Я сьогодні думала про те, як режим заощадження електроенергії та наші графіки відключень світла можуть впливати на наш стан.

Відключення електроенергії може посилювати відчуття «небезпеки у наших відносно безпечних умовах» і додавати відчуття неконтрольованості нашій і так постійній невизначеності.

Сьогодні говорили зі знайомими про те, що в ці дні взагалі геть зникла мотивація щось робити.

Незважаючи на те що у нас вже є досвід життя в період відключень світла і ми мали час підготуватися, думаю, через загальну втому може підсилюватись відчуття, що взагалі нічого не можна контролювати. І це дійсно може призводити до зниження мотивації. Людина на деякий час може взагалі відмовлятися від дій.

Я сьогодні тих, у кого, як і у нас, електроенергії не було дуже довго, просила запланувати лише те, що залежить від нас. Буквально зосередитись на дрібних, контрольованих діях.

Відчуття безсилля може трансформуватися в агресію

Я зрозуміла, що почала заощаджувати не тільки запас повербанків, а й сили та «можливості» уваги: менше відкриваю соцмережі, створила «список пріоритетів» на день. Навіть, на диво, змогла його дотриматись.І якось дійсно обираю лише те, що дійсно важливо зробити. Навіть формулюю фрази «заощадливіше».

На супротив реальності йде дуже багато енергії. Сьогодні багато разів доводилось казати собі: «Ну що ж — зараз так».

Сьогодні був дуже насичений Zoom-день і складний графік відключень світла. Не знала, чи витримає наша домашня наче й підготовлена енергосистема. Розпланувала день так, щоб кілька зустрічей попали на період, коли є світло. Але одночасно змістився графік, і з людиною, з якою була призначена зустріч, не врахували наші різні годинникові пояси. Спочатку я напружилась, бо на перелаштування теж витрачаються сили. Потім зробила вдих і видих — і засміялась. Ну що ж робити? Від мене залежить не витрачати енергію та час на те, що все одно не піддається контролю.

Відчуття безсилля може трансформуватися в агресію: дратівливість через дрібниці, конфлікти з близькими, реагування не на сенс того, що кажуть, а на форму подачі.

Сутінки, темрява, як і спілкування онлайн, не дають можливість спертися на інформацію від невербальних сигналів. Ми можемо взагалі некоректно сприймати інформацію, і важливо перепитувати, що насправді мали на увазі співрозмовники.

Сьогодні також зі знайомими говорили про вибір не реагувати на провокації. Їх зараз буде багато. Зрозуміла, що обмеження, нові зусилля зі слідкування за графіком, контролем повербанків тощо ще більше посилюють втому, в тому числі когнітивну.

Багато хто зі знайомих скаржився на «мозковий туман».

Я сьогодні рятувалась тим, що робила частіше паузи. І зарядку. Як тільки відчувала, що концентрація геть падає — робила кілька присідань та махів руками. Це повертає і відчуття впливу на стан і додає енергії тілу та мозку… Коли ще менше відчуття контролю, залишається наш вибір у всіх сенсах, куди витрачати таку важливу енергію.

Вчора коли у нас нарешті з’явилось світло, в сільському чаті хтось написав: «Слава Богу! Слава енергетикам!» Дякую всім, хто дбає про нашу безпеку і наш добробут. Сил нам!

Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу, ухвалення рішень або медичних висновків. Публікація не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям або психічним станом, обов’язково зверніться до лікаря.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут