Кілька днів тому я зустрічався з другом, і розмова зайшла про концентрацію уваги. Ми обидва зійшлися на тому, що зараз стало особливо складно зосередитися.

Усі, з ким я спілкуюся, схоже, борються з тією ж самою проблемою. Навіть коли ми намагаємося менше часу проводити в соціальних мережах і вимикаємо сповіщення, наш розум однак залишається розсіяним.

Та розмова засіла в мене в голові. Я поставив собі запитанням, чому ж нам так складно сконцентруватися навіть тоді, коли ми уникаємо очевидних відволікальних чинників.

Я відкрив свій щоденник і написав: «Чому ми не можемо зосередитися?»

Спочатку я перелічив найочевидніші причини — телефони, новинні стрічки й нескінченні списки справ.

Але потім зрозумів, що все це не мій випадок. На мій погляд, я досить дисциплінована людина. Я не проводжу надто багато часу в телефоні і не сиджу безвилазно в соціальних мережах.

І менше з тим, ось уже рік як мені стало складно глибоко занурюватися в роботу над текстами. Тому я продовжив шукати відповідь. Що змінилося?