«Або керованість країною, або Єрмак?». Не виключено, що Зеленському треба ухвалювати жорсткі рішення для політичного виживання — політолог

Те, що ці питання підіймалися раніше — це факт, але президент дуже жорстко завжди все це відстоював. Але мені здається, що зараз в нього може трошки змінитися позиція за однієї простої причини: питання, зокрема, про його особисте політичне виживання.

От зараз опублікують нові, свіжі рейтинги, які вже будуть враховувати історію з цим Міндічгейтом. І щось мені підказує, і про це вже була певна інформація, що у президента там буде дуже сумна картина. Причому картина, як на графіках: дуже стрімке падіння, на десятки відсотків.

Для того, щоб якось виправити ситуацію, для того, щоб якось поправити імідж і дистанціюватися від цього скандалу, не виключено, що президенту доведеться ухвалювати жорсткі кадрові рішення.

Ще один момент полягає в тому, що, дійсно, значна частина народних депутатів, вони не відійшли ще від шоку липня, коли їх поюзали, використали просто з історією про НАБУ, причому ніхто перед ними не вибачився. Це важливий момент. Ніхто не приніс їм якісь вибачення за те, що відбулося, хоча вони очікували на них. Вони очікували, що принаймні президент зможе якось нормально з ними поговорити, пояснити, роз’яснити. Але була одна зустріч, яка нічим практично не закінчилася, половина депутатів просто не прийшла поспілкуватися з президентом.

І оце невдоволення взагалі політикою Офісу наростає. Тим більше, що Офіс спілкується з парламентом директивно. Вони спускають якісь розпорядження, ви, мовляв, виконуйте, голосуйте. А депутати після липня не хочуть так робити.

Зараз ситуація ще погіршилася, і, очевидно, що повне кадрове переформатування, прихід якихось нових людей, які б по-іншому спілкувалися з депутатами — це в інтересах, в принципі, монобільшості щонайменше. Тим більше, що за чутками у того ж Єрмака з [головою фракції Слуга народу Давидом] Арахамією і деякими іншими лідерами парламентської більшості, м’яко кажучи, натягнуті стосунки.

І тепер, коли треба голосувати за бюджет, тепер, коли треба голосувати за звільнення і призначення нових міністрів, ця тема на перший план виходить. І може статися так, що президенту доведеться про це дійсно задуматися заради власного політичного виживання.

Є, правда, тут один момент. Зеленський зараз поїхав в турне, і в цьому турне він не сам. Дуже промовиста була вчорашня фотографія, де він спілкується з [президентом Франції Еммануелем] Макроном, і за всім цим поруч спостерігає Андрій Єрмак, який стоїть і з висоти свого зросту дивиться на Макрона і на Зеленського. Вона дуже промовисто виглядає. І от питання: як вони зараз спілкуються, яку версію подає Єрмак, в чому він намагається переконати президента і чи буде він достатньо переконливим.

Я думаю, що якщо фракція у своїй монобільшості зараз збрикнеться по повній програмі і чітко виставить свої вимоги, у президента просто не буде іншого варіанту. Йому доведеться обирати: або керованість країною на рівні, зокрема, ухвалення законів, або Андрій Єрмак, який, звісно, з ним давно, і про якого президент казав, що я з ним прийшов, і він зі мною піде. Але може так статися, що комусь доведеться піти набагато раніше.

— Чи є якісь перспективи, що парламент може дійсно взбрикнутися, зокрема, в частині монобільшості, якої вже не існує, тому що голоси доводиться збирати на всі ключові рішення. Бо перетворення парламенту не в місце для дискусії — така собі справа в парламентсько-президентській республіці.

— І давайте не будемо забувати, що це не дуже гарно виглядає в контексті нашої європейської інтеграції, тому що, в принципі, парламент — ключовий орган, який повинен ухвалювати рішення, і нівелювання його суб'єктності явно не йде на користь Україні.

Але дивіться, як може суб'єктність парламент проявити? Отут парадоксальна ситуація: вони можуть домогтися свого в контексті протистояння з Офісом просто нічого не роблячи. Така дуже пасивна позиція може зіграти зараз на користь їхній суб'єктності, як би це дивно не звучало. Що я маю на увазі?

— Такий італійський страйк, всі прийшли на роботу, але…

— Так, вони прийшли на роботу, але вони не голосують. Коли порушують питання про якісь голосування, вони йдуть одразу швидко пити каву чи курити, чи спілкуватися в кулуарах. Я ж кажу, вони проголосують мінімально, наприклад, за звільнення двох міністрів, тому що, як вони між собою говорять, вибачте, тут з пісні слів не викинеш: суспільству треба кістку кинути… Я чув такі розмови, що давайте хоча б міністрів звільнимо, тому що воно ідіотично виглядає, вони фігуранти цих плівок і вони не можуть працювати на цих посадах. А далі почнеться оця італійська історія, що ми, мовляв, є, але нас в реальності немає.

І туди нагору, на Банкову піде депеша, що все це зміниться, коли ми побачимо нових людей, які будуть займатися організацією роботи президента України. Все. Тобто нам не по дорозі, наприклад, з Єрмаком, і ухвалюйте відповідні рішення.

