Особливий статус, розрив, компроміс

Три сценарії для Донбасу

Марія Золкіна,
політична аналітикиня фонду
Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва

Суспільний запит на пошук компромісу з Росією, а не військовий шлях повернення Донбасу характерний для українського суспільства від 2015 року. Але це не означає погодження з тим варіантом миру, який Україні пропонує Кремль. Ба більше, 68% українців, за даними опитування групи Рейтинг, вважають РФ державою-агресором, а частина противників особливого статусу в Конституції для окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) навіть зросла з 50% до 56%, свідчить дослідження Центру Разумкова. Саме тому активні спроби президента Володимира Зеленського зсунути переговори з мертвої точки провокують страх перед односторонніми поступками заради вдаваної реінтеграції.

Зміна переговорного ландшафту передбачає три базові сценарії розвитку подій навколо Донбасу.

2020 коротко: З'явиться український телеканал, який вестиме мовлення на окуповані території

У першому випадку спроби досягти компромісу призводять до згоди України на політичну реінтеграцію за допомогою імплементації нового закону про особливий статус ОРДЛО після виборів на нині окупованій території, визнаних ОБСЄ ("формулу Штайнмаєра", схвалили тепер усі сторони конфлікту). Водночас гарантій щодо роззброєння, виведення російських військ і контролю над кордоном до виборів Україна від Росії не отримує.

Другий сценарій, теж радикальний, передбачає як мінімум заморожування переговорного процесу, а як максимум — вихід із Мінських угод, якщо переговори заходять у глухий кут. У такому разі Україна зосереджується на внутрішній політиці щодо підконтрольного їй Донбасу і водночас повертається до ідеї міжнародного контингенту та перехідної адміністрації в ОРДЛО.

Однак найімовірнішим є третій сценарій: рамковий компроміс щодо виконання Мінських угод. Новим словом на цьому етапі стане підвищення статусу "формули Штайнмаєра", можливо, через згадування про неї в новому законі про особливий статус для ОРДЛО. Однак ніяких механізмів проведення демілітаризації та контролю над ОРДЛО Києву отримати безпосередньо у Москви не вдасться. Ба більше, таких механізмів просто не існує на цьому етапі.

2020 коротко: Мінімальна зарплата становитиме 4.723 грн на місяць

Відповідно, з одного боку, ніякої автоматичної капітуляції не відбудеться, але з іншого — Україна зіткнеться з серйозними ризиками. По-перше, буде створено умови для зсуву фокусу переговорів із питань безпеки на проблеми виборів і політичної реінтеграції. По-друге, після ухвалення будь-якого нового закону (про особливий статус або вибори в ОРДЛО) істотно зросте ймовірність початку їх імплементації навіть без належних для цього умов. І дуже важливий третій фактор ризику — протестна реакція всередині українського суспільства як відповідь "повзучого" миру на умовах Росії: вибори без необхідних умов, амністія як "всепрощення" і формування майбутніх правоохоронних органів у ОРДЛО винятково владою цих районів. До того ж неприйняття цих умов є в усіх макрорегіонах України.

Тому утримати внутрішню ситуацію і не допустити громадського розколу буде, можливо, головним викликом на тлі будь-яких спроб досягти прогресу на переговорах щодо Донбасу. А суспільні реакції та потенційні протести стануть у 2020 році головною противагою спробам повернути окупований Донбас неприйнятною ціною.