Чим небезпечна фраза «Я тебе розумію»

12 листопада, 21:13
Наталя Кадя: «Менше „я знаю, як вам“, більше „розкажіть, як у вас“» (Фото: monkeybusiness/Depositphotos)

Наталя Кадя: «Менше „я знаю, як вам“, більше „розкажіть, як у вас“» (Фото: monkeybusiness/Depositphotos)

Емпатія без знання контексту легко перетворюється на припущення, а припущення — на хибні висновки

В чому небезпека фрази «я тебе розумію»? Ідея коротко.

Ми мислимо крізь власний контекст. Коли контексти різні, «переклад» досвіду дає збої. Звідси поради, які не працюють, і оцінки, які ранять.

Реклама

Чому ми помиляємося про «чужий» досвід?

Наш мозок працює з моделями світу, зібраними з власних ситуацій, обмежень і правил гри. Якщо моєї ситуації у вашому житті не було, моя модель не вміє її точно «програти». Тому емпатія без знання контексту легко перетворюється на припущення, а припущення — на хибні висновки.

У бізнесі це особливо видно, коли рішення, народжені в безпечному та стабільному середовищі, намагаються перенести в умови невизначеності, війни чи частих блекаутів. Те, що було «кращою практикою» там, тут стає «хорошою теорією».

Які ризики «експорту порад»?

Хибні аналогії: однакові слова, різні реальності.

Приклад «резилієнтності». Коли ментор із «мирного» ринку каже: «Підвищте резилієнтність — зробіть „середи без зустрічей“ і навчіть команду дихальним технікам», — він має на увазі втому після релізів, Zoom-перевантаження та квартальні піки.

Там, де контексти різні, професіоналізм починається з поваги та запитань

У країні, що чотири роки живе у війні, «резилієнтність» означає інше: роботу при нічних тривогах і фрагментованому сні, графіки відключень на 8−12 годин, дублювання каналів зв’язку, релокації співробітників і сімей, психологічну підтримку після травматичних подій, автономні офісні «острівці» (генератори, старлінки), адаптовані KPI та гнучкі дедлайни.

Що стається з порадою?

Там це «антивигорання». Тут — операційна живучість під жорсткі обмеження. Схожі слова «резилієнтність», «втома», «стрес» — але різні «правила гри». Порада, не перенесена на місцевий рельєф, не працює або шкодить.

Що робити? Контекстова скромність замість універсальних рецептів.

1. Менше «я знаю, як вам», більше «розкажіть, як у вас».

2. Усвідомлена мова. Замість «зробіть так» — «це спрацювало там-то, бо… у вас може бути інакше через…»

3. Фокус на співтворенні. Порада — це спільний дизайн під ваші ризики, а не лекція про «правильне життя».

Ми не зобов’язані повністю розуміти одне одного, щоби діяти відповідально. Достатньо терпіння, уваги й чесності щодо меж власного досвіду. Там, де контексти різні, професіоналізм починається з поваги та запитань. А якісні рішення народжуються не з гучних порад, а з точного перекладу принципів на мову тієї реальності, у якій ми живемо й працюємо.

Менше універсальних рецептів. Більше контекстової скромності. Це і є лідерство, яке тримає в складні часи.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут

Показати ще новини