання у дошкільному закладі вони готові платити від стандартних $500 до солідних $2 тис. на місяць. Ін зізнається, що й сам багато вчився: під час 12-річного навчання у школі він щодня відвідував додаткові заняття, аби мати більше шансів вступити до хорошого університету.

"Останні п'ять років перед вступом я спав по шість годин на добу, тому що багато вчився", — згадує він. Його надії виправдалися: Ін закінчив Каліфорнійський державний університет за спеціальністю бізнес і маркетинг.

Утім, незважаючи на високий рівень освіти, у країні гостро стоїть проблема безробіття серед молоді. Так, рівень зайнятості у віці 15-29 років ледь перевищує 40%. Тоді як серед вікової групи 55-64 роки він сягає 67%, а в середньому становить 60%.

Ми ніколи не виграємо у китайців у ціні, а отже, маємо перемогти їх в інноваціях
Кеннет Хонг, старший директор із глобальних корпоративних комунікацій LG Electronics

Здобуті в університеті знання не завжди відповідають запиту роботодавців, пояснюють експерти. Тим часом на корейську молодь тиснуть низька народжуваність і швидко старіюче населення, зазначає Кетрін Мун, професор політології в американському коледжі Веллслі та старший науковий співробітник Центру політичних досліджень Східної Азії в Інституті Брукінгса.

"Багато хто не може знайти роботу на повний робочий день; приблизно 60% молоді застрягли на тимчасових роботах", — констатує вона.

Дослідниця зазначає, що юні корейці відчувають безнадійність щодо майбутнього і досить цинічно ставляться до зростання розриву в доходах і відсутності можливостей. Про посилення соціального розшарування каже також Ін.

"Середній клас у Кореї скорочується, і нерівність збільшується", — зазначає він.

І все це незважаючи на славнозвісну корейську працьовитість, що дає можливість країні утримувати одну з лідирських позицій у рейтинзі найпрацьовитіших націй. За рік корейці відпрацьовують більше 2 тис. годин, підрахували в OECD. Серед 36 країн — учасниць цієї організації більше трудяться лише мексиканці і жителі Коста-Ріки.

В адміністрації президента Республіки Корея Мун Чже Іна цей показник мають намір скоротити на 200 годин на рік. Ще навесні 2018 року в Кореї ухвалили закон, який обмежив максимальну тривалість робочого тижня до 52 годин. Однак самі корейці визнають: поки нововведення працює тільки для великого бізнесу.

"У маленьких компаніях люди працюють більше, — ділиться Ін. — Наприклад, я в середньому працюю дев'ять годин на день, але під час великих проектів більше".

Своєю роботою в маркетинговому агентстві він задоволений. Мешкаючи з батьками у приватному будинку в передмісті Сеула, йому вдається витрачати на страховку і дрібні витрати $1 тис. на місяць, а решту відкладати.

Корея досягла високих результатів у розробці інформаційних і комунікаційних технологій, але, щоб утримати статус однієї з найінноваційніших країн світу, їй важливо розвивати й інші наукомісткі індустрії, підкреслюють аналітики. Потрібно також розширити майданчик для розробок, забезпечивши можливості розвитку R&D за межами великих компаній і чеболів.

Зусиль великих виробничих компаній вже недостатньо, щоб підживлювати зростання загальної продуктивності й економіки, зазначає Аткінсон.

"Ці компанії і так високопродуктивні, тоді як виробники товарів для внутрішнього ринку відстають, — констатує він. — Крім того, держава береже невеликі фірми від конкуренції, що не дає можливості найкращим із них виростати у великий бізнес".

Ще одна проблема — високі зарплати, які не дають Кореї конкурувати ціною свого експорту і змушують переносити виробництва з високою доданою вартістю в дешевші країни азійського регіону. Втім, така ситуація одночасно мотивує корейців до розвитку економіки інновацій, зазначає Хонг.

"Ми ніколи не виграємо у китайців у ціні, а отже, маємо перемогти їх в інноваціях, — переконаний він. — Адже Корея — недешева країна, і ніколи такою не буде".

Тим часом Аткінсон підкреслює: змагання вже почалося — потужну конкуренцію Кореї складають США, Японія і Китай. Тепер завдання Кореї — не просто впроваджувати інновації, покращувати й оптимізувати наявні продукти, а й винаходити щось унікальне й абсолютно нове, зокрема нові бізнес-моделі.

"Аби зростання у Кореї тривало, їй необхідно значно підвищити продуктивність та інновації в неторговельних секторах — як-от, наприклад, роздрібна й оптова торгівля, бізнес-послуги, логістика тощо", — рекомендує експерт.