Подейкують, що нібито з’явилися навіть певні кандидати на наступників Путіна. Але будь-яка розсудлива людина розуміє, що ніякого наступника у Путіна не може бути. Це було зрозуміло ще до війни, але тепер остаточно очевидно, що не буде такої ситуації, в якій Путін скаже «все, я йду, а тепер замість мене буде хтось». Як він це сказав у 2007 році. Така ситуація більше ніколи не повториться. Це розуміють усі. Напевно, під наступниками у цьому сенсі треба розуміти, хто стане ближчим до прапорця, як після смерті Сталіна. Розмірковувати про наступників, як про наступників Сталіна, напевно, теоретично зараз можливо.

Називають кілька різних прізвищ, зокрема експрезидента РФ Дмитра Медведєва. Спостерігається його активність у телеграм-каналі, де він усіх називає нікчемами. Подейкують про першого заступника адміністрації президента Сергія Кирієнка, якому зараз віддали шефство над окупованими територіями. Я особисто вбачаю лише один зрозумілий тренд. Буцімто це Кирієнко, який ніби й спілкується такою людською мовою, хоча каже речі такі ж нелюдські. Але принаймні не висловлюється нецензурно, не волає, як це робить Дмитро Медведєв. Але обидва вони вчиняють те саме. Вони повторюють те, що хоче від них почути Путін.