Символ любові, пам’яті та незламності. Як вдова загиблого героя відкрила кав’ярню у центрі Львова після загибелі чоловіка на фронті
У Львові закриваються або продаються близько 50 ресторацій. Попри це, відкриваються й нові. Одним із яскравих прикладів незламності та можливості ведення бізнесу під час війни стала кав’ярня, яку відкрила вдова загиблого героя.
Вікторія Трибушна, власниця кафе Кава на двох, родом із Херсона. Десять років тому вона переїхала до Львова, де познайомилася та вийшла заміж за місцевого мешканця Андрія. У подружжя була спільна мрія — відкрити власну кав’ярню. У лютому 2022 року Андрій став до лав Збройних сил України, але, на жаль, загинув від рук окупантів. Попри трагедію, Вікторія знайшла в собі сили здійснити їхню спільну мрію. Вона відкрила кав’ярню у самому серці Львова, яка стала символом любові, пам’яті та незламності. NV Food поспілкувався з вдовою героя і запитав, як вдалося відкрити кав’ярню, хто мотивує та підтримує жінку, які напої і страви можна спробувати у закладі та попросив поділитися улюбленими рецептами.
Чи мали ви попередній досвід роботи у сфері обслуговування?
Так, подібний досвід у мене вже був. Ще в Херсоні я займалася виготовленням крафтових сирів. З 2009 року працювала у сфері фінансів та бухгалтерії в різних дистриб’юторських компаніях, включаючи заклади та мережі харчування. Перед війною співпрацювала на аутсорсі з ресторанними мережами, тож була безпосередньо дотична до сфери обслуговування і добре знала цю «кухню зсередини». Я розуміла, які чинники впливають на розвиток або деградацію бізнесу. Скажімо так, на рівні цифр я можу проаналізувати діяльність будь-якого закладу.
Скажіть, будь ласка, як виникла ідея відкрити власну кав’ярню?
Ідею відкриття закладу я реалізувала вже сама, через рік після загибелі чоловіка. Це було зроблено на честь його пам’яті. У нас із Андрієм була спільна мрія — відкрити заклад зі смачною кавою. На жаль, ми не встигли здійснити її разом.
А чому вирішили відкрити саме кав’ярню?
Оскільки я працювала у цій сфері, а Андрій добре знався на цій роботі, адже займався виготовленням меблів, це здавалося логічним вибором. Ми багато часу проводили разом і розуміли, що більшість ділових зустрічей та переговорів зазвичай проводять саме у кав’ярнях. Чоловікові ця ідея здавалася гарною, естетичною і завжди актуальною. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ми мріяли, що розпочнемо власну справу після закінчення війни.
Чи отримали ви підтримку від держави на відкриття власної справи? Як вам вдалося реалізувати ідею?
Підтримку я отримала лише від рідних: мами, сина, який зараз у ЗСУ та невістки. Також пройшла декілька навчальних програм, зокрема курсів про роботу кав’ярень для ветеранів, організованих однією з українських мереж. Окрім того, закінчила курси центру підтримки підприємницької діяльності при Львівській міській раді. Там також надали фінансову підтримку через конкурс ваучерних сертифікатів, які частково покрили витрати на відкриття закладу Кава на двох. Це була суттєва допомога для реалізації ідеї.
Скажіть, будь ласка, а як ви обирали назву для кав’ярні?
Я не обирала її — вона обрала мене. Назва зацікавила мене випадково: я побачила щось подібне у фільмі чи книзі. Інших ідей на той момент у мене взагалі не було. І коли побачила цю назву, вона просто відгукнулася мені на всі 100%. Я зрозуміла, що по-іншому бути не може, адже саме ця назва ідеально відповідає формату та ідеї, яку я закладала у концепцію закладу.
Скажіть, будь ласка, чи є у вас певні фішки в закладі? Чим ваша кав’ярня відрізняється від інших?
У кав’ярні ми пропонуємо напої на будь-який смак. Варю каву так, як люблю сама, і роблю акцент саме на якості та способі заварювання.
Під час відкриття я вирішила приділити особливу увагу саме процесу приготування кави. Окрім класичних напоїв, до яких усі звикли — таких як еспресо, американо чи капучино — ми пропонуємо й альтернативні способи заварювання. Наприклад, влітку ми готували Колд Брю з льодом, а зараз плануємо запускати каву в джезвах, зварену на піску.
Підкажіть, будь ласка, а чи є у вас напої, які пов’язані з вашою особистою історією? Можливо, зі спогадами про Херсон чи подружнє життя?
Так, вдома ми завжди варили фільтр-каву, ще до того, як вона стала популярною. Я до неї звикла, тому тепер готую її і в кав’ярні.
Скільки персоналу у вас працює?
Окрім мене, працюють ще бариста та практикантка.
Чи пригощаєте ще чимось, крім кави?
Так, у нас є сезонні десерти. Більшість з них я готую самостійно.
Чи маєте у Львові улюблені ягоди та фрукти, з яких готуєте десерти?
Дуже сумую за херсонськими ягодами та фруктами. Проте мені дуже подобається закарпатська полуниця та місцева журавлина. З них можна приготувати муси, джеми й багато іншого.
Рецепт вишневої пана-коти до святкового столу
Хто ваші основні клієнти?
Ми відкрилися в межах житлового комплексу, тому основна частина клієнтів — це місцеві мешканці. Однак часто приходять гості з інших населених пунктів, які приїжджають, щоб подякувати моєму чоловіку за його захист. Це, зокрема, його побратими.
Чи співпрацюєте ви зараз із ветеранськими організаціями?
Так, я беру участь у благодійних ярмарках, де продаю десерти від нашого закладу. Ми активно спілкуємося з власниками сусідніх ветеранських бізнесів, у нас сформувалася своєрідна спільнота. Ще з часів курсів у Центрі підтримки підприємництва при ЛМР я здружилася з багатьма підприємцями. Ми спілкуємося як з робочих питань, так і в неформальній атмосфері.
Можливо, щось порадите іншим людям, зокрема ветеранам чи дружинам ветеранів, які планують відкрити власну справу?
Раджу діяти і не зволікати. Зараз складний час: багато закладів закривається, але багато й відкривається. Є проблеми на ринку праці, економічні труднощі, і ми, як країна, вже не перший рік перебуваємо у стані війни. Але ми не можемо просто сидіти й чекати. Якщо у вас є внутрішній ресурс і сили, вставайте з дивана й починайте щось робити. Почніть хоча б із теоретичної частини, розробіть план. Якщо маєте можливість і натхнення — беріться за справу!