Парадокс ситуації в тому, що зараз в Офісу немає ніяких механізмів для того, щоб якось натиснути на депутатів. Розумієте? Використати, умовно кажучи, якісь правоохоронні органи не вийде. Знову-таки, найсмішніше те, що НАБУ і САП в цьому плані можуть виступити — неофіційно, а так воно просто складається — на боці парламенту, тому що вони виступають в системі стримування і противаг тією стороною, яка не дає розійтися ДБР і деяким іншим правоохоронним органам з погляду тиску, наприклад, на народних депутатів.

І от така навіть пасивна позиція, вона може зіграти свою роль. Але тут я ще раз підкреслюю: все зараз зводиться знову до персонального, персоніфікованого моменту. Треба дивитися, в якому настрої Володимир Олександрович повернеться з турне. Тобто якої згоди він там дійде з Єрмаком, і чи переконає його Єрмак в тому, що те, що відбувається — це просто напад конкретно на президента, це зробили вороги, і президент ні до чого, і люди, які з ним працюють ні до чого, і вони до цієї корупції ніякого відношення не мають. Усі історії про Алі-Бабу (нардеп Ярослав Железняк стверджує, що Андрія Єрмак фігурує на плівках НАБУ як Алі-Баба — Ред.) — це просто вигадки окремих народних депутатів чи журналістів.

І ще є, до речі, один важливий маркер, який буквально буде післязавтра — це повернення чи не повернення секретаря Ради національної безпеки і оборони Рустема Умєрова. Я більше схиляюся до того, що він повернеться, приїде в Україну, але сама по собі історія достатньо показова, тому що, я нагадаю, що це людина, яка дуже тісно співпрацювала якраз з очільником Офісу президента. І на посаду секретаря РНБО він потрапив після узгодження всіх цих моментів з Єрмаком.

Тому от його подальша поведінка — це теж буде маркер, які рішення може ухвалити президент щодо цього.

— А чому так зацікавилися якраз візитами Рустема Умєрова? Він спочатку був у Туреччині, потім — в якихсь країнах Близького Сходу, зараз він у США. За офіційною інформацією, там у нього активна програма, офіційне відрядження, низка робочих консультацій і зустрічей, спрямованих на посилення міжнародної підтримки України. Уже Суспільне повідомляє, що післязавтра Рустем Умєров має повернутися до України. Це ж не перше відрядження. Чи зараз ми «обпеклися на молоці, дуємо і не холодне»?

— Тому що в нас є кейс [ексвіцепрем'єра Олексія] Чернишова, якого реально повертали. [Бізнесмен, співвласник Кварталу 95, який є фігурантом розслідування НАБУ, Тимур] Міндіч, до речі, кажуть, літав і повертав. Тепер Міндіча немає, Карлсон полетів, але Чернишов залишається в країні.

А з Умєровим яка ситуація? По-перше, його згадали теж на плівках. І, до речі, тут слід зазначити, що він єдиний з представників влади, хто дуже оперативно на це відреагував. Від його імені був написаний пост, що так, я Міндіча знаю, зустрічався, але були в нього якісь пропозиції за контрактами, але вони не були доведені до логічного завершення, і на цьому все. Але Politico пише, і про це активно зараз говорять, зокрема, і в нашій політичній тусовці, що наступна тема, яка буде підійматися, — це корупція в оборонці. НАБУ готує наступні заходи, які будуть стосуватися оборонної сфери ще часів перебування на посаді міністра оборони якраз Рустема Умєрова. [Денис] Шмигаль не так давно міністр оборони, з липня, і, очевидно, що якщо 15 місяців вони документували цю справу, то, ймовірніше, вони документували все те, що відбувалося там за Умєрова.

З’являються такі розмови. І ще один важливий момент, чому ми так прискіпливо на це дивимося. В нього відрядження повинно було закінчитися набагато раніше. Його вже подовжили два рази, і, причому, як пишуть люди, які слідкують за подібними історіями, Умєров почав погоджуватися навіть на якісь зустрічі, від яких він раніше категорично відмовлявся. Тобто він їх не вважав якимись актуальними з погляду своєї роботи на посаді секретаря РНБО.

І, знаєте, останній візит в Сполучені Штати теж породив хвилю чуток, тому що всі прекрасно знають, що, з одного боку, там живе його родина. І щодо цього виникали навіть питання щодо наявності чи не наявності у його дітей і представників його родини американського громадянства. Хоча Умєров все це спростовував і пояснював.

І другий цікавий момент. Знаєте, якось це співпадає: він їде до США, тут же ж детективи ФБР приїжджають в Україну і спілкуються з представниками НАБУ. Про що і з ким буде говорити Умєров в США — теж дуже цікаве питання.

Тому треба дивитися, бо це певний маркер. Людина, яка потенційно може теж викликати якісь питання зі сторони правоохоронних органів, при тому людина не остання у всій системі влади, яка є на сьогодні… Тому що ми знаємо, що функціонал РНБО був суттєво розширений, зокрема, і за допомогою використання такого механізму, як санкції, тобто вони більше такими питаннями займаються.

Тому всі за цими спостерігають і дивляться, як далі буде ситуація розвиватися. Але я ще раз підкреслюю: мені здається, що він все ж таки повернеться. Тому що уявімо варіант, що цього не буде — це тотальна катастрофа. Тут навіть не іміджева катастрофа, це тотальна катастрофа для влади, конкретно для Зеленського. Я навіть не уявляю, як з такої кризи гіпотетично можна буде вийти, якщо він напише 20-го числа заяву з-за океану, що я складаю з себе повноваження секретаря РНБО тощо.