У стані облоги

Заблокований росіянами з моря Бердянськ майже перестав ловити рибу, щосили утримує від краху порт, але живе надією на те, що настане літо, і сотні тисяч туристів допоможуть місту пережити важкі часи

Христина Бердинських,
фото — Наталя Кравчук
(Київ — Бердянськ — Київ)

Х олодний зимовий дощ наполегливо б'ється об палубу добряче поржавілого риболовецького судна, що сиротливо стоїть у Бердянському морському порту. За морською термінологією це старе — йому 30 років — судно називається сейнер. У російських документах воно носить ім'я Норд, а у протоколах українських прикордонників називається порушником кордону.

Кримський корабель, що йшов під російським прапором, затримали 25 березня 2018 року. Всю його команду — а вона повністю складалася із жителів окупованого півострова, які мають паспорти громадян РФ, — оштрафували за порушення кордону. Рядових рибалок відпустили, а от капітана залишили — його зараз судять.

Норд пришвартували. Він перетворився на символ всього того, що нині відбувається із самим Бердянськом і навколо нього. Нерухомий сейнер іржавіє, як і економіка міста, яке опинилося у неочевидній, але від того не менш щільній блокаді з боку Росії.

П роблеми тут почалися у 2017 році, коли РФ почала монтувати автомобільну арку мосту через Керченську протоку — вузький вхід до Азовського моря з моря Чорного.

Як згадує Олександр Барчан, начальник адміністрації Бердянського морського порту, тоді російський Мінтранс заявив, що періодично прохід через протоку вони перекриватимуть. Так і сталося, і судна, що йдуть у Бердянськ, стали часом запізнюватися.

А вже в 2018-му за справу взялися прикордонники ФСБ Росії — вони почали зупиняти й оглядати абсолютно всі кораблі, що проходять під Керченським мостом, який відкрили у травні. "У той момент вантаж з азовського регіону потихеньку почав перерозподілятися [не на користь Бердянська]", — пояснює Барчан.

За 11 місяців 2018-го місцевий морський порт прийняв 215 кораблів — одразу на 108 суден менше, ніж за аналогічний період торік.

І якщо кілька років тому Бердянськ обробив 2,8 млн т вантажів - переважно це метал, зерно і будматеріали, то тепер, станом на 1 грудня, лише 1,7 млн т.

На війні та через блокаду порт вже втратив (від 2014 року) близько 350 млн грн прибутку.

А в кінці листопада Бердянськ і взагалі завмер. Сталося це того дня, коли росіяни атакували групу українських військових кораблів, які спробували потрапити до Азовського моря. Моряки і судна опинилися у полоні, окупанти закрили Керченську протоку, а президент України запровадив воєнний стан у десяти областях країни, зокрема Запорізькій, де знаходиться Бердянськ.

"У порт майже два тижні не заходило жодне судно: всі чекали на якісь дії з боку окупанта", — розповідає Мирослав Стецюк, начальник відділу прикордонного контролю Бердянського прикордонного загону.

Зараз кожен підлеглий Стецюка живе немов на краю війни — боєготовність підвищена до найвищого рівня.

У середині грудня російські прикордонники знову почали пропускати кораблі з вантажами в Азовському морі.

В тім, на центральному проспекті Бердянська, Азовському, ніщо не вказує на те, що головне курортне місто Запорізької області живе у воєнному стані та перебуває під загрозою атаки з боку РФ.

Працюють численні кафе і ресторани. На гойдалці в парках радіють життю діти. А порожній через зиму пляж біля гарної і чистої набережної окупували чайки.

Проте в центрі міста малолюдно. І ніхто не робить фото або селфі біля однієї з головних місцевих визначних пам'яток — пам'ятника азовському бичку.

Ця рибка рятувала жителів Бердянська від голоду після закінчення Другої світової війни — її у великих кількостях ловили тоді у морі. Та й зараз бичок нікуди не зник. "Це у нас основна страва на столі: і юшку з бичка варять, і котлети роблять. Все — дари моря", — розповідає Юлія Дойнова, віце-мер Бердянська.

З дарами з'явилися проблеми у частини місцевих жителів — рибалок. Зараз прикордонники відверто попереджають професійних працівників цієї галузі: виходити в море для них небезпечно.

У порт майже два тижні не заходило жодне судно: всі чекали на якісь дії з боку окупанта
Мирослав Стецюк,
начальник відділу прикордонного контролю Бердянського прикордонного загону

З моменту окупації Криму і початку війни на сході життя рибалок і без того дуже ускладнилося. Але коли заарештували сейнер Норд, все стало значно гірше.

Про це НВ розповів глава однієї з місцевих риболовецьких фірм — єдиний, хто погодився поговорити на цю тему. Та й той спілкувався на умовах анонімності, побоюючись, що його не так зрозуміють і звинуватять у відсутності патріотизму.

"Після Норду українських рибалок почали ганяти [росіяни]", — розповідає цей топ-менеджер.

На його роботу (і роботу колег) найближчим часом вплине ще один фактор. Щорічно, навіть після анексії Криму, засідала українсько-російська комісія з питань рибальства в Азовському морі. Представники обох країн ділили квоти на вилов риби.

Торік комісія збиралася у російському Ростові-на-Дону, а цьогоріч мала попрацювати в кінці жовтня у Києві.

І росіяни прибули до української столиці. Але на засідання прийшов депутат Рефат Чубаров і зажадав припинити переговори з РФ. До того ж деякі російські учасники зустрічі відвідували анексований Крим.

Із погляду держави бердянський рибалка ці дії не засуджує. Але зрештою про квоти на 2019 рік представники країн не домовилися. "З Нового року для росіян ми браконьєри. Тепер можна ловити рибу хіба що з вудкою", — пояснює ця людина, наголошуючи: місцеві рибалки підтримують Україну, але як їм працювати далі, вони не знають. Оскільки, з рибного промислу живе десь третина населення міста.

Н е варто лякатися безлюдності міських вулиць — приблизно такими словами зустріла НВ Оксана Бичкова, начальник відділу курортно-готельної діяльності Бердянського виконкому. Просто зараз не сезон, пояснила чиновниця.

Влітку населення 114-тисячного міста подвоюється, а то й потроюється: Бердянськ — один із найпопулярніших нині українських курортів на Азовському морі. А в сезон-2016 тут відпочили і поготів 1,5 млн туристів.

Після анексії Криму потік бажаючих провести відпустку біля моря помітно збільшився, визнають у міськвиконкомі. Сюди, на найтепліше і наймілкіше у світі море тепер їдуть не тільки із Запорізької області, а й з Дніпропетровської, Донецької, Київської та Львівської. Також багато туристів у місто традиційно прибуває з Білорусі: просто курсує прямий потяг Мінськ — Бердянськ, пояснює Бичкова.

Та й з Києва сюди можна дістатися без пересадок, хоча потяг тягнеться зі столиці цілих 17 годин.

Коли сезон закінчується, місто накриває тиша і спокій. І так було завжди. Тому єдина очевидна відмінність життя у воєнному стані для середньостатистичних городян — це те, що вони тепер завжди з собою носять паспорти. Про всяк випадок.

К оли сезон минає, головним осередком життя у Бердянську стає порт. Він — державний і є найбільшим підприємством міста.

"Ми сподіваємося на порт і підтримуємо портовиків", — каже віце-мер Дойнова.

За офіційними даними, тут з урахуванням адміністрації, державного і приватних операторів працюють більше 2 тис. осіб. Ще більше робочих рук задіяно в транспортній сфері та логістиці.

І йдеться не тільки про те, що від російської блокади страждають ці люди. Торік бюджет Бердянська склав трохи більше 1 млрд грн. Із них п'ята частина, понад 200 млн, у місцеву казну прийшла з портової галузі.

Відрахування знижуються, тому що зменшується вантажопотік. Після атаки російських прикордонників на українські кораблі в Азовському морі звідси пішов, наприклад, важливий клієнт — компанія Метінвест мільярдера Ріната Ахметова, яка перевозила через Бердянськ метал. "Бізнес реагує на подібні події чітко", — пояснює Барчан.

Тепер порт перейшов на чотириденний режим роботи. І перспективи безрадісні: за словами Барчана, адміністрація веде переговори з бізнесменами стосовно роботи наступного року, але ті відверто налякані. "Ми стаємо неконкурентоспроможними проти чорноморських портів", — констатує він.

Благо поки справа не дійшла до скорочень співробітників.

Стецюк додає, що іноді кораблі, що йдуть у Бердянськ, по два-три тижні очікують у морі поряд Керчі перевірок із боку російського ФСБ. "Затримка судна насамперед впливає на фінансові витрати", — пояснює прикордонник.

Стецюк каже про це, а за його спиною біля причалу гойдається на дрібній хвилі затриманий його колегами сейнер Норд.

Можливо, він принесе якусь користь Україні: Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), готується 26 грудня продати судно на аукціоні. Стартова ціна — 1,47 млн грн.

А місто готується до іншої події, до якої ще треба пережити зиму і весну, — до нового туристичного сезону. Втім, місцеві чиновники впевнені, що з цією справою у них, та й у містян, все складеться.