Як вам сучасна школа?

Напередодні Дня знань НВ запитав у співвітчизників, наскільки вони задоволені навчанням своїх дітей і як ставляться до реформи середньої школи

Цьогоріч наша молодша дочка йде у перший клас, і я, чесно кажучи, їй заздрю. У моєму дитинстві перед учнем стояло зрозуміле завдання — завчити і в жодному разі не сперечатися. Перед Іванкою стоїть завдання якраз протилежне: ставити запитання, якомога більше питань.

Уже в підготовчій групі вони вивчали лідерство, етикет, побудову взаємин, командну гру, так звані soft skills [навички міжособистісного спілкування], без яких успіх у XXI столітті неможливий.

А головне, я щаслива, що мої діти йдуть до школи із задоволенням. У моєму дитинстві це була каторга, в їхньому — захоплююча пригода.

Ярослава Гресь,
керівний партнер GresTodorchuk PR

Як батько школярки, вважаю, що українська середня школа — це повна катастрофа. Слово реформа і те, що відбувається у середній освіті — несумісні речі. Було б наївно вимагати розкішно обладнаних класів у бідній державі. Але, даруйте, чому не можна наповнити ці класи бодай найменш пристойним змістом?

На превеликий жаль, наша середня школа, за рідкісним винятком, вирощує малограмотні покоління. І коли прийде час нинішнім школярам стати "біля керма", не варто дивуватися, звідки взялося стільки неуків, які не знають, чим відрізняється підмет від присудка, але віртуозно жонглюють безглуздими іноземними словами: локація, комунікація, а в кінцевому підсумку — деградація.

Іван Компан,
викладач Единбурзької бізнес-школи

Дуже важлива реформа, тому що саме освіта — ключ до успішної країні. Але це довга гра. Освіта, як взагалі-то і всі сфери нашого життя, має змінюватися із плином часу.

Поки рано робити висновки про реформу і зміни. Так, школа змінилася. А з часу мого дитинства — так взагалі кардинально. Але що стосується реформи, то насамперед тут має бути змінений підхід до розподілу державних коштів, які йдуть на шкільну освіту.

Андрій Худо,
глава наглядової ради Холдингу емоцій !FEST
(креативні проекти і ресторани, зокрема львівська Криївка)

Обидві мої доньки вже закінчили школу. До того ж молодша — цьогоріч. І останній рік вона навчалася у дистанційній школі. Але я був незадоволений. Занадто багато самостійності, яка в цьому віці не йде на користь — багато часу приділяла іграм та малюванню.

Треба все ж бути в соціумі та спілкуватися наживо. Діти і так зараз увесь час в інтернеті, а дистанційне навчання посилює цю проблему. Тож, я проти такої форми навчання.

Ваче Давтян,
президент компанії Промкабель-Електрика, засновник Школи розвитку лідерів

Система [освіти] застаріла. Якщо початкова школа, де вчать писати, читати і рахувати, ще актуальна, до того ж соціалізує дітей, то старша школа, особливо вища, застаріває стрімко. Але вихід є.

Наприклад, у Києві цей виклик прийняла не держава, а приватні освітні проекти. І це не якісь дорогі елітарні школи, як багато хто думає, а ініціативи батьків-ентузіастів. Вони хочуть збудувати школу на абсолютно іншому принципі навчання. Коли вчать не знань, а вчать вчитися. Ці приватні освітні проекти працюють як громадські організації, а діти вважаються хоумскулерами, вчаться в екстернаті. І здають тести в школі, у якої є ліцензія.

Що стосується ролі держави, то тут як в економіці: чим менше вона втручатиметься, тим краще все розвиватиметься. Державі точно варто залишити одну функцію — тестування. Ця система має бути максимально безособовою й анонімною.

Сергій Гайдай,
політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства Гайдай. Ком

Мені шкода, що ніхто з моїх дітей не йде у перший клас цьогоріч. Тому що вперше українська школа на рівні закону має орієнтуватися на потреби дитини, враховувати її особливості, стимулювати і розкривати таланти кожного, а не рівняти всіх під одну гребінку.

Вперше реформа підтримується не тільки словами, а й серйозною фінансовою підтримкою з боку уряду — підняті зарплати вчителям (більше, ніж іншим бюджетникам), вперше виділено кошти на новий освітній простір, відбулося масове перенавчання вчителів, що набирають перший клас.

Шкільна система, яку зараз почали реформувати, готувала дітей до життя, якого не існує — до індустріального конвеєрного виробництва. До ролей, які вже виконують машини і комп'ютери. А нова школа має вчити мислити, ставити запитання, а не повторювати готові відповіді, вирішувати складні проблеми, працювати в команді, мирно вирішувати конфлікти. І головне — вона має навчити дитину вчитися.

Іванна Коберник,
радник міністра освіти і науки України

Мій син уже третій рік навчається не в школі, а здобуває освіту дистанційно. Так склалося, що ми, помучившись з різними школами, прийшли до висновку, що цілком нормальним буде навчання в інтернет-школі. Для сина це комфортно, оскільки були деякі травматичні моменти, пов'язані зі спілкуванням з учителями та однокласниками. Це зручно і нам, тому що цілком спокійно під час навчального року можемо брати його з собою закордон. Це також дозволяє захистити сина від великої кількості ознак старої радянської школи, яка досі залишається рудиментом.

Тому я за реформу. І водночас розумію, настільки це складно, настільки це непідйомна історія, щоб по-справжньому реформувати систему освіти в Україні, що руки опускаються.

Володимир Тихий,
кінорежисер

Якщо напередодні 1 вересня обговорюють, потрібна виснажлива шкільна лінійка чи ні — значить, про реформу казати рано. Це не більше, ніж наміри, як і реформи в Україні взагалі. Школа не менш консервативна, ніж армія. Змінити щось у пострадянській школі можна тільки однією реформою, радикальною: звільнити всіх педагогів і набрати нових.

Бажано, щоб реформа зробила професію шкільного вчителя престижною для чоловіків. Мій син, який переходить до десятого класу, нарікає: чоловіків у школі мало. Учитель географії — улюбленець їхньої школи, молодий парубок. А коли навчався я, вчителів-чоловіків у нашій школі була чи не половина.

Також важливо змінити, а ще краще — зовсім скасувати програму з літератури. У школах треба прищеплювати звичку до читання і любов до книг узагалі, а не виділяти окремих авторів, часто нецікавих і неактуальних для дітей шкільного віку.

Андрій Кокотюха,
письменник, кіносценарист

Результати зовнішнього незалежного тестування цьогоріч показали кризовий стан української освіти: половина не знали, чому дме вітер і не змогли скоротити елементарний дріб. Реформа Нова українська школа в цьому контексті є кроком у правильному напрямку. Але надто обережним. Безодню неможливо перестрибнути двома стрибками.

Іван Примаченко,
співзасновник освітніх курсів Prometheus