Чим закінчиться для Зеленського операція Мідас

Антикорупційні слідчі стверджують, що існувала велика схема відкатів у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів із постачальниками, що становить близько 100 мільйонів доларів США. 10 листопада було проведено обшуки в 70 точках по всій країні. Семи фігурантам висунуто обвинувачення, п’ятеро перебувають під вартою.

Ймовірним організатором корупційної схеми є Тимур Міндіч — бізнесмен і кінопродюсер, який поспішно залишив Україну за кілька годин до обшуків. Особливу небезпеку для Зеленського становить той факт, що Міндіч є співвласником, разом з українським президентом, студії Квартал 95. Це медіаплатформа, завдяки якій Зеленський здобув популярність як комік ще до свого президентства.

Скандал, таким чином, знову зачіпає найближчих соратників президента. Він ризикує заплямувати його репутацію «за асоціацією» — через зв’язки з винними — і викликає питання про те, чи не міг президент вжити заходів з цього приводу раніше.

Вказує на прояв набагато глибшого конфлікту

Однак те, як розвивався цей скандал, також вказує на прояв набагато глибшого конфлікту, що відбувається за лаштунками між елітними групами, які борються за контроль над останнім цінним державним активом — енергетичним сектором.

Кампанія з очорнення

Це останнє в ланцюжку подій, що почалися ще влітку, коли парламентська фракція Слуга народу намагалася позбавити незалежності антикорупційні органи України. Масові протести молодих українців змусили владу відмовитися від цього рішення.

У цей момент в українських ЗМІ почали циркулювати чутки про існування таємно записаних розмов за участю Міндіча. Однак подробиці змісту розмов на той час не були оприлюднені, що залишало будь-які звинувачення в корупції лише предметом спекуляцій. Коли уряд опинився під тиском, що зростав, після масштабних російських авіаударів по енергетичному сектору 10 жовтня, що залишили населення України майже на цілий день без електрики, кампанії з очорнення чиновників розгорнулися на повну потужність. У центрі уваги опинився Володимир Кудрицький, колишній голова Укренерго, основного оператора електромереж України.

Кудрицького, відому постать у прозахідному й антикорупційному громадянському суспільстві України, затримали 28 жовтня за підозрою в шахрайстві, пов’язаному з його ймовірною участю у 2018 році в розкраданні державних коштів на суму, еквівалентну 1,6 мільйона доларів. Розслідування вело Державне аудиторське управління та Державне бюро розслідувань, які підпорядковуються безпосередньо Зеленському. Кудрицький активно захищав свою репутацію, стверджуючи, що звинувачення мали політичний характер і були спрямовані на те, щоб перекласти відповідальність за руйнування енергетичної мережі України повітряною кампанією Росії з уряду на окремих чиновників.

Хоча Кудрицький був випущений під заставу, справа проти нього залишається відкритою.

Боротьба за владу

Незалежно від їхнього результату в правовому полі, чутки, поширювані проти Міндіча, та атаки на Кудрицького, принаймні, наразі, мають вигляд класичних інформаційних кампаній, спрямованих на знищення репутації та підрив тих людей та ініціатив, з якими вони пов’язані.

У міру того, як ці події протиставляють один одному два табори — прихильників і противників Зеленського серед української еліти, останні антикорупційні викриття демонструють боротьбу за владу — за те, хто контролює найцінніші державні активи та важелі впливу в Україні. Якщо ворогам Зеленського не вдасться змістити його з посади, його здатність керувати країною може бути серйозно обмежена через атаки на його близьких союзників, таких як Міндіч.

Ще одного з головних радників Зеленського, міністра юстиції (раніше міністра енергетики) Германа Галущенка, також тимчасово відсторонили від посади внаслідок операції Мідас.

Ця боротьба між елітами, що охоплює сектор, критично важливий для спроможності України продовжувати опір російській агресії, вражає своєю зневагою до наявної кризи, що охопила країну. Хоча її результат поки що залишається неясним, уже можна зробити кілька важливих висновків.

Повернення до конкурентного політичного процесу з дотриманням свободи слова, ЗМІ та суспільства, яке було призупинено через війну, має життєво важливе значення. Побоювання, що викриття корупції в Україні може зіграти на руку російській пропаганді, лише дозволяють корумпованим чиновникам далі зловживати владою і підривати шанси країни на перемогу над Росією.

Необхідний більш прямий і активний контроль з боку ЄС і США в питанні боротьби з корупцією в Україні. Корупція скорочує кошти, що виділяються на ведення війни, але також посилює суспільний песимізм у країнах-донорах щодо ефективності їхньої тривалої підтримки.

Корупція вкрай негативно позначилася на призові до збройних сил. Нещодавнє опитування засвідчило, що 71% українців вважають, що рівень корупції зріс від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Щомісячний рівень дезертирства в армії зараз становить приблизно дві третини від кількості новобранців. Це 21 000 дезертирів порівняно з 30 000 призовників. Такий показник непорівнянний із потребами оборони України і частково пояснює деякі нещодавні невдачі на передовій.

Йдеться вже не тільки про репутацію країни та її перспективи європейської інтеграції. Наведення ладу в українській політиці — і демонстрація того, що це робиться — тепер настільки ж важливе для виживання України, як і зміцнення її повітряної та наземної оборони проти Росії.

Терпимість до корупції — це розкіш, яку Україна більше не може собі дозволити, якщо хоче вижити як незалежна держава.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation