Хто має стати прем'єром?

НВ з'ясувало у співвітчизників, чи вважають вони за необхідне змінити Арсенія Яценюка на посаді прем'єра і хто, на їхню думку, має очолити український уряд

Нинішній прем'єр повинен піти у відставку. З різних міркувань.

Але я не політик, не розпорядник і не господар ситуації, тому жодних кандидатур на його місце запропонувати не можу.

Мирослав Попович,
філософ, академік НАН України

Не я!

Олександр Ройтбурд,
художник

Питання про Яценюка-прем'єра для більшості, гадаю, риторичне. Влаштовувати він може дуже обмежене коло осіб.

Хто замість нього? Точно не представник політичних сил. А людина на чолі команди високооплачуваних незаангажованих професіоналів, не помічених раніше в жодній владі.

Персоналії? А кого з неполітиків ми знаємо на ім'я? Вчених-економістів? Співробітників міжнародних аудиторських компаній та інвестиційних фондів? У тому‑то й фокус, щоб це були імена широко невідомі. А ще краще неукраїнські. Як би непатріотично це не звучало.

Ламати систему потрібно рішуче, різати по шматочку — боляче і непродуктивно. Гідра самовідновлюється.

Максим Лазебник,
виконавчий директор
Всеукраїнської рекламної коаліції

Арсенію Яценюку потрібно на пенсію, бо він — корупціонер, і про це говорить вся Україна. Якщо людина не змогла за 20 років у владі здійснити реформи, то його треба відпустити на якусь іншу роботу.

Тому мої кандидати — Сергій Лещенко або Мустафа Найєм. Вони молоді, нещодавно потрапили в політику і досі себе не дискредитували.

Богдана Павличко,
директор видавництва Основи

Ідеальний, не пов'язаний з реальністю варіант, наприклад, щоб прем'єр-міністром України став [екс-міністр фінансів Словаччини] Іван Міклош з двома віце-прем'єрами — Саакашвілі та Яресько. При цьому прізвище Міклоша можна замінити на порівнянну величину.

Але біда в тому, що ви не знайдете під такого прем'єра голосів у Раді.

З таким урядом не повирішуєш питання, та й президент не захоче уряду технократів, які потім можуть вийти і оголосити, що його друг — корупціонер. Від цього бувають нерви. А нервувати ніхто не любить.

Тому найкращий прем'єр за поточних умов — це той, без якого не буде фінансування МВФ. І якщо є ті, хто бажає його звільнити, то вони повинні озвучити прізвище нового голови уряду і показати 226 підписів.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажу
боргових цінних паперів Dragon Capital

Яка різниця, хто буде — оживіть хоч Рузвельта або Черчілля. У них нічого не вийде, якщо Рузвельт прийде сюди один — його задушать Пашинський і компанія.

Тому на сьогодні я готовий розглядати не прізвище прем'єра, а готовий пакет реальних програм: що буде з доларом, з внутрішнім споживанням, із зовнішнім, яке ставлення до раніше взяти військових зобов'язань.

Мене не влаштовує нинішній прем'єр, мене не влаштовує нинішній Кабмін. Можливо, в цьому Кабміні єдина людина, яку я, може бути, залишив би — це Арсен Аваков, щоб він вже закінчив цю поліцейську реформу.

Олексій Мочанов,
волонтер, бард, колишній автогонщик

Говорити треба не про прізвище нового прем'єра, а про принцип його вибору. Механізм такий — конкурс програм із командами. Завдання — сформувати новий професійний Кабмін з конкретною програмою дій.

Ось за такий Кабмін — з програмою модернізації України і без зобов'язань перед кланами і має проголосувати Рада. А прем'єра команда висуне зі свого складу сама в потрібний момент.

Андрій Длігач,
гендиректор групи компаній
Advanter Group, співзасновник громадської
платформи Нова країна

Нам потрібна людина, яка знає, що робити. Саме що, а не як. Причому йдеться про гранично конкретні речі: вона має знати, як вивести з піке українську економіку. Не абстрактні речі на кшталт податкової реформи, а яким чином вона відродить український бізнес, які галузі будуть зонами зростання.

Кожна країна, яка проходила успішний шлях реформ, мала подібного візіонера. У Грузії Каха Бендукідзе, у Польщі Лєшек Бальцерович.

На жаль, у першому ешелоні публічних українських фігур я такої людини сьогодні не бачу.

Олександр Ольшанський,
президент холдингу Інтернет Інвест,
голова оргкомітету IT-форуму iForum

Пропоную Лєшека Бальцеровича на посаду прем'єр-міністра України. Він реформатор і не пов'язаний з олігархами, як всі великокаліберні українські політики, які теоретично можуть розглядатися на посаду голови Кабміну.

На посаду віце-прем'єра пропоную голову ДемАльянсу Василя Гацька та народного депутата з БПП Світлану Заліщук. Вони енергійні, ціннісні та вільні від пут олігархату.

Наталя Соколенко,
журналіст Громадське радіо

Питання не в прізвищі прем'єра, а в його здатності зібрати урядову команду.

Про технічність уряду казано-переказано. Його може очолити й [міністр фінансів] Наталія Яресько, і [голова Запорізької ОДА] Валентин Резніченко, наприклад. Але прем'єр має вибрати собі команду. Такому підходу, впевнений, зраділи б і [міністр інфраструктури] Андрій Пивоварський, і [екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі] Максим Нефьодов, і багато інших. Вони всією командою несли відповідальність.

Що ж до Арсенія Яценюка, то він має піти. Шантажувати країну в стилі "якщо не я, то хто" й "а що далі" — це як мінімум нечесно. Відповідальний політик залишив посаду прем'єра, але не валив би коаліцію демаршем Народного фронту. Тоді наступний уряд знову формували б БПП, Народний фронт і не виключено, що Самопоміч. А так — маємо те, що маємо.

Віталій Гайдукевич,
телеведучий

Прем'єром має стати Петро Порошенко. Я не обмовився. Всенародно обраний має взяти на себе відповідальність за складні та непопулярні рішення.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, фіналіст
Пулітцерівської премії

Олексій Павленко [міністр аграрної політики та продовольства]. Я його добре знаю. І впевнений, що це чесна, професійна та енергійна людина. До того ж про людину судять за діями, а він себе практично не піарить, при цьому кількість реформ, які він зробив в агропромисловому комплексі, мабуть, найбільша з усіх.

А ось Михайло Саакашвілі — точно ні. Бо він — радикал. Радикали мають чинити тиск [на владу], але при цьому вони, коли приходять до влади, сильно шкодять, намагаючись зробити все і відразу.

Ваче Давтян,
президент компанії
Промкабель-Електрика, бізнес-тренер

Від зміни прем'єра якість політики в Україні не зміниться. Тому не має значення фігура в президії.

І це — на п'ять найближчих років.

Причин дві. Перша — в українській політичній культурі поки що немає традиції брати на себе відповідальність за події в країні.

Друга — в політичній культурі українців немає традиції довіряти будь-кому, хто йде в політику і стає, припустімо, прем'єром. Вчора ми його любимо, ненавидимо. Якщо допустити, що уряд України очолить Господь Бог, українці швидко і дружно стануть безбожниками.

Андрій Кокотюха,
письменник